Дощові сади, лучні трави і озеленення колій: розмова з керівником Київзеленбуду

З початку року вулиці столиці поповнилися на понад 3,5 тисяч дерев, 30 тисяч кущів та майже 2 мільйони квітів. Серед дерев озеленювачі надали перевагу кленам, тополям, липам, платанам, які чудово зростають в умовах міста.

Серед дерев озеленювачі віддали перевагу кленам, тополям, липам, платанам, які добре ростуть в умовах міста.

Також у цьому році у кожному районі столиці облаштували тематичні квітники, створені за мотивами робіт українських художників. Приміром, у Солом’янському районі створили квіткове панно за мотивами картини Тараса Шевченка «Катерина», у Шевченківському районі, на Майдані Незалежності — за мотивами картини української художниці Соні Делоне «Ритм».

Квіти для композицій вирощені власними силами та у власних теплицях наших районних комунальних підприємств зеленого господарства. В основному це бегонія, сальвія, чорнобривці, агератум, колеус та інші.

ЛУЧНІ ТРАВИ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТРАМВАЙНИХ КОЛІЙ

— Які проєкти зі створення біорізноманіття у місті ви вважаєте найбільш успішними?

— 2023 рік став пілотним для двох проєктів зі збільшення біорізноманіття в столиці. Мова йде про ділянки без скошування трави та декоративні луки. Нині вже квітнуть 17 локацій з декоративними луками в кожному районі міста.

А з огляду на численні звернення киян, ми обрали локації, де не скошуватимуть траву. Таких ділянок поки що 39. Нагадаю, що ці зелені території також впливають на якість повітря, поглинають вуглекислий газ, створюють притулок для корисних комах-запилювачів. Потребують менше ресурсів на обслуговування.

— Щодо лучних трав. Минулого року на одній ділянці Оболонському районі лучні трави не зійшли. Проте цього року локацію не впізнати — там буяє різнотрав’я та квіти…

— Це особливість декоративних луків — вони свій вау-ефект показують на наступний рік. Багато чого залежить від суміші насіння. Наші фахівці підбирають суміші таким чином, щоб квітування рослин було безперервним весь теплий період року.

В майбутньому ми ці проєкти хочемо масштабувати, збільшити кількість локацій. В перший рік декоративні луки потрібно деякий час доглядати. А в подальшому ми економимо на догляді, поливі. Рослини ці не вибагливі до природних умов, відсутності зрошування. В перспективі це не тільки краса, а й економія коштів.

— Що наразі з ідеєю озеленення трамвайних колій?

— Це пілотний екологічний проєкт, який ми опрацьовуємо разом з Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА й Департаментом транспортної інфраструктури КМДА. В чому суть: підбирається певний асортимент рослин, в основному наші фахівці розглядають сукуленти та рослини витривалі до міських умов, та висаджується на ділянках з трамвайними коліями. З Дептрансом визначимо, де можна вже проекспериментувати, а також в перспективі здійснити проєкт в рамках капремонту трамвайних колій. Робимо все для того, щоб ще більше наблизити озеленення столиці до кращих європейських практик.

ДОЩОВІ САДКИ ТА ПАРКЛЕТИ ОБЛАШТУЮТЬ ПО ВСЬОМУ МІСТУ

— Розкажіть, будь ласка, чи встановлюватимете парклети у місцях, де паркуються авто на газонах і чи дорогі вони в побудові?

— Парклети — це також одне з нових для міста екологічних рішень. Нагадаю, парклети — це вуличні меблі (спеціальні лави) з елементами озеленення. Для чого ми це робимо? Хочемо повернути тротуари киянам, створити зручні зелені куточки для відпочинку. Всі парклети виготовляємо без залучення додаткових коштів — силами комунальних підприємств зеленого господарства районів. Рослини також підбираємо з наших господарств.

В Києві екологічні вуличні меблі вже можна побачити, приміром, в Шевченківському, Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому та Деснянському районах столиці. Незабаром парклети встановлять в усіх районах міста.

Для озеленення парклетів використовуємо й дерева, зокрема катальпи, гінкго та берези, з квітів: лаванду, міскантус, плющ, вівсяницю тощо. Ми не обмежуємо наших фахівців у креативі. Кожен хоче бути кращим, й зробити кращий парклет у місті. Бачу по відгукам у соціальних мережах та ЗМІ, наскільки позитивно такі вуличні меблі сприймаються киянами. Це нова, сучасна й потрібна місту справа.

— Розкажіть, як роблять дощові садки?

— Нагадаю, що це також новий екологічний проєкт, створений спільно з Департаментом захисту довкілля КМДА й Департаментом транспортної інфраструктури КМДА. Коли ми його реалізовували, то використали таке ландшафтне рішення, як заглиблені клумби з правильною системою дренажу й вологолюбивими рослинами.

Дощові садки встановлюємо в місцях підтоплень — біля доріг, алей, в парках. Їхнє головне завдання — зменшити навантаження на зливову каналізацію під час дощів. Така клумба вбирає в себе до 90 відсотків води, яка могла б потрапити в каналізацію, й слугує ємністю, що зберігає воду, живить рослини. Дощові садки допомагають нормалізувати локальний мікроклімат та сприяють зволоженню повітря.

Щодо висаджених рослин, в основному це: осока пальмолиста, ірис боляний, анемона лісова, аір болотяний тощо.

