Перемога життя та світла: у Музеї Києва триває виставка про традиції Великодня. ФОТО
Відвідувачам пропонують поринути в атмосферу великодніх свят та дізнатися їх історію в Україні.
Виставковий проєкт «ΑΝΑΣΤΆΣΗΣ. Світло Воскресіння», що розмістився у невеличкій залі на першому поверсі Музею історії міста Києва, через численні експонати демонструє витоки та становлення найважливішого християнського свята.
Головними символами великодньої експозиції є дерево життя, що постає в центрі зали, і писанка — два надпотужні образи, що ілюструють спадковість поколінь і безперервність буття. Обидва символи є надзвичайно шанованими в українській обрядовій культурі та народному мистецтві.
«Проєкт не тільки демонструє тяглість традицій святкування Великодня, а й знайомить з європейськими традиціями, про які ми знаємо менше, — підкреслила генеральна директорка Музею історії міста Києва Діана Попова. — Сьогодні ми так чекаємо перемоги світла над мороком, перемоги життя над смертю. Центральний символ дерева життя на виставці уособлює непереможну силу українського духу, що переданий нам пращурами».
«Радість Воскресіння завжди живе в серцях віруючих людей, це свято надії понад всяку безнадію, — зауважив єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії, владика Єфрем. — Український народ з перших віків християнства урочисто святкує Великдень, він є центром богослужбового року. Це свято у нас має численні родинні традиції та звичаї: від виготовлення писанок і крашанок до великоднього кошику і спільного сніданку».
Окрім експонатів з фондів музею, свої предмети надали гендиректор приватного історико-етнографічного музею «Козацькі землі України» Володимир Недяк, що спеціалізується на етнографії та періоду козаччини, заслужена майстриня народної творчості Оксана Білоус та колекціонерка Марина Лукʼянова, яка збирає європейські раритети.
Від полив’яних яєць часів Київської Русі до азійської писанки
«Ми намагалися представити не просто тему Великодня, а показати тяглість цього свята, його образів та символів. Попри виклики в часи радянської і російської окупації, наша історія, традиція, пам’ять і віра у відродження продовжує жити. Багато експонатів з фондів музею демонструємо вперше», — зазначив співкуратор виставки Дмитро Воляник.
Розпочинається історична мандрівка з давніх артефактів — полив’яних яєць Київської Русі 11-13 століття. Вони використовувалися як обереги та дитячі іграшки-брязкальця. Свідчить, що яйце як символ, було з прадавніх часів. Хоч і не має відношення до Великодня, символізує здоров’я, відродження тощо.
Далі, у зоні періоду козаччини, представлені ікони 17-19 століть і Євангелія. Практично всі речі є дарчими, їх храмам дарували козаки. Серед експонатів — Євангеліє зі знищеної окупантами Лук’янівської церкви у Броварському районі та Євангеліє з Львівської області, яке священнослужителі знайшли випадково у старій церкві. Художні картини показують тогочасні звичаї та традиції, а вишивані рушники кінця 19-початку 20 століття з Черкащини та Полтавщини містять символи життя та відродження: квіти, дерево життя.
У зоні періоду російської імперії відтворили тогочасний побут киян: меблі, чорнильниця, святкова скатертина. Представлений й одяг кінця 19 — початку 20 століття. До слова, святковий фрак і штани належали київському архітектору Павла Альошину. Є тут і рецепт великодньої паски 1863 року.
Поруч — куточок, присвячений церковній службі. Це царські врата кінця 18 століття, фелон священника та інші церемоніальні предмети.
У період совєцького союзу з релігією активно боролися. Багато храмів і церков або знищувалися, або в них влаштовували антирелігійні музеї, як у Володимирському соборі, кінотеатри чи зерносховища. Комуністичний режим активно викорінював традицію, релігію, замінюючи їх ідеологією. Представлені тогочасні листівки, присявчені першим травня, світу «Мир. Труд. Май». Ним комуністи намагалися витіснити святкування Великодня, нав’язати суботники.
І, звісно, на виставці багато писанок. Зокрема, сучасна писанкарка Оксана Білоус спеціально до виставка створила 104 писанки на основі історичних відомостей про візерунки різних регіонів України.
Також є писанки, створені українцями в еміграції.
«Українська писанка вплинула на Європу. Особливо на Францію, в яку в 1920-30х роках багато емігрувало українців, що змінило місцеві традиції. У порівнянні з українськими зарубіжні традиції святкування Великодня є більш сучасними, не такими глибокими, як наші», — зауважила колекціонерка Марина Лук’янова.
З її колекції представлені великодні атрибути європейських країн, зокрема кролики. А також африканська писанка 19 століття, писанка на яйці альбатроса та тайська писанка.
Відвідувачі виставки можуть подарувати собі та своїм рідним святковий настрій, придбавши та підписавши великодні листівки, зроблені за ідентичним дизайном тих, що представлені на виставці.
«ΑΝΑΣΤΆΣΗΣ. Світло Воскресіння»
Коли: до 6 травня, графік роботи виставки: ср.-нд.: 12:00-19:00. Каса працює до 18:30
Де: Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва,
вул. Богдана Хмельницького, 7.
Вартість квитків: 160/80 грн. (повний/пільговий)
Нагадаємо, на Великдень у Софії Київській відбудеться святкове дійство. 5 травня протягом дня на території заповідника познайомлять з давніми традиціями святкування Великодня через музику, танці, обряди.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»