Європейська спадщина Донеччини та Луганщини: у столиці представили історичний проєкт
Експозиція розповідає киянам про пам’ятки Донецька, Маріуполя, Лисичанська, Дружківки та Нью-Йорка, збудовані європейськими промисловцями наприкінці ХІХ — початку XX століття.
21 травня на Михайлівській площі відкрилася вулична виставка «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» від творців фільму «Євродонбас». Вона розповідає про важливий внесок, який залишили бельгійські, французькі, німецькі, британські та американські промисловці у багатьох містах на Сході України.
На думку кураторів проєкту, в суспільстві досі існує міф, що розбудова одного з найбільших промислових регіонів України є заслугою СРСР. Оскільки, впродовж тривалого часу, у суспільстві часто замовчувалася тема внеску європейських інвесторів у заснування містечок, розвиток промисловості та суспільного життя на Донеччині та Луганщині задовго до приходу радянської влади.
«Ми прагнемо розповісти про спадщину європейських країн на Донеччині та Луганщині якомога ширшій аудиторії — і в Україні, і за кордоном. Зокрема, для того, аби спростувати міф про виключно радянське походження Донбасу, яке постійно просуває росія. Тому після роботи над фільмом „Євродонбас“ наша команда вирішила ініціювати вуличну виставку для киян. Адже, на жаль, переважна більшість будівель, які ми демонструємо на виставці, вже знищені російськими окупантами», — зазначила продюсерка та авторка проєкту Анна Паленчук.
Завдяки підприємцям-візіонерам, зокрема англійцю Джону Г’юзу та бельгійцю Ернесту Сольве, а також українцям, які з ними працювали села Донеччини та Луганщини швидко трансформувалися на космополітичні міста. Вони розросталися навколо щойно збудованих підприємств і ставали осередками цивілізації з кінотеатрами, парками, лікарнями та залізницями.
Експозиція складається з 8 інформаційних банерів українською та англійською мовами, де представлені унікальні архівні світлини та історію розвитку таких міст та населених пунктів як: Лисичанськ, Маріуполь, Нью-Йорк, Дружківка та Донецьк. Також на них розміщені спеціальні QR-коди, за якими відвідувачі виставки зможуть перейти на сайт з більш детальною інформацією, фотографіями та відео описаних пам’яток зі знімального процесу стрічки «Євродонбас».
В межах виставки кияни мають змогу дізнатися про найвидатніші пам’ятки європейської спадщини регіону, зокрема будинок британця Джона Г’юза — засновника міста Донецьк, а також про бельгійську спадщину Лисичанська, млин Пітера Діка у селищі Нью-Йорку, який збудували німці, комбінат Ілліча у Маріуполі, створений з націоналізованих підприємств американців та бельгійців та інші відомі об’єкти.
На старовинних світлинах Маріуполя можна побачити, що на зламі ХІХ-XX століть це місто було справжнім сучасним та міжкультурним та багатонаціональним центром. Його візитівкою вважалася вишукана будівля готелю «Континенталь», яку часто можна побачити на багатьох листівках міста.
Маріуполь на стику дев’ятнадцятого і двадцятого століть був жвавим, сучасним, міжкультурним містом. Уособленням такого образу був готель «Континенталь».
«Це був один з найрозкішніших готелів свого часу — розкішне оздоблення фасаду, вишукані інтер’єри, приватна електростанція, ресторан, концертна зала. Саме тут зупинялися найпочесніші гості міста, які регулярно відвідували Маріуполь. Тут відбувались зібрання, концерти, творчі вечори. Навіть перший кінотеатр в місті з’явився раніше за Київ…» — розповідає режисер-документаліст Корній Грицюк, який провів для відвідувачів авторську екскурсію експозицією.
За його словами не менш унікальною є бельгійська архітектура міста Лисичанськ на Луганщині, пов’язана з будівництвом Содового заводу і як наслідок, соціальної інфраструктури міста.
Корній розповідає, що бельгійська історія міста розпочалася у 1887 році, коли інженер Ернест Сольве та місцевий підприємець і землевласник Іван Любимов заснували акціонерне товариство з виробництва кальцинованої соди.
«До початку повномасштабної війни у Лисичанську збереглося близько 7 історичних будинків, збудованих для працівників Содового заводу. Серед інших відомих бельгійських пам’яток міста є лікарня, збудована на початку XX століття. За рівнем оснащеності вона вважалася однією з найкращих медичних закладів у регіоні, а сама будівля належала до найкращих архітектурних об’єктів на Донбасі», — розповідає пан Корній.
У своїй вітальній промові заступник місії при Посольстві Королівства Бельгії в Україні Фредерік Дельветар зазначив, що свого часу саме Королівство Бельгія стала найпотужнішим інвестором багатьох міст на сході України, передусім міста Лисичанськ.
За спогадами очевидців, величезні модерні заводи посеред українського степу виглядали дуже незвично для людей того часу, тож багато хто спеціально відвідував регіон, щоб наживо побачити промислових «монстрів» та поласувати бельгійським шоколадом та пивом.
Після захоплення влади більшовиками близько сотні бельгійських підприємств націоналізували. Бельгійська громада мусила тікати. До середини 1930-х Королівство Бельгія не визнавало СРСР, вимагаючи компенсацій за відібране в її громадян майно, а усі здобутки були приписані виключно радянській індустріалізації.
«Сьогодні ми вкотре бачимо, як росія продовжує переписувати вже сучасну історію, як багато років тому радянська пропаганда намагалася стерти європейський слід в історії Донеччини та Луганщини. Але навіть знищивши документи чи пам’ятки, неможливо приховати правду, яка рано чи пізно завжди стає відомою світу», — зазначив дипломат.
На жаль, зараз Лисичанськ вже два роки живе під окупацією російських загарбників, а доля бельгійської спадщини міста залишається невідомою.
«Сьогодні у вогні українсько-російської війни ми ризикуємо назавжди втратити останні артефакти, що свідчать про європейську індустріалізацію цього регіону. Тож наше завдання, зберегти пам’ять про цю надзвичайно важливу сторінку в історію Донбасу», — наголошує Корній Грицюк.
Нагадаємо, що проєкт «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» створений в межах програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО «Музей сучасного мистецтва» та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO, та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO та ініціативу UNESCO — Ашберг для митців та культурних професіоналів.
Партнери виставки: Посольство Королівства Бельгія в Україні, Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності, міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив».
Експозиція триватиме до 4 червня на Михайлівській площі.
До теми: на Скляному мосту в Києві відкрили фотовиставку до Дня Європи.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»