Унікальні дослідження Антарктики зробили завдяки українським яхтам та криголаму «Ноосфера». ФОТО

Вчені розширили вивчення наземних організмів у Антарктиці завдяки «Ноосфері». Фото: Національна антарктична експедиція
Вчені розширили вивчення наземних організмів у Антарктиці завдяки «Ноосфері». Фото: Національна антарктична експедиція

З листопада 2023-го до травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон «Ноосфери», який пройшов з найбільшою науковою програмою, зокрема, міжнародних досліджень.

Остання сезонна експедиція виявилась найтривалішою за часом. Вченим НАНЦ вдалося розширити дослідження наземних організмів Антарктики завдяки використанню криголама «Ноосфера», а також безплатній підтримці українських яхт «Wind Dancer» та «Mon Coeur».

Озеро Галіндез, поблизу якого знаходиться українська станція «Академік Вернадський».

Більшість досліджень в Антарктиці обмежена районом розташування станції. Наприклад, наш «Академік Вернадський» знаходиться на острові Галіндез, і вченим для роботи доступні навколишні острови та частина материка, куди можна дістатися моторним човном (максимальна віддаленість 20-30 км).

Вчені біля станції «Академік Вернадський».
Полярник бере зразок наземного організму біля озера Галіндез.

«Завдяки ж використанню криголама та яхт українські науковці змогли вивчити поширення організмів та відібрати зразки для порівняння на віддаленіших островах вздовж Антарктичного півострова», — написали у фейсбук учасники НАНЦ.

Перший острів — Десепшен, утворений антарктичним вулканом

.Після його останнього виверження (1970 р.) місцева екосистема досі відновлюється. Тут вчені відділу біології та екології НАНЦ досліджували поширення судинних рослин, яких в Антарктиці лише дві: щучник та перлинниця.

Рослина Антарктики.

«У січні відбувся перший у цьому сезоні візит на острів яхтами для вивчення ймовірних залишків флори, що росла тут ще до виверження вулкана. Вдруге біологи приїхали на Десепшен в березні на „Ноосфері“, щоб дослідити поширення щучника та перлинниці на нові території, які були порожніми після виверження. Також вивчали супутню рослинність», — розповіли подробиці вчені-полярники.

Дослідження тривали з листопада по квітень.

Друга локація — в районі американської станції «Палмер».

«Отримані звідси дані нині порівнюються з такими ж даними з району „Вернадського“ та полігонів на острові Нельсон (там вони були закладені в межах чесько-української співпраці, про що ми розповідали раніше)», — зазначили цінність досліджень фахівці.

Рослинність Антарктики.

Цього сезону біологи НАНЦ досягли «Палмера» спершу яхтами на початку лютого, щоб замінити елементи живлення та списати дані з полігону. Повернулися вже у квітні на «Ноосфері» для нового списання даних та перевірки роботи обладнання.

Також у цьому ж рейсі криголама вчені висадилися на острові Крістін, де зібрали зразки прісноводних ракоподібних.

Яхти, які дозволили пересуватись в антарктичних водах.

Вони важливі для порівняльних досліджень: за цими пробами можна прослідкувати особливості поширення згаданих організмів у регіоні.

Усі зібрані матеріали тепер аналізуватимуть в лабораторіях.

«Ці дослідження допоможуть більше дізнатися про живий світ крижаного континенту та його реакції на різні навколишні чинники. Наразі це ще дуже мало вивчено», — повідомили у НАНЦ.

До слова, з листопада 2023-го до травня 2024 року тривав третій антарктичний сезон «Ноосфери». Він був найдовший та з найбільшою науковою програмою, зокрема, міжнародних досліджень.

У НАНЦ висловили подяку власнику яхт — українській компанії Paganel studio що безплатно надає підтримку нашим вченим в Антарктиці.

Читайте також:

«Американський актор фільму „Крик“ відвідав український криголам в Антарктиці».

Фото — НАНЦ (фейсбук)

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»