Дощові садки облаштовані, зокрема, в Подільському, Солом’янському, Святошинському районах міста. Вже незабаром вони будуть у різних куточках столиці на потрібних локаціях. Їх створюють своїми силами фахівці районних комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень. Дощові садки прості в обслуговуванні, лише певні види рослин можуть потребувати сезонного зрізання чи підкошування.

ДЕ У СТОЛИЦІ БУДУТЬ ІНКЛЮЗИВНІ СКВЕРИ

— Щодо вимог інклюзивності зелених зон міста, що буде зроблено?

— Цього року під час капремонтів парків та скверів «Київзеленбуд» максимально враховує вимоги доступності для маломобільних груп населення. Акцент зробили на безбар’єрності зелених зон, що знаходяться поблизу профільних медичних закладів столиці. Щоб люди, які проходять реабілітацію, могли без перешкод там перепочити. Працюємо в тісній співпраці з консультантами та експертами з Superhumans Center, Департаментом захисту довкілля. Також проводили зустрічі з лікарями реабілітаційного відділу Інституту ортопедії та травматології НАМН України.

— В яких зелених зонах відбудуться перетворення?

— Запланували розробити проєкт в рамках капітального ремонту скверу на розі вулиць Винниченка та Павлівської, біля Республіканської клінічної лікарні МОЗ України. Тут передбачаємо встановити пандуси, східці з поручнями, спеціальне мощення, що полегшить пересування на кріслі колісному, мультифункціональний дитячий майданчик, освітлення, відеоспостереження, полив. Консультуємося з мешканцями й будемо створювати зони для вигулу собак — великих та малих порід.

Також проведемо капремонт у сквері по провулку Чеховському, біля Інституту травматології та ортопедії НАМН України. Хоча поруч провідна реабілітаційна наукова установа, цей сквер зовсім не облаштований до вимог з безбар’єрності. Тут немає пандусів з поручнями, належних сходів, лав. Ми передбачаємо це все зробити в рамках капремонту. Поставимо лави з тримачами для милиць, створимо заїзди на кріслі колісному, облаштуємо тепле освітлення.

Також, з основного, передбачено капітальний ремонт скверу по вулиці Митрополита Шептицького, 5, капітальний ремонт парку культури та відпочинку «Пуща-Водиця» в Оболонському районі, капремонт парку біля будинку культури ДВРЗ в Дніпровському районі. А також капітальний ремонт скверу на вулиці Федора Максименка, 19 в Оболонському районі.

Ці об’єкти також поблизу медичних закладів. Наголошую, що при відновлені зелених зон та облаштуванні інклюзії ми максимально зберігаємо ідентичність парків та скверів.

— Парк навколо озера Срібний Кіл раніше презентувався як терапевтичний. Що наразі з цим об’єктом?

— Роботи по цьому об’єкту передбачені. Зараз відбувається коригування проєкту, він має пройти експертизу, тендерні процедури. Тоді можна буде приступити до роботи. Зауважу, що в Києві в кожному парку при проєктуванні капремонтів дотримуються вимог ДБН і ДСТУ по інклюзивності.

ТОРБИ ДЛЯ ПОЛИВУ ДЕРЕВ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ НЕ ОДИН РІК

— На деревах при дорогах зеленбудівці продовжують встановлювати мішки для поливу. Розкажіть детальніше про цю систему.

— Мішки для поливу — це спеціальні, в основному 85-літрові торбини, які кріплять навколо стовбура молодих дерев та наповнюють водою, що дозволяє підтримувати рівень вологості ґрунту та сприяє кращому росту рослин за рахунок крапельного поливу. Матеріал, з якого виготовлені торбини, не дає перегріватися воді та забезпечує деревам оптимальну температуру поливу.

Минулого року мішки для поливу точково, як експеримент, ми використовували в Дніпровському, Шевченківському районах. Ця ініціатива гарно спрацювала: молоді дерева демонстрували кращий ріст, яскравіше забарвлення та мали більш здоровий вигляд. Цього року розширюємо проєкт на все місто. Тепер кожний район встановлює від 100 до 400 таких мішків і їх кількість зростатиме.

Бачимо, що така «система поливу» заощаджує до 65 відсотків води, порівняно з поливом з машини. Наші комунальні підприємства задоволені новим підходом. Адже це ще і дуже практично: легкі в обслуговуванні, наповнювати слід по мірі необхідності, враховуючи погодні умови, а також ці мішки придатні для багаторазового використання.

— Чи має нині об’єднання кадрові проблеми?

— Станом на кінець травня 2024 року, з необхідної штатної чисельності КО «Київзеленбуд» та комунальних підприємств, що входять до його складу, 80% заповнені. Із наявних вакансій переважна більшість — посади кваліфікованих робітників. Маємо значний дефіцит у водіях спецтехніки, вантажних авто, трактористів, озеленювачів.

Найбільше вакантних посад на сьогодні у КП УЗН Шевченківського, Дніпровського, Подільського, Оболонського та Голосіївського районів.

За нагоди запрошую долучатися до зеленого господарства міста. Ми працюємо та створюємо умови, щоб Київ, у цей складний час, був комфортним та безпечним для його жителів.

Також зазначу, що після введення в Україні воєнного стану 155 працівників КО «Київзеленбуд» та комунальних підприємств, що входять до його складу, приєднались до лав ЗСУ і стали на захист нашої країни. Пишаємося нашими хлопцями та чекаємо Захисників після Перемоги у Києві!

«Вечірній Київ» повідомляв, що у парку «Наталка» встановлять інклюзивні гойдалки для дітей

Всі фото: ексклюзив «Київзеленбуду»

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»