Молебень за оборонців Маріуполя відслужили у Києво-Печерській лаврі. ФОТО

Маріупольці та захисники міста біля Трапезного храму у лаврі. Фото: НЗ Києво-Печерська лавра
Маріупольці та захисники міста біля Трапезного храму у лаврі. Фото: НЗ Києво-Печерська лавра

Родини полонених, захисники Маріуполя, бійці гарнізону Маріуполь, всі, хто хотів вшанувати пам’ять загиблих у Місті Марії — прийшли помолитись до лаври.

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відбувся молебень за оборонців Маріуполя, що вже два роки перебувають в російському полоні.

За традицією о 9:00 відбулась традиційна церемонія «Дзвін памʼяті та надії».

Захисники «Азовці» піднялись на Велику дзвіницю і били у дзвони.

Військові будили пам’ять про загиблих і нагадували про тих, хто у полоні.

«Вони віддали свою волю, щоби Україна зберегла свою. Тож памʼятаймо про те, як дорого коштує свобода, як треба нею дорожити та робімо все від нас залежне, щоби ми завжди лишалися вільним», — нагадали у «Серці Азовсталі».

Військовий, який захищав Маріуполь, б’є у дзвін на Великій дзвіниці у Києво-Печерській лаврі.

У неволі залишаються тисячі воїнів, і ми маємо продовжувати молитися за них та боротися за їхнє визволення.

Молебень відбувся у Трапезному храмі Антонія і Феодосія Печерських.

«Рівно 2 роки тому оборонці Маріуполя остаточно покинули місто. Тисячі опинились у ворожому полоні. Частина з них, на щастя, вже повернулася додому. Але ще сотні залишаються в неволі» — нагадали в організації «Серце Азовсталі» всім українцям.

Максим Остапенко, Генеральний директор НЗ «Києво-Печерська лавра» на молебні.

Мати одного з полонених звернулася до тих, кого вже вдалося повернути.

Жінка зазначила, що вони є живим символом того, що диво неодмінно станеться, і всі сини та доньки повернуться на батьківщину, а тут їх зустрінуть як героїв.

Не всі змогли потрапити на службу, чимало з рідних полонених прочитали про молебень у соцмережах та ЗМІ.

«Не змогла приїхати, а так хотілося… Синок мій — мої крила і моя сила, вже два роки у полоні”- написала Віра Миколаєва, мама військовополоненого.

Керівник заповідника та священик ПЦУ поспілкувались з азовцями та рідними полонених.

Після молебню відбулось і спілкування з духовенством та керівництвом Національного Заповідника. Територія Верхньої лаври сьогодні — місце духовного зцілення поранених і тих, хто потребує духовної підтримки.

Святе місце надає сили боротись далі і використовувати всі можливості для звільнення полонених.

Максим Остапенко, гендиректор Нацзаповідника та представники проєкту «Серце Азовсталі» хочуть створити спільну програму для гарнізону Маріуполь.

В неї увійде тижневе перебування й знайомство військових зі святинею українського народу.

До слова, Дзвін памʼяті та надії звучатиме, доки додому не повернуться усі військовополонені.

Читайте за темою:

«Поранені військові у Лаврі розуміють, за що йде війна, — інтерв’ю з керівником Нацзаповідника „Києво-Печерська лавра“».

«„Ми маємо зрозуміти, що лавра — це бастіон людського духу», — керівник заповідника Максим Остапенко».

«Забуття гірше зради: Київ продовжує нагадувати про полонених. ФОТОРЕПОРТАЖ».

Усі фото — Нацзаповідник «Києво-Печерська лавра», фейсбук

«Серце Азовсталі», фейсбук

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»