Про роботу Офісу Ради Європи в Україні під час війни: 10 запитань до його Голови Мачея Янчака

Про це в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак. Його призначено Головою Офісу 1 вересня 2023 року. Раніше він обіймав посаду заступника Постійного представника Польщі при Раді Європи в Страсбурзі.

Професійний досвід Мачея Янчака також включає роботу на посадах заступника директора Департаменту ООН та прав людини Міністерства закордонних справ Республіки Польща у Варшаві, керівника відділу Постійного представництва при ООН у Нью-Йорку, дипломатичного секретаря у Постійному представництві Польщі при Відділенні ООН у Женеві та експерта Департаменту політичних питань Секретаріату ООН у Нью-Йорку.

Рада Європи — міжнародна організація 46 держав-членів у європейському просторі. Організація сприяє співробітництву між усіма країнами Європи в області стандартів права, прав людини, демократичного розвитку, законності та культурної взаємодії.

Україна приєдналася до Ради Європи у 1995 році.

Рада Європи через співпрацю всіляко сприяє зусиллям країни, спрямованим на узгодження своїх законодавства, інституцій та практики з європейськими стандартами у сфері прав людини, верховенства права й демократії й, відтак, підтримує Україну у виконанні своїх зобов’язань, як держави-члена Ради Європи.

«ВСЬОГО ЗА МІСЯЦЬ ВИГНАЛИ РОСІЮ З ЧЛЕНІВ РАДИ ЄВРОПИ»

— Пане Мачею, розкажіть як російсько-українська війна вплинула на роботу Офісу Ради Європи в Україні та в Києві, зокрема?

— Насамперед потрібно сказати, що Рада Європи — перша організація, яка швидко й рішуче відреагувала на повномасштабну агресію російської федерації проти України. Всього за місяць росію вигнали з членів Ради Європи. А потім настав час працювати над конкретною підтримкою України. Це і є план дій «Стійкість, відновлення та відбудова», підготовлений на період 2023-2026 років.

На початку широкомасштабного вторгнення діяльність Офісу Ради Європи була призупинена, бо російські війська знаходилися зовсім поряд з Києвом. Проте, коли їх відігнали, Офіс швидко відновив свою роботу.

Наразі я радий представляти Раду Європи тут в Україні й підтримувати конкретними діями. З моїми колегами, а нас тут майже вісімдесят людей, ми працюємо над реалізацією низки проєктів з різними стейкхолдерами — це і громадянське суспільство, і місцеві органи влади, щоб зробити Україну більш стійкою і спроможною демократичною державою.

— Яку конкретну допомогу надає Рада Європи Україні під час війни?

— План дій «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023-2026 роки охоплює проєкти, які направлені на досягнення найвищих Європейських стандартів у сфері дотримання прав людини, збереження демократії та правовладдя.

Ми віримо, що Україна стане сучасною демократичною державою, адже вона заслуговує бути країною-членом Європейського Союзу. Тому допомагаємо у різних сферах. Зокрема, це місцеве самоврядування, яке зіштовхнулося з багатьма викликами, пов’язаними з війною.

Також ми надаємо підтримку у питаннях, які стосуються документування воєнних злочинів. Був створений міжнародний Реєстр збитків з головним офісом у Гаазі. Мета Реєстру — збір заяв та доказів про шкоду та збитки завдані війною росії проти України, зокрема, руйнування. В Україні теж відкрили допоміжний офіс, щоб допомогти у процесі документування воєнних злочинів і дати українцям можливість подавати заявки на компенсацію у зв’язку зі збитками, понесеними внаслідок війни.

Ще ми працюємо над протидією дискримінації, щодо національних меншин. Тісно співпрацюємо з Омбудсманом, паном Лубінцем і його Офісом. З Асоціацією міст України — для запровадження найвищих стандартів місцевого самоврядування. З правоохоронними органами — надаємо підтримку у створенні необхідних передумов для кращого впровадження стандартів та застосування практик, що підсилюють ефективність розслідувань щодо порушень прав людини, у тому числі у протидії відмивання коштів.

Ми підтримуємо Україну в багатьох різних галузях. Наразі План дій Ради Європи нараховує 30 проєктів. Я перерахував лише частину. Але будьте певні, допомога й підтримка, яку забезпечує Рада Європи Україні, має комплексний характер. Фінансування цих проєктів відбувається переважно добровільними внесками країн-членів ЄС.

