Поезія Ліни Костенко, унікальні старожитності та майстерна графіка: у столиці демонструють «Українську Одіссею»
Яскравий та самобутній мистецький проєкт пропонує відвідувачам здійснити мандрівку історичними, художніми та літературними стежками від античності до сучасної України.
Наприкінці травня у Скарбниці Національного музею історії України розпочалася виставка «Українська одіссея. Офорти Володимира Бахтова до поеми Ліни Костенко».
Артпроєкт об’єднав майстерні роботи заслуженого художника України Володимира Бахтова, які він створив до поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» та неперевершені поетичні рядки самої поетеси, які доповнюються старожитностями з колекції Національного музею історії України.
Головний герой поеми Ліни Костенко — грек-негоціант мандрував від свого дому в Ольвії (Миколаївщина) Борисфеном (Дніпром) незнаними шляхами, а жаль, його спіткала трагічна доля: він потонув у притоці Дніпра річці Супій разом з товаром — бронзовим посудом.
«Якщо герой поеми — то художня вигадка, то бронзові артефакти є цілком реальними. Їх виявили біля села Піщане на Черкащині. Саме знахідка цього посуду у 1960-1961 році згодом надихнула видатну поетесу Ліну Костенко на створення поезії «Скіфська одіссея», — розповідає Ірина Удовиченко, кураторка проєкту, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.
За її словами, кожна вітрина виставки є невеликою зупинкою у мандрівці.
«Деякі „зупинки“ зрозумілі з першого погляду, до деяких додані цитати, зокрема Геродота, що є своєрідним квестом для відвідувачів», — вважає пані Ірина.
Кураторка виставки також розповідає, що серед інших старовинних артефактів в експозиції можна побачити частину Піщанського скарбу — бронзового посуду грецького виробництва, знайденого на Черкащині у 1960-х роках, давньогрецьку кераміку, що побутувала на території України в добу античності, скіфську зброю, знаряддя праці, елементи кінської вузди та інші цінності.
«Зробити видимим наше давнє минуле нам активно допомагають не лише історики, а й митці. Офорти Володимира Бахтова, уривки поеми Ліни Костенко „Скіфська одіссея“ і експонати доби античності на виставці зливаються в три потоки — науковий, художній і поетичний, оживляючи сторінки нашої історії…» — продовжує свою розповідь Ірина Удовиченко.
На відкритті проєкту Володимир Бахтов розповів, що першою назвою цього проєкту була «Синхронізація акаунтів історії».
«Це була символічна назва, адже ця синхронізація дуже важлива для сучасної України. Ми досі сперечаємось, хто ми. Ми маємо простір, на якому була цивілізація тисячі років. Греки — та модель, яку ми маємо вивчати й поважати. І маємо себе вважати нащадками тих ідей, які в цьому просторі залишились», — вважає митець.
Художник також розповів, що більшу частину цих офортів він створив у 1980-х.
А у 2020 році, коли готувалася до видання поема «Скіфська одіссея» головна редакторка видавництва «Либідь» Світлана Головко звернулася до нього з проханням — створити ілюстрації до твору Ліни Костенко.
Прочитавши цю поему, художник зрозумів, що його офорти стануть ідеальними ілюстраціями до цього видання. Цікаво, що свої твори митці створили приблизно в один час: Володимир Бахтов свої офорти, а Ліна Костенко — поему.
Також художник зізнався, що ця виставка є своєрідним повернення додому, бо офорти автора зберігають його творчий дух у Києві, у серці України, поки Володимир, як і мільйони українців у час війни залишається за кордоном.
«Кожен твір Володимира Бахтова — це можливість для глядачів повернутися в Україну часів античності. Уже тоді, близько двох з половиною тисяч років тому, ту вирвало життя: випасали худобу скіфи, сіяли хліб землероби-автохтони, мандрували торговці-греки. Це підтверджують археологічні знахідки, представлені на виставці, допомагаючи відвідувачам уявити ту епоху…» — зауважує кураторка виставки.
Також в експозиції можна побачити геліографіті художника. Ці роботи створені в авторській техніці просторового малювання вогнем і фотофіксації з тривалою витримкою. Зробити це можливо лише місячної ночі, коли автор у чорному одязі зі смолоскипом ставить першу вогняну крапку, а далі малює вогнем.
Вони створені на Ольвійській агорі та реконструюють вогнем силуети античних споруд.
«Головне, що нас усіх турбує зараз, — це вижити, вистояти, зберегти свою культуру й ідентичність. Музеї — зберігачі цінностей, вони мають потенціал показати громадянам, які цінності є найважливіші. Ми сподіваємось, на цій виставці відвідувачі зможуть відчути минуле України, усвідомити й отримати сили, що більші за наші власні, — сили наших предків, що жили на цих землях у добу античності», — підсумовує Ірина Удовиченко.
Також на виставці є місце для зворотного зв’язку, де можна не лише залишити свої враження, але й відповісти на питання Ліни Костенко: «…А ми хто? Хто ми? Хто ми?»
Виставка «Українська одіссея. Офорти Володимира Бахтова до поеми Ліни Костенко»
Коли: до кінця 2024 року, вівторок — неділя: з 10:00-17:45
Де: вулиця Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»)
Вартість квитків: 150 грн, пільговий — 80 грн
До теми: до Скарбниці історичного музею завітали військові на реабілітації.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»