З Роттердама до Києва повернулася "частинка" великого українського полковника

З Роттердама до Києва повернулася "частинка" великого українського полковника

До Музею Української революції 1917–1921 років урочисто передали капсулу землі з могили полковника Армії УНР та першого голови ОУН Євгена Коновальця, похованого у Роттердамі. Цьогоріч якраз виповнилося 125-річчя з його дня народження. Почесну місію здійснив київський колекціонер українських нагород та медалей, дослідник Олександр Мельник.

- Я цікавлюся історією України і саме цим періодом визвольного руху. По роботі багато подорожую і одне з останніх відряджень було саме в Роттердамі. Безумовно, я захотів відвідати могилу Євгена Коновальця та поділився планами з завмузею Олександром Кучеруком, щоб дізнатися, де вона розташована. І він запропонував зробити таку акцію, - розповів "Вечірці" Олександр Мельник. - Могила знаходиться в ідеальному стані, помітно, що її часто відвідують. Перед нами були представники Української стрілецької громади Канади, які залишили квіти і стрічки.

Ця подія відбулася за дорученням Фундації імені Олега Ольжича, яка підтримує музей.

- Заслуги Євгена Коновальця перед Батьківщиною визнані на найвищих шаблях державної влади України. Перенесення земля з його могили відновлює той зв'язок з нашими діячами, які віддали своє життя за незалежну соборну українську державу. Це початок процесу їх не лише духовного, а й фізичного повернення на нашу землю, до пантеону героїв нації, який я вірю, неодмінно постане, - зауважив голова правління Фундації Сергій Кот.

В Музеї Української революції 1917-1921 років постаті Євгена Коновальця присвячена ціла вітрина. Тут його прижиттєві фотографії, особисті речі - портсигар, ручка, хрест, візитівка, годинник, який був на ньому в момент смерті, литовський закордонний паспорт,  світлини і стрічка від дружини з могили, а також єдина написана Коновальцем  книга - "Причинки до історії Української революції" (Прага, 1928). В тимчасовій експозиції також можна побачити посмертну маску та документи, які стосуються поховання.   

- Євген Коновалець поєднав драматичне життя галичанина і наддніпрянця. Пам'ятаємо його фразу "Без вільного Києва не може бути вільного Львова" у відповідь на запрошення йти воювати з поляками. Він із галичанами став соборником і це для нас має величезне значення, - підкреслив завмузею Олександр Кучерук. - Його доля була складна, від звичайного січового стрільця Коновалець став командиром корпусу січових стрільців, а це величезна багатотисячна військова структура. Дійшло навіть до того, що, коли була складна ситуація і демократія не могла врятувати Україну, було прийнято рішення створити диктатуру в складі трьох - Петлюри, Коновальця і Мельника. Але галичани сказали, що демократія вище диктатури і відмовилися. Пізніше Коновалець очолював українську військову організацію як спеціальну структуру, яка мала зберегти військові кадри для боротьби по відновленню української державності.  Це набрало політичних форм у вигляді Організації Українських Націоналістів. Коли вона стала потужною і страшною для Кремля силою, після кількарічної спецоперації  Коновалець був ліквідований і похований у Роттердамі. Ця могила ще тоді була оголошена тимчасовою з мрією і думкою, що, коли відновиться Україна, прах Коновальця буде перенесений  на Україну. Ми намагаємося привернути до цього більше уваги.

Власне, прах не лише Євгена Коновальця знаходиться далеко від Батьківщини.

- В Україні існує потреба в пантеоні видатних синів і дочок України. Досить згадати поховання гетьмана Дорошенка та кошевого Калнишевського в Росії, Петлюри і Винниченка у Франції, Мельника в Люксембурзі, Бандери в Німеччини, не кажучи вже про поховання в США і Канаді, - нагадав Олександр Кучерук.

Нагадаємо, що раритетний Меч Вікінга повернувся в Україну.