Ще один напрям, який зараз додався, — це підготовка України до майбутніх виборів. Ми співпрацюємо з різними парламентськими комітетами, щоб підготуватися до моменту, коли буде скасовано воєнний стан і стане можливим проведення виборів.

«ПАРАСОЛЬКА», ПІД ЯКОЮ РОЗВ’ЯЗУЮТЬ ПРОБЛЕМИ

— Які програми чи ініціативи підтримує Рада Європи для покращення ситуації з правами людини у Києві? З якими проблемами, можливо, довелося зіштовхнутися?

— Ми розуміємо, що триває війна і вона звичайно ж впливає на дотримання прав людини. Але ми заохочуємо органи влади, усіх наших партнерів, запроваджувати найвищі стандарти щодо прав людини. Бо у довгостроковій перспективі — це буде на користь та в інтересах абсолютно всіх.

Також працюємо над сприянням гендерній рівності, працюємо з постраждалими від війни людьми, внутрішньо переміщеними особами. Над сприянням у розробці житлових рішень для осіб, постраждалих від війни в Україні, підтримуючи також цю сферу діяльності.

Офіс Ради Європи не проводить оцінок, наше завдання — співпрацювати й допомагати. Наша діяльність не має на меті критику, тільки поради щодо покращення. Але Рада Європи має моніторинговий механізм.

— Як Рада Європи сприяє розвитку місцевого самоврядування в Києві та підтримує його здатність до ефективного управління містом?

— Перш за все, у нас налагоджена тривала співпраця з Асоціацією міст України. Це така «парасолька», яка дає змогу різним місцевим організаціям об’єднатися і спільно обговорювати й розв’язувати наявні проблеми.

Ми ділимося нашим практичним досвідом, зокрема, через Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи. Намагаємося показати, яким чином можна працювати на місцевому рівні, до чого прагнути. Ділимося тим досвідом, який мають різні регіони та міста Європи. Також сприяємо розбудові спроможностей: проводимо тренінги, навчання, які можуть бути корисними для щоденної роботи місцевих органів влади.

Зовсім нещодавно до Києва з візитом приїжджав Президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Марк Коолс, він зустрічався з представниками Асоціації міст України, брав участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України. Таким чином, бачимо, що всі партнери мають можливість сісти за одним столом і обговорювати актуальні проблеми, які потребують вирішення.

Ну і звісно підтримка реформи децентралізації в Україні. Я особисто переконаний і мої колеги поділяють цю думку, що це успішний кейс та історія успіху України. Це повинні цінувати й самі українці, бо зміни дійсно важливі й це допомогло у протистоянні російській агресії. Варто не забувати про такі успішні кейси та робити все можливе для збереження позитивних результатів і відчутного покращення надалі.

«НАШ ПЛАН ДІЙ — НАЙБІЛЬШИЙ В ІСТОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ»

— Які виклики стоять перед Києвом щодо інтеграції з європейськими стандартами, і як Рада Європи може допомогти у подоланні цих викликів?

— Я цілком розумію, що Європейська інтеграція є для України пріоритетом номер один і Україна намагається рухатися до Європейського Союзу дуже швидко.

На початку травня ми святкували 20 років з моменту найбільшого розширення Європейського Союзу. Тоді якраз Польща стала країною-членом ЄС. Але ж і процес тоді був інакшим. Він відбувався за інших обставин. Не було війни, перешкод.

Зараз Україна реалізує цей процес у дуже швидкі терміни і це оптимістичний знак. Я не представляю Європейський Союз, але ми як представництво Ради Європи надаємо допомогу у тому, що стосується напрацювання законопроєктів, розбудови спроможностей, досягнення відповідних умов, які встановлює Європейський Союз.

У цій сфері маємо напрацьований досвід, експертизу і ми вже надаємо суттєву підтримку Україні й готові збільшувати інтенсивність цієї допомоги. Саме тому наш Офіс розширюється. Коли я сюди приїхав, було 60 працівників, наразі близько 80. Раніше у нас було 20 проєктів, тепер понад 30. Відповідно зростання обсягів нашої діяльності корелюється зі зростаючими запитами української влади, які стосуються питання меншин, боротьби з дискримінацією та інших питань, тісно пов’язані з європейською інтеграцією.

