Сьогодні виповнилося 80 років з часу депортації кримськотатарського народу

У цей день весь світ вшановує пам‘ять жертв цього страшного злочину та висловлює свою солідарність із кримськими татарами.
18 травня 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВД зі звільнення Кримського півострова від корінного населення. Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Також у 1944-му з півострова депортували понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.
У середньому вбивчий шлях тривав 2–3 тижні. Дорогою, в тісноті, без їжі,
води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинуло 7000–7900 кримських
татар.

Насильницьки вивезених наділили статусом «спецпереселенців», що
передбачало постійний нагляд за ними репресивних органів, реєстрацію в
комендатурах, примусову виснажливу фізичну працю. В Інституті національної пам’яті повідомляють, що за даними НКВД Узбецької РСР, за перше півріччя від хвороб та нелюдських умов померло 16 052 кримських татар (10,6%), у 1945 році — 13 183 (9,8%). Загалом за перші півтора року тільки в Узбекистані померло майже 30 000 кримських татар.
25 червня 1946 року прийнято Закон, який затвердив перетворення
Кримської АРСР на Кримську область. У СРСР трагічну історію депортації кримськотатарського народу замовчували, а мову, культуру корінного народу України забороняли. Таким чином кримських татар позбавили не просто батьківщини, а й власного імені, мови, історії, ідентичності.
Після смерті Сталіна кримським татарам так і не повернули їхні права та
не дозволили повернутися на батьківщину. Фактично, заслання тривало. Але від
1967 року, кримські татари робили чисельні спроби оселитися на власній землі,
в Криму. Кримськотатарський національний рух за повернення був одним з
найефективніших та найяскравіших протестних рухів в СРСР. А справжня
масова репатріація розпочалася в 1987-му.
Кримськотатарський Ресурсний Центр створив інфографіку, яка дає пояснення, чому депортація 1944 року є геноцидом кримськотатарського народу.





Російська Федерація заперечує геноцид кримських татар в 1944 році та не
бере відповідальності за сталінські репресії та депортацію. Більше того, від
окупації у 2014 році АР Крим та міста Севастополя РФ продовжила злочини
тоталітарного радянського режиму та Російської імперії проти кримських татар:
чинить репресії та переслідування, цілеспрямовано порушує їх права як
корінного народу України, незаконно призиває на військову службу, руйнує
культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту та суспільне
життя.
До слова, днями у столиці презентували книги про Крим: «Кримський літопис» та «Київ — Крим. 10 років окупації».
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»