Очікуємо, що мощі блаженної Едіґни приїдуть до Києва, — Блаженніший Святослав. ФОТО
Едіґна відійшла у вічність у 1109 році, а у 1600 була беатифікована Церквою як блаженна.
Останки онуки Київського князя Ярослава Мудрого — блаженної Едіґни спочивають у баварському місті Пух в Німеччині.
Днями члени Постійного Синоду єпископів УГКЦ вшанували блаженну.
У пресслужбі Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії повідомили подробиці.
Блаженна є спільною святою для України, Франції та Баварії.
Кажуть, що не бажаючи вийти заміж за нелюба, у 1074 році, Едіґна вирішила втекти до Києва і, прямуючи на Схід, залишилась у баварському селі.
«Протягом 35 років вона жила в дуплі велетенської липи біля місцевої церкви, молилася, займалася цілительством, учила людей грамоті. Едіґна відійшла у вічність у 1109 році, а у 1600 була беатифікована Церквою як блаженна», — пишуть подробиці про онуку Ярослав Мудрого.
Після її смерті з липи текла цілюща олія, але вона висохла, коли її намагалися продати за гроші.
Реліквії Едіґни знаходяться в скляній вітрині на лівому вівтарі у храмі Святого Себастіана. 1000-літня липа біля церкви на цвинтарі в Пуху, як кажуть, належала Едіґні.
«У 1970-х роках парафіяльну церкву було відремонтовано; кістки, знайдені у фундаменті вівтаря, були ідентифіковані як кістки Едіґни. Кожні десять років в містечку ставиться п’єса „Edigna“», — розповіли цікаві деталі про вшанування онуки князя Ярослава Мудрого.
А в іконографії блаженну Едіґну зображають на возі з волом, або у липі. Відомо, що вона є покровителькою при захворюваннях худоби і оберігає від злодійства.
«Тут пульсує життя, над яким ані простір, ані час не має влади і сили. Блаженна Едіґна, яку ми сьогодні вшановуємо, є джерелом благодаті Святого Духа. Ми відчуваємо, що над такою силою життя, яка походить від Святого Духа, ні війна, ані смерть не мають сили і влади», — сказав Блаженніший Святослав.
З цими словами він звернувся до представників парафіяльної громади Святого Себастіана міста Пух.
Делегація єпископів на чолі з Блаженнішим Святославом в дарунок парафіяльній громаді, яка опікується мощами блаженної, подарували ікону зі зображенням Покрову Пресвятої Богородиці, обабіч якої є блаженний Петро Вергун і блаженна Едіґна.
Вперше блаженна письмово згадується в 1347 році у документі про смерть імператора Людвіга IV, який загинув біля Пуха.
А в 1624 році єзуїт Маттеус Радер написав історію її життя після огляду її тіла. Паломництвом до блаженної опікувався монастир у Фюрстенфельдбруку.
«Вечірній Київ» писав про те, що у Вишгороді до другої річниці повномасштабного вторгнення відкрили меморіал Хрест Героїв.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»