— Якщо робити прогнози, як довго, у зв’язку з війною, Україна ризикує залишитися у так званій «залі очікування» Євросоюзу?

— Це насправді питання, на яке я не можу відповісти. Я хотів би знати, але, на жаль, не знаю. Ми намагаємося робити усе можливе, щоб цей період очікування був якомога коротшим, але при цьому існує низка зовнішніх факторів, таких як російське вторгнення в Україну, яке забирає багато коштів, енергії, ресурсів в українського народу.

Сподіваюся, що завдяки нашій спільній роботі ми зробимо цей процес коротшим. Хотів би дати більш конкретну відповідь, але, на жаль, не можу.

Та, якщо подивитися з оптимістичного погляду, оцінимо скільки всього вже досягнуто Україною. І наскільки сприйняття України змінилося у міжнародної спільноти. Навіть віддалені регіони знають, що відбувається в Україні, хто спричинив цю війну і яким чином міжнародна спільнота може допомагати Україні. Це вже великий прогрес і його треба цінувати.

Минулого року відбувся Саміт голів урядів та держав Ради Європи у Рейк’явіку й основна причина цього Саміту — ситуація в Україні. У своєму функціонуванні Рада Європи зосереджується на ситуації в Україні й це зокрема реалізується в тому, що у нас є найбільший Офіс, ми отримуємо найбільше фінансування на реалізацію плану, маємо найбільшу кількість працівників, тому це все свідчить про інтереси організації Ради Європи загалом до України.

— Чи можна вважати, що Україна наразі є пріоритетом у наданні допомоги й підтримки для Ради Європи?

З цим висновком можу погодитися на 100%. Україна — це пріоритет для Ради Європи.

«МИ ПРАЦЮЄМО ЗАДЛЯ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ»

— Яким чином Офіс Ради Європи моніторить порушення прав людини та документує воєнні злочини?

- Офіс Ради Європи в Україні співпрацює з Офісом Генерального прокурора — пана Костіна. І власне вони є відповідальними, вони займаються документуванням воєнних злочинів. Ми зі свого боку надаємо підтримку у навчанні, проводимо тренінги, ділимося досвідом інших країн Європи. Надаємо обладнання. Ми нещодавно підтримали створення центру, який працюватиме в інтересах постраждалих від агресії й допомагаємо задовольняти потреби та розв’язувати проблеми постраждалих від агресії.

Ми також допомагаємо деяким правоохоронним органам збирати доказову базу. Це не є основним напрямком нашої діяльності, але ця робота проводиться.

— На яку допомогу Офісу Ради Європи може розраховувати Україна у відновленні та відбудові як під час війни, так і в повоєнний період?

— План дій — це документ, який розроблений не тільки, щоб допомогти Україні боротися з агресією на певній території, але також підготуватися до відбудови після того, як агресія закінчиться і після перемоги.

— Пане Мачею, ми видання столичне, тому цікавлять перспективи співпраці Офісу з містом у майбутньому?

— Ми й надалі будемо підтримувати Київську міську адміністрацію для того, щоб вона здійснювала своє управління містом у дуже сучасний спосіб в інтересах місцевих мешканців та задля їхнього блага. Будемо продовжувати робити це через Конгрес місцевих та регіональних влад, зокрема співпрацюючи з Асоціацією міст України. Однозначно, ми й надалі будемо співпрацювати з КМДА.

— Цієї неділі кияни відзначатимуть День міста, які будуть побажання у Голови Офісу Ради Європи з нагоди цього свята?

— За цей час, що я тут живу і працюю, я дуже полюбив Київ. Його культурну й архітектурну спадщину. Софіївський собор, Києво-Печерська лавра — дивовижні. Люблю прогулюватися із собакою до Труханового острова. Ходжу через скляний міст, знаю історію, яка пов’язана з цим мостом під час обстрілів росії.

Насамперед хочу побажати киянам безпеки, стабільності, передбачуваного завтрашнього дня і миру, який сподіваюся скоро настане, одразу після перемоги України у війні. Я не просто щиро у це вірю. Ми тут, для того, щоб працювати задля досягнення цих цілей. Тому всього найкращого. І сподіваюся, що майбутнє України буде світлим.

До теми: Асоціація міст України системно вирішує проблеми тимчасово окупованих і деокупованих громад, — Віталій Кличко.

Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»