Нові адреси Києва: у Голосіївському районі з’явилася вулиця на честь лікарки-онкологині

Впродовж двох років Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.

Також цього року, у межах дерусифікації, отримала нову назву і вулиця Івана Сечєнова.

Вона виникла в історичній місцевості Голосіїв ще у 50-ті роки XX сторіччя. А з 1957 до 2024 року мала назву на честь відомого російського фізіолога, професора і науковця Івана Сечєнова.

З метою деколонізації столичних топонімів, ще у червні 2022 року шляхом рейтингового електронного голосування в застосунку «Київ Цифровий» була обрана нова назва для цієї вулиці.

Найбільшу кількість голосів (4 229) набрала пропозиція «вулиця Зої Бутенко» на честь відомої української вченої-онкологині, академікині НАНУ, Заслуженої діячки науки й техніки України, лауреатки Державної премії України Зої Андріївни Бутенко, яка досліджувала найбільш актуальні питання сучасної медицини, пов’язані зі з’ясування причин виникнення та природи злоякісних захворювань системи крові.

Також вулиця проходить неподалік Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Ростислава Кавецького, де працювала Зоя Бутенко, та Національного інституту раку, що пов’язаний з тематикою досліджень знаної науковиці.

Зоя Бутенко народилася 1 вересня 1928 року у селі Багата Чернещина на Харківщині. У роки ІІ світової війни родина знаходилася в евакуації. Тож після закінчення школи у 1944 році, дівчина вступила на лікувальний факультет Пермського державного медичного інституту, а після повернення з евакуації в Київ у 1947 році перейшла на 4-й курс лікувального факультету Київського медичного інституту, який успішно закінчила у 1949 році.

У жовтні того ж року стала аспіранткою кафедри патологічної фізіології Київського державного інституту вдосконалення лікарів.

У 1954 році, після закінчення аспірантури під безпосереднім керівництвом Ростислава Кавецького, захистила кандидатську дисертацію, присвячену вивченню патогенезу експериментальних лейкозів.

Подальше її життя і наукова діяльність були пов’язані з Інститутом експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Ростислава Кавецького НАН України.

У 1962 році створила та очолила першу в Україні лабораторію з вивчення етіології й патогенезу лейкозу, яка пізніше перетворилася на відділ механізмів лейкогенезу.

Основними напрямами її наукової діяльності були фундаментальні дослідження клітинних і молекулярних механізмів розвитку лейкозу та злоякісних лімфом, розробка методів ранньої діагностики різних форм гемобластозів, принципів патогенетичної терапії.

У 1969 році, після захисту дисертації на тему: «Роль рибонуклеїнової кислоти у розвитку лейкозу», дослідниця здобула науковий ступінь доктора медичних наук, а у 1970 році вона отримала звання професорки.

У 1978 році Зоя Андріївна стає членом-кореспондентом, а в 1990 році — академіком НАН України за спеціальністю «експериментальна онкологія».

На думку дослідників історії медицини, відома вчена зробила значний внесок у створення сучасної клонально-селекційної теорії канцерогенезу, вперше з’ясувавши роль РНК у злоякісній трансформації клітин крові, одержала пріоритетні дані про структурні та функціональні порушення геному, асоційовані з лейкозогенезом.

Не менш важливим внеском Зої Бутенко в медицину є також дослідження біологічних властивостей та ультраструктури лейкозних клітин, пошук і застосування ефективних індукторів їхнього диференціювання.

Також вона стала фундаторкою нового напряму в онкогематології — вивчення структури та функцій стовбурових гемопоетичних клітин та їх ролі при лейкозі. Особливо плідно працювала над проблематикою молекулярної лейкозології. На основі одержаних нею та її учнями результатів було розроблено і впроваджено принципово нові методи молекулярно-генетичної діагностики гемобластозів, що набуло особливого значення у зв’язку з необхідністю прогнозувати віддалені наслідки аварії на ЧАЕС.

Була нагороджена багатьма державними нагородами. Зокрема, у 1998 році вона отримала почесне звання «Заслужена діячка науки та техніки України».

Науковиця була членом Європейських асоціацій гематологів та онкологів, головою спеціалізованої вченої ради з онкології та радіобіології, членом експертної ради ВАК України, членом редколегій журналів «Доповіді НАН України», «Експериментальна онкологія», «Онкологія».

Зоя Бутенко пішла з життя після тривалої хвороби 21 квітня 2001 року. Їх було 73 роки. Похована на Байковому кладовищі у Києві.

У 2011 році на будівлі Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Ростислава Кавецького, по вулиці Васильківській, 45, де працювала Зоя Андріївна, їй встановили меморіальну дошку.

До теми: Нові адреси Києва: на Чоколівці з’явилася вулиця Академіка Возіанова.

Публікацію створено за матеріалами з відкритих джерел.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»