Столиця матиме своїх Муніципального та Дитячого омбудсманів

Столиця матиме своїх Муніципального та Дитячого омбудсманів

Новий Статут Києва має бути затверджений наступного року. Про це повідомив під час презентації концепції нового Статуту територіальної громади м. Києва заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Робоча група у складі експертів, науковців, правників, урбаністів працювала над концепцією Статуту близько 6 місяців.

- Сьогодні, разом із презентацією концепції, ми робимо перший крок на шляху складної та скрупульозної роботи над самим Статутом. На нас чекають доопрацювання документу, наповнення, обговорення з громадськістю і лише потім – винесення на голосування депутатському корпусу. Маю надію, що відповідний проект рішення увійде до Київради і буде прийнятий вже наступного року, – сказав заступник голови КМДА Олексій Резніков.

Оновлений документ передбачає включення низки нових аспектів. Відтак, серед іншого, з метою захисту прав і свобод членів територіальної громади, їх окремих категорій рішенням Київради може бути запроваджено інститут Громадського уповноваженого територіальної громади з питань захисту їхніх прав (Муніципальний омбудсман); із метою дотримання прав дітей (осіб у віці до 14 років) і підлітків (осіб у віці від 14 років до 18 років) рішенням Київради може бути запроваджено інститут Громадського уповноваженого територіальної громади з прав дітей і підлітків (Дитячий омбудсман).

Окрім того, пропонується окремим розділом врегулювати поняття «Публічний простір», юридично визначити та закріпити його у Статуті як один із інструментів розвитку та створення позитивного іміджу міста.

- Завдяки імплементації поняття «Публічний простір» жорстко буде контролюватися та регулюватися збереження будівель-пам’яток історії, архітектури, культури, містобудування, буде забезпечено право кожного на безпечне і комфортне місто, – додав Олексій Резніков.

Також концепцією запропоновано виписати систему муніципального управління. Наразі запропоновано чотири варіанти, які передбачають кількарівневу систему: починаючи від ОСН у мікрорайонах та районних рад до Київради і Київського міського голови.

Концепцією пропонується окремо виписати

- символіку територіальної громади – герб, прапор, гімн із описом і датою затвердження;

- межі території громади та її географічне положення;

наявність функціональних зон – територіальні зони зі спеціальним статусом (історико-заповідні, лісопаркові, промислові тощо);

забезпеченість якісною питною водою;

електропостачання;

ефективну систему прибирання та вивезення сміття з вулиць, прибудинкових територій та під’їздів багатоквартирних будинків у населених пунктах громади;

забезпеченість належним транспортним сполученням – як внутрішнім так і зовнішнім;

розгалуженість і якість доріг;

освітленість вулиць і під’їздів будинків у темну пору доби;

ефективну систему безпеки громадян та захисту їхнього майна (боротьба зі злочинністю, охорона громадського порядку, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха);

вільний доступ до усіх природних об’єктів та угідь у межах громади – лісів, берегів рік, озер;

вільний доступ та використання публічного простору тощо.

Юридична сила Статуту – найвища по відношенню до всіх інших муніципальних актів, за винятком тих, що затверджуються громадою на місцевому референдумі.

- Порушення пунктів Статуту буде приводом у суді оскаржити будь-яке рішення Київради, КМДА або рядового громадянина. Як Конституція має вищу юридичну силу в країні, так і Статут буде домінувати над усіма локальними актами задля захисту інтересів територіальної громади, – резюмував Олексій Резніков.