Взаємодія, навчання, гранти: у столиці обговорили працевлаштування ветеранів
Питання створення сприятливих умов для працевлаштування і роботи, заснування власного бізнесу підіймалися на конференції «Інтеграція ветеранів та ветеранок на робочих місцях. Виклики та перспективи».
Повернувшись з фронту, ветерани часто психологічно не готові працювати, бажають змінити рід діяльності або, влаштувавшись, зіштовхуються з нерозумінням в колективі.
Про ці проблеми, а також можливості для ветеранів йшлося 29 квітня на конференції Київської міської координаційної ради з питань реінтеграції та підтримки киян-Захисників і Захисниць України та членів їх сімей у рамках реалізації Всеукраїнської програми з ментального здоров’я.
Зустріч зібрала разом представників міської влади, центру зайнятості, роботодавців та громадськості.
ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ, ВАУЧЕРИ ТА ГРАНТИ
Про комплексну роботу з усіма, хто шукає роботу, зокрема й з ветеранами, розповіла провідна консультантка з психологічної підтримки персоналу Київського міського центру зайнятості Оксана Шубіна.
Центр зайнятості не є лише біржею праці, акцентувала вона. Серед його послуг, окрім власне працевлаштування, профорієнтація та професійне навчання, допомога в отриманні ваучерів та грантів на власний бізнес, компенсації роботодавцям тощо.
«Ми часто зіштовхуємося з тим, що до нас звертається людина у стресовому стані, якій необхідно допомогти опанувати себе, — розповіла Оксана Шубіна. — Людина не завжди розуміє, яку роботу шукає, або не хоче працювати за фахом, який має. Так, Захисників та Захисниць, внутрішньо переміщених осіб попередня успішна робота може тригерити, вони часто хочуть змінити сферу діяльності».
Для таких людей корисним стає й сам процес складання резюме, який дає змогу побачити свій попередній досвід, який часто знецінюють, свої вміння та навички, які можна використати й в іншій сфері. Також у службі зайнятості працюють кар’єрні радники, які допомагають розібратися в професійних інтересах та визначити можливі напрямки діяльності. Крім того, на платформі «Моя професія — консультаційна мережа» доступні тестування щодо своїх якостей, інтересів, цінностей тощо.
«Захисники та Захисниці часто перебувають на різних стадіях реабілітації, тому важливо їх підтримати та надихнути, — зауважила Оксана Шубіна. — У нас є тренінги, як налаштуватися на співбесіду, адаптуватися до нового робочого місця, опанувати „м’які“ навички, як робота в команді чи стресостійкість».
Також центр пропонує зміну професії через навчання у закладах освіти Державної служби зайнятості. Ці заклади розташовані не лише у Києві, але учасникам програми компенсують витрати на проїзд та проживання. Зокрема, ваучер на навчання (у розмірі до 10 прожиткових мінімумів, а це наразі 30 280 грн) можуть отримати учасники бойових дій, що мають професійно-технічну, фахову передвищу чи вищу освіту і не зареєстровані в службі зайнятості як безробітні. Детальніше про ваучер.
Ще одна можливість — це отримання гранту для ветеранів та членів їх родин розміром від 250 тисяч до 1 млн грн для створення або розвитку ветеранського бізнесу. Для цього треба зареєструватися на порталі Дія, скласти бізнес-план за формою Мінекономіки та захистити його онлайн у центрі зайнятості. До слова, у міському центрі зайнятості регулярно проводять зум-зустрічі з фахівцями, які пояснюють особливості складання бізнес-плану. Детальніше про гранти.
МІСЬКА ВЛАДА НАДАСТЬ ГРАНТОВУ ДОПОМОГУ КИЇВСЬКИМ ВЕТЕРАНАМ
Про підтримку ветеранського бізнесу містом розповів директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков.Як він повідомив, у Плані заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення в місті Києві на 2023-2024 роки враховане й сприяння адаптації до мирного життя учасників бойових дій та ветеранів шляхом допомоги у пошуку роботи, професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації, надання грантових коштів на створення або розвиток власного бізнесу.
Так, протягом 2023 року послуги столичної служби зайнятості отримав 201 учасник бойових дій, а в січні-березні 2024 року — 204 учасники бойових дій. Тобто цьогоріч за першу декаду кількість осіб, які отримали послуги, збільшилася в 6 разів.
Також Володимир Костіков зауважив, що Департамент промисловості та розвитку підприємництва розробив проєкт рішення Київради щодо надання грантової допомоги на відкриття власного бізнесу киянам-Захисникам і Захисницям України, зокрема і на сплату внеску для отримання кредиту. За його словами, у 2024 році планується виплатити близько 80 млн гривень 80 особам, і їхні бізнеси створять у місті ще 320 робочих місць.
ВРАХУВАННЯ БОЙОВОГО ДОСВІДУ ТА ПІДГОТОВКА КОЛЕКТИВУ
Досвідом працевлаштування ветеранів в «Укрзалізниці» поділилася директорка департаменту соціальної політики АТ «Українська залізниця» Ольга Безпалько. «Укрзалізниця» є одним з найбільших роботодавців країни, де працюють близько 200 тисяч людей. Більш як 10 тисяч осіб нині служать у ЗСУ, а понад 1070 ветеранів та ветеранок вже повернулися на роботу.
Ольга Безпалько поділилася, що умовно ветеранів можна поділити на дві групи: ті, що демобілізовані внаслідок інвалідності через отримані поранення та ті, що демобілізовані через досягнення пенсійного віку, загострення хронічних захворювань та з інших причин. І якщо люди з першої категорії проходять тривале лікування і реабілітацію, отримують психологічну допомогу і мають час прийняти ситуацію, то перші часто кинуті напризволяще.
