Україна відзначає День пам’яті та перемоги замість «вєлікой побєди»

Саме на початку вторгнення росії на Донбас та після незаконної анексії Криму, українці, які під Революції Гідності почали повноцінне повернення до європейського дому, почали переосмислювати уроки Другої світової.

Перемогу у тій війні відзначали вже за європейською моделлю пам’яті, щоб повернути людину в знеособлену історію війни.

Не тільки в зміна дати, а й у зміна фокуса — з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні.

А новим символом дня став червоний мак — європейський символ тепер носять 8 травня й українці.

2023-ого року Верховна Рада України Законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги — єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні.

Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Друга світова війна тривала шість років.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини.

Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони.

А українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Повномасштабна агресія рф проти України гостро поставила питання переосмислення ролі росії у Другій світовій війні, та загалом — загальноєвропейської політики пам’яті про війну.

«росія використовує міф про „вітчизняну війну“ у своїй пропаганді, а фраза „можем повторіть“ лунає паралельно з все більшою агресією проти демократичних країн. Сам факт агресивного нападу та порушення принципів світопорядку, усталених після Другої світової війни, спонукає до нових поглядів на події тієї війни», — зазначають в УІНП.

Повномасштабний напад рф на Україну довів, що Східна Європа була об’єктом імперських аспірацій і Третього Райху, й радянського союзу.

«Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю», — пишуть історики.

Сьогодні нова загроза застала світ — Україна бореться з оскаженілою росією, її ідеологією — рашизмом, бореться за незалежність, суверенітет і мир на європейському континенті.

А російська агресія та рашизм є викликом для свободи та демократії.

А українські захисники та захисниці сьогодні, як колись діди та прадіди, — стали на захист українських та європейських цінностей.

9 травня, то з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті Указом Президента України від 8 травня 2023 року № 266 в Україні встановлено День Європи.

Читайте також:

«Світ не має права дати ще один шанс нацизму, — Зеленський заявив про нічну російську атаку».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»