У Києві планують промоніторити мікрорайони та створити рейтинг локальних проблем

Документ, представлений Департаментом суспільних комунікацій КМДА, пройшов усі обговорення та процедури. Після цього його направлять на розгляд профільної комісії Київради та винесуть на голосування у сесійний зал.

У вівторок, 7 травня, проєкт міської цільової програми «Сприяння розвитку громадянського суспільства у місті Києві на 2025 — 2027 роки» представили у столичній мерії. На захід прийшли чимало людей — депутати Київради, представники громадських організацій, благодійних фондів і волонтери.

Директорка Департаменту суспільних комунікацій КМДА, депутатка Київради від партії «УДАР» Мирослава Смірнова подякувала присутнім за спільну роботу протягом останніх місяців з напрацювання програми.

Серед нових напрямків: розвиток форм безпосередньої демократії та локального врядування. В рамках цього завдання планується пілотне впровадження інноваційної системи розвитку мікрорайонів «Менеджмент житлових районів».

«Квартальний менеджмент мікрорайонів запустимо як експеримент уже цього року в Оболонському та Дніпровському районах. Промоніторимо за 60 показниками мікрорайони, що дозволить зрозуміти рейтинг проблем. Що саме треба зробити першочергово, а що може почекати. Важливо з’ясувати, наприклад, де протікає дах, а ліфт потребує заміни на новий чи достатньо його відремонтувати. Всі проблеми будуть зібрані та рейтинговані. Особливо це буде цікаво депутатам Київради, які працюють на округах», — розповіла Смірнова.

Своєю чергою перший заступник директора Департаменту суспільних комунікацій Дмитро Рубан, додав, що «Менеджмент житлових районів» — німецька практика комунікації та роботи з мешканцями мікрорайонів. Вона дозволить залучити жителів столиці до розв’язання питань локального рівня, визначити соціально-економічний розвиток мікрорайону та в разі потреби «підтягнути» його до загальноміського показника.

«Загалом програма кардинально відрізняється від чинної. Вона розширена за напрямками завдань, які визначила громадськість. Першим завданням та нововведенням, які ми передбачили — це налагодження інклюзивного діалогу „Влада — громадськість“. Вперше передбачено забезпечити перекладом на жестову мову суспільно важливі публічні заходи», — розповів Рубан.

Серед нових напрямків, передбачених у програмі: сприяння утвердженню позицій неурядових організацій як впливових суб’єктів процесу розробки та провадження міських політик; розвиток промоцій та вдосконалення інструментів громадської участі та підвищення рівня громадської активності; впровадження інноваційних форм просвіти для дітей та молоді у сфері демократії та громадянської освіти; сприяння утвердженню позиціювання міста Києва як європейської столиці демократії у спільноті міжнародних партнерів.

Департамент суспільних комунікацій також продовжать проводити публічні консультації з перейменування об’єктів топоніміки, а також організовувати інформаційно-комунікаційні кампанії щодо вже перейменованих вулиць.

Крім того, залишається завдання щодо розбудови мережі Vcentri Нub у всіх 10 районах Києва. Нині популярні муніципальні громадські простори успішно працюють у трьох районах: Шевченківському, Оболонському та Голосіївському. Кількість їхніх відвідувачів постійно збільшується. За словами Мирослави Смірнової, влітку цього року планується відкрити Vcentri Нub ще у Дніпровському та Солом’янському районах.

Депутатка Київради від партії «Удар», голова комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха подякувала Департаменту за змістовну презентацію та зазначила, що програма пройшла широке громадське обговорення.

А відповідаючи на запитання присутніх щодо відсутності системної роботи з меморіалізації військових, вона зауважила, що держава досі не напрацювала послідовної політики у цьому напрямку.

«Київрада впроваджує єдину концепцію меморіалізації загиблих у російсько-українській війні. Зокрема, депутати спростили процедуру погодження й встановлення меморіальних дощок на честь Героїв, а також затвердили типовий зразок дошки на честь загиблих Захисників та Захисниць.

Також Київрада призупинила процес створення нових муралів до моменту розробки та затвердження прозорого та відкритого механізму погодження ескізів монументальних розписів», — розповіла Муха.

Читайте також:

«Київ поділився досвідом Vcentri Hub з громадами України».

Олександр ГАЛУХ, Олексій САМСОНОВ «Вечірній Київ»