У Києві відкрилась мистецька виставка «Заради Криму». ФОТО

18 травня 1944 року відбулася трагічна подія для Криму та всього кримськотатарського народу. Кримські татари були депортовані з рідної землі, що стало кульмінацією колонізаторської політики радянського тоталітарного режиму. Сьогодні його наступниця — Росія — продовжує чинити тиск, здійснювати репресії та переслідування представників корінного народу України, проводячи «тиху депортацію» кримських татар.

Для того, щоб провести паралелі між сучасними подіями та тими, що передували депортації кримських татар у 1944 році з Кримського півострова, у Представництві/Офісі Кримської платформи відкрилась виставка «QIRIM İÇÜN/ЗАРАДИ КРИМУ», назва якої взята із заголовка вірша відомого кримськотатарського письменника Шевкі Бекторе.

Про це повідомляє пресслужба Представництва Президента України в АР Крим.

«У цій виставці ми підіймаємо тему болю не одного дня, а століть. Поколіннями відбувалось знищення корінного народу України. І сьогодні це триває, — зазначила Постійна Представниця Таміла Ташева. — Але важливо не замовчувати злочини, а говорити про них. Інакше, вони будуть повторюватись. Сьогодні Росія в окупованому Криму проводить масові обшуки в будинках кримських татар, затримує їх, звинувачує у сфабрикованих справах. Те, що вона не зробила у 1944, надолужується сьогодні. І Україна робить все можливе, щоб повернути Крим та покласти край злочинам Росії. Зараз ми бачимо продовження злочину депортації: після початку окупації півострова Росія незаконно вивозить дітей, цивільне населення. Вона здійснює гібридну депортацію кримських татар. Так, не у товарних вагонах як у 1944 році. Але кримські татари знову мають тікати від переслідувань, мобілізації у ворожу армію, знову покидаючи свій дім».

«Дії Кремля зараз, як і 80 років тому, покликані вселити страх, зламати вільний дух людей, підірвати історичну культуру та ідентичність. Вони зазнали невдачі тоді й зазнають невдачі зараз. Важливо розуміти історію та культуру Криму, корінного народу України, що мешкає на території півострова, щоб уможливити його звільнення та забезпечити його майбутню реінтеграцію як невіддільної частини України, — наголосив Мартін Гарріс, Посол Великої Британії в Україні. — Я пишаюся тим, що Велика Британія підтримує цю виставку в рамках Фонду „Партнерство за сильну Україну“ у співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, підкреслюючи цим нашу постійну міжнародну солідарність і єдність з Україною, зокрема в контексті підтримки жителів Криму. Крим — це Україна!».

Через тематичний екскурсійний матеріал та супровідні тексти у виставці окреслюється трагічна подія депортації кримськотатарського народу як частини загальної історії України, а подолання наслідків геноциду — як поточні деколонізаційні прагнення українського народу.

Зокрема, на виставці представлені: інсталяція «Депортація» та скетчі про ключові періоди та події в історії кримських татар, автором яких є Антон Логов; картини кримськотатарських митців; старовинні кольорові фотографії кримських татар початку XIX століття; інсталяція «Doquz», яка складається з різних предметів побуту кримських татар (автор — кримськотатарський кераміст Рустем Скибін); щоденник депортації «Райські метелики», в основу яких закладені реальні історії осіб, що пережили депортацію, авторкою яких є Мавілє Халіл. Також на виставці показують картини Садиха Аджи-Селіма — єдині документальні візуальні твори, які були створені під час депортації.

Окрім цього, важливим елементом виставки стала інсталяція, присвячена сучасній російсько-українській війні, а також портрети військовослужбовців кримськотатарського походження, які розповідають про їхній зв’язок з рідною землею, їхніх пращурів, які пережили депортацію.

«Мені цікаво засобами мистецтва доносити істину. На цьому, власне, і базується все мистецтво. Його мова відсіює щось другорядне, і ти повинен виокремити у своїй роботі найголовніше, — зазначив митець Антон Логов. До виставки спеціально створив 12 малюнків по історії Криму, та 2 інсталяції «Депортація» і «Межа» та став головним художником проєкту. — Працювати з трагічними та глибокими темами — це велика відповідальність. Відчуваючи її, ми передаємо у просторових інсталяційних рішеннях атмосферу і своєрідну образність, які доносять думку про головну тему виставки — депортацію кримськотатарського народу, жахливу трагедію, яка пов’язана з Кримом, і яка досі актуальна.

Тема депортації — глибока, вона не лежить на поверхні. Тут треба розуміти, що сторіччями, поколіннями відбувалось знищення корінного народу України. І сьогодні російський тиск на кримських татар продовжується. Крім цього, ми додаємо в інсталяції реальні артефакти сучасної війни для проведення паралелей між сучасними подіями та тими, що передували депортації кримських татар з півострова. Саме цим проявиться нерв сучасної війни та тих злочинів, які вчиняє Росія сьогодні».

Виставка побудована таким чином, щоб відвідувач міг пройти шляхом від формування кримських татар до сучасної боротьби за право жити на рідній землі попри всі випробування і несправедливість.

«Виставка „QIRIM İÇÜN / Заради Криму“ — це наша потреба говорити про біль, який ми все ще носимо в собі. Це наша можливість розказати про те, з яких цеглин складається наша ідентичність, як ми бачимо себе та свою історію. „QIRIM İÇÜN / Заради Криму“ — це і наш спосіб занурити депортацію в контексти часу, розказати про колоніальну історію Криму та поміркувати про наслідки», — підкреслила кураторка виставки, психологиня, історикиня та журналістка Мавілє Халіл.

Мистецька виставка триватиме до кінця червня 2024 року. Відвідати її можна за попереднім узгодженням із Представництвом Президента України в АР Крим/Офісом Кримської платформи. E-mail: [email protected] Телефон: +380 50 633 2209, +380 50 859 8497

Виставка організована за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Нагадаємо, у столиці презентували книги про Крим: «Кримський літопис» та «Київ — Крим. 10 років окупації». Захід був присвячений до пам’ятних дат історії кримськотатарського народу.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»