«Знову вчуся ходити»: фоторепортаж з військового госпіталю в Києві
У Медичному центрі реабілітації та паліативної допомоги захисники можуть як поставити протез так і, наприклад, полікувати спину від важкої амуніції.
На сьогодні Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги є одним із базових закладів для відновлення здоровʼя бійців. Лікування та реабілітація тут поетапна й комплексна. Триває переважно два тижні, в залежності від складності травм.
Минулого року тут пролікувались понад три тисячі ветеранів. Вони, зокрема, отримали нейрореабілітаційну, ортопедичну, психологічну допомогу.
Центр оснащений сучасним обладнанням та облаштований залами для фізичної терапії. Є спеціальні тренажери, на яких займаються важкопоранені воїни; басейн, гідромасажні ванни, ігрові та для відпочинку кімнати.
Старший фізичний терапевт-реабілітаційного відділення Євген Валяєв у Центрі працює понад рік: працевлаштувався одразу після закінчення університету.
Нині у його задачах — розробити індивідуальний план для відновлення поранених бійців та допомогти покращити їхній фізичний стан і самопочуття.
«У Центрі багато пацієнтів з різними ступенями важкості поранень. Більшість військових поступає з осколковими пораненнями та вогнепальними переломами. Є бійці й з черепно-мозковими травмами, акубаротравмами (ураження внаслідок вибухової хвилі на слуховий та вестибулярний апарати, — ред.) тощо.
Моя головна мета — досягти найкращого результату для самопочуття пацієнтів, аби з Центру вони вийшли зі значними полегшеннями», — каже Євген.
Один із підопічних терапевта — Михайло Семенов, захисник 72 бригади імені Чорних Запорожців. На війні чоловік вже два роки. Спочатку звільняв Київщину, а після деокупації області воював на Донеччині. Власне, там, у Вугледарі, він отримав мінно-вибухову травму.
«У мене перебиті обидві ноги. Вісім місяців проїздив на візочку. Потім поступово намагався вставати на ноги. А нині, тут на реабілітації, потроху вже ходжу. Так, сказати, я знову вчуся ходити. А задля кращого результату майже пів доби щодня проводжу в залі», — говорить Михайло.
Разом із Михайлом на тренажері займається й ветеран Юрій. За Україну чоловік воює з початку російсько-української війни. А наприкінці 2023 року він отримав важке поранення в районі Степового, поблизу коксохімічного заводу біля Авдіївки.
«У мене ампутація лівої нижньої кінцівки та перебиті пальці лівої руки. У Центрі відновлююсь вже місяць. За цей час мені поставили протез, на якому я потихеньку, але бігаю», — усміхаючись каже воїн.
Паралельно із цим Юрій також вчиться працювати перебитою кістю лівої руки. Задля того він сідає за тренажер, який імітує водіння: крутить рулем та намагається вправно їхати дорогою, яка відображена на моніторі.
Для бійців з важкими, як у Юрія, пораненнями у Центрі є смартквартири. У них пацієнтів вчать самостійно адаптуватися до умов у побуті. Аби після виписки вони могли самостійно подбати про себе.
«Наприклад, на кухні вони пробують розігріти їжу в мікрохвильовці, нарізати овочі та помити посуд. У ванні — поголитись, а у спальні заправити ліжко та попрасувати одяг», — наводить приклад Євген Валяєв.
Заступниця директора загальних питань Олена Тур каже, що на сьогодні в Центрі повна заповненість. У кожній палаті по двоє військових. Це зроблено задля того, аби ветерани не були сам на сам, а соціалізувались, підтримували один одного та, можливо, знайшли нових друзів.
Біля кожного функціонального ліжка: кнопка виклику медперсоналу, система подачі кисню, висувні столики, щоб поїсти не встаючи. У палаті є шафа, телевізор та вбиральня.
Годують бійців чотири рази на день. Задля соціалізації більшість ветеранів харчуються разом. Їм подають комплексні обіди.
На нижньому поверсі для ветеранів працюють басейн та гідромасажні ванни. Асистент фізичного терапевта Іван Берко нашому виданню розповідає, що під час відновлення в басейні боєць не відчуває вертикального навантаження, при цьому забезпечується максимальне пропрацювання необхідних м’язових груп. Основна перевага — зняття навантаження з хребта.
«Ось, наприклад, військовий, — показує на чоловіка у воді, — у якого проблеми з коліном. У басейні він відновлюється після операції на звʼязках. Йому не можна зараз виконувати фізичних вправ, тому поки що він плаває та займається у воді», — говорить Іван.
За стінкою у гідромасажній ванні відпочиває ветеран Ігор. На день у нього може бути по дві-три схожих процедури. Чоловік каже, що через важку амуніцію має проблеми зі спиною. Мало того тягне ще й шию.
«Два роки мучився від болю, і ось нарешті на реабілітації. Процедури мені допомагають та розслабляються мʼязи. Відчуття після ванн — прекрасні», — каже він.
Як писав «Вечірній Київ», минулого місяця ветеранам, які проходять реабілітацію у госпіталі, організували виїзд з риболовлею та пікніком у столичному парку «Муромець».
Через інтенсивну реабілітацію вони не мають змоги відпочити як колись: на природі з вудочкою у Дніпра, або ж біля вогнища на пікніку. Власне, це було їхнє побажання, коли до медичного центру з візитом приїхав мер Віталій Кличко.
Даша ГРИШИНА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»