У столичному музеї показали унікальні монети та старожитності, які Естонія повернула Україні

Нещодавно у Національному музеї історії України представили 274 предмети археології та монети, які Естонська Республіка повернула Україні.

У заході взяв участь тимчасовий виконувач обов’язки міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

«Сьогодні разом з Україною весь цивілізований світ, який шанує міжнародне право та вболіває за перемогу нашої країни, а також виступає за те, щоб справедливість панувала не лише щодо відстоювання незалежності наших територій, але й законності переміщення культурних цінностей. Ми вдячні всім, хто долучився до повернення українського культурного надбання додому, всім хто працює на благо України», — зазначив у своєму виступі Ростислав Карандєєв.

Також урядовець подякував за підтримку естонському народу та Уряду Естонії, які сприяли поверненню цього скарбу до України та у перші місяці повномасштабної війни активно долучилися до порятунку українських музейних колекцій, надсилаючи вантажі з усім необхідним для евакуації культурних цінностей.

Заступник Голови дипломатичної місії Естонії в Україні Вагур Соосаар у своєму виступі запевнив, що Естонська Республіка продовжує підтримувати Україну в усіх напрямках — політичному, економічному, військовому та культурному.

«Сьогодні історичний день, оскільки артефакти, що належать Україні, проробивши довгий шлях, нарешті повернулися додому. Ці артефакти — свідчення української культури, ідентичності та є українським надбанням», — зазначив дипломат.

Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук розповів, що скарб складається з декількох частин: це прикраси скіфської доби, передримського та римського часів, середньовічні знахідки та монети.

До першої групи належать дві парні нашивні бляшки у вигляді грифонів, IV–III ст. до н.е.; окуття, ймовірно, дерев’яної посудини чи рогу, IV–III ст. до н.е. На думку фахівців, їхні аналоги відомі з чисельних «царських» поховань з території України — кургани Товста Могила, Солоха, Гайманова Могила.

Також цікавими є прикраси передримського та римського часу, зокрема амулетниці у вигляді циліндрів та намистини, I ст. до н.е. — I ст. н.е.

На думку вчених, подібні цінності є характерними для поховань сарматської знаті, виявлених на території тимчасово окупованого Криму, де впродовж останнього часу російські археологи проводять незаконні розкопки.

«Надзвичайно цінними є речі так званої салтівської культури, яка в Україні інтерпретується як культура ранніх хозар. Йдеться про два золочених очілля кінської упряжі XVIII–IX століть, це статусні речі з поховання вершників. Сама ця культура пов’язана з територією Харківської області, яка щоденно страждає через війну», — зазначив директор музею.

Федір Андрощук нагадав, що через російські обстріли був зруйнований музей «Верхній Салтів». Тож, на його думку, порятунок таких речей є надзвичайно знаковим, оскільки подібних речей у колекції музею ніколи не було.

На думку очільника музею, надзвичайно цінними є також і середньовічні знахідки, серед яких: парадна кінська упряж (кінця VIII — початок IX століть) та перстень з птахом, що тримає в лапах гілку лавра (Х — XII століть). На ньому зображений візантійський сюжет, відомий за багатьома подібними знахідками на середньовічних пам’ятках Києва та Чернігова.

Він також розповів, що нумізматична колекція скарбу складається зі 115 монет, серед яких монети візантійських імператорів: Костянтина VII Багрянородного (920–944 рр.), Никифора 11 Фоки (963–969 рр.); Іоанна I Цимісхія (969–976 рр.), Василія II Болгаробійця (976–1025 рр.).

«Деякі монети датуються античним часом, але найбільш унікальним є візантійський монетний скарб, карбований у місті Херсонесі (нині на території Севастополя) в Криму. Дуже цікаві 26 срібних середньовічних монет. Всі вони датуються кінцем 10-го — 60-ми роками XI століття», — зазначив Федір Андрощук.

За словами директора музею, до нумізматичної колекції входять і скандинавські монети, одна з них — Маґнуса Доброго, норвезького та данського короля, який виховувався при дворі київського князя Ярослава та його дружини Інгігерди.

«Таких монет в українських музеях немає взагалі. Проте протягом останніх 15 років в Україні нелегально знайшли 13 скарбів з подібними монетами. Всі вони розійшлися по приватних руках та були опубліковані у росії», — зазначає пан Федір.

Тому ці артефакти є важливим свідченням про понад тисячі років давньої української історії, яку наразі Естонія повернула Україні.

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Ігор Осташ розповів, що поверненню унікальних старожитностей передувала спільна кропітка робота українських та естонських дипломатів та правоохоронних органів.

Він розповів, що ці унікальні старожитності могли були назавжди втрачені, якби не один курйозний випадок, який трапився на естонсько-російському кордоні, де 6 років тому був затриманий фургон литовського водія.

«Він ввозив на територію Естонію 7 кг свіжого м’яса, що забороняється естонським законодавством. Коли транспорт зупинили для детальної перевірки, в ньому знайшли цю колекцію старожитностей, що нині представлена тут, в музеї… У ході розслідування правоохоронцям вдалося встановити, що виявлені скарби походять з території України та були незаконно вивезені за кордон», — розповідає Ігор Осташ.

За його словами, впродовж цього часу наші естонські колеги провели величезну роботу, щоб повернути ці артефакти додому.

У січні цього року врятовані старожитності експонувалися в Естонському історичному музеї (Eesti Ajaloomuuseum). Наразі українські експерти ретельно вивчають та досліджують цю колекцію, яку планують представити в Національному музеї історії України вже на початку літа.

До теми: 512 давньоримських монет, конфіскованих на митниці, передали до колекції Національного музею історії України.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»