«Багато ветеранів не вірять, що для них буде робота, тому взаємодіяти та підтримувати, пояснювати їм, що компанія готова їх прийняти», — зазначила Ольга Безпалько.
За її спостереженнями, часто люди не мають змогу (внаслідок отриманої інвалідності) або готовності (наприклад, будучи у війську командиром роти повернутися на посаду підлеглого) залишатися на тій самій роботі. На її думку, роботодавцям варто враховувати бойовий досвід ветеранів та зміну їх пріоритетів. В «Укрзалізниці» започаткували спеціальні відділення для ветеранів: центр управління БпЛА, що забезпечують охорону вантажів та кінологічні центри.
«Якщо працівник не може повернутися на попереднє робоче місце, ми пропонуємо інші суміжні посади, — зазначила Ольга Безпалько. — А для тих, хто готовий переїхати, — роботу в інших містах».
Також вона звернула увагу на те, що колектив, в якому працюватиме ветеран, має знати певні правила взаємодії. Зокрема, не питати про воєнний досвід, якщо ветеран сам не захоче розповісти.
«Маємо врахувати не тільки видиму інвалідність, а отже і доступність на робочому місці, а й невидиму. Чимало ветеранів мають погіршений слух чи зір, контузію, — зауважила Ольга Безпалько.- Крім того, за даними США, що має досвід роботи ветеранами, без надання необхідної допомоги 40% ветеранів можуть померти після завершення війни. Мовиться не про суїцид, а про серцево-судинні захворювання, інфаркти та інсульти».
Ольга Безпалько розповіла історію Дмитра Полив’яна, який до повномасштабного вторгнення працював бригадиром акумуляторного відділення. Він отримав важкі поранення, пережив російський полон, де йому не надавали медичну допомогу, наразі пересувається на візку. Втім, Дмитро демонструє приклад незламності — грає у баскетбол на візках, плаває, стріляє з лука, брав участь в «Іграх Нескорених». Після реабілітації повернуся на роботу в «Укрзалізницю», але змінив фах — нині працює техніком з розшифрування стрічок швидкостемірів.
НЕОБХІДНІСТЬ КУРСІВ ІЗ ВЗАЄМОДІЇ ДЛЯ КОМПАНІЙ
Про роботу благодійного фонду «Веста», що займається підтримкою військових та ветеранів, розповіла керівниця Богдана Левицька. До речі, у фонді безпосередньо працюють ветерани, родини військових, у тому числі й загиблих воїнів.
За її словами, ветерани по поверненні з війська зіштовхуються не лише з власним небажанням або неможливістю працювати на попередній роботі, а й з неготовністю роботодавців і колективів. У компаній переважно немає окремих політик, розуміння їхніх реальних потреб та можливостей для навчання, що зменшує мотивацію ветеранів повертатися на колишні місця роботи.
Часто ветерани або прагнуть реалізувати власну справу або шукають компанію, яка має успішний досвід взаємодії з ветеранами. Важить соціальний захист, підготовлений колектив, додаткове навчання, а окрім того, значення має вшанування пам’яті, коли компанія підтримує родину загиблого/ї, має певні пам’ятні звичаї чи традиції.
На думку Богдани Левицької, необхідно на державному рівні розробити курс чи програму для компаній щодо екологічної та етичної комунікації з ветеранами. І позначати роботодавців, колективи яких пройшли такий курс, що буде орієнтиром для ветеранів.
Водночас команда «Вести» має таку базову лекцію, яку проводять для колективів і компаній. Крім того, наразі розробляється курс по комунікації для держслужбовців, які надають послуги, який викладуть у вільний доступ.
Зазначимо, що Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету
Міністрів України підготувавав посібник «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія», в якому йдеться про спілкування з ветеранами. Він створений на основі розділу «Довідника безбар’єрності», гіду з толерантної взаємодії, що є ініціативою першої леді Олени Зеленської.
ОСВІТА ТА МІСЬКІ ПРОГРАМИ
На можливості для ветеранів здобути вищу освіту та виклики для навчальних закладів розповіла завідувачка кафедри Київського університету імені Бориса Грінченка, депутатка Київради (фракція «Батьківщини») Алла Шлапак.
«Сьогодні дуже важливо доносити правильну інформацію щодо можливостей отримання перекваліфікації і водночас готувати вищі навчальні заклади до прийому цих людей в лави студентів, — зауважила вона. — Ми маємо ветеранів, які повернулися з війни з пораненнями і вступили до бакалавратури, оскільки не змогли повернутися до робітничої спеціальності. Вони старші за інших першокурсників. І це непроста історія — зробити цей колектив командою, навіть за допомогою психологів».
Вона нагадала, що 7 травня розпочинається набір на магістратуру та здобуття другої вищої освіти. У вступній кампанії учасники бойових дій не складають єдиний вступний іспит, проходять за внутрішнім іспитом. За словами Алли Шлапак, університет Грінченка готовий підготувати до вступу та супроводити ветеранів та членів їхніх родин.
«У нас розробляються програми допомоги ветеранському бізнесу, в робочій групі йдуть активні дебати та дискусії, — поділилася депутатка Київради (фракція «Єдність») Наталія Берікашвілі.- Не обмежуємося однією програмою, вони будуть додаватися, аби розширяти можливості ветеранського бізнесу. Сьогодні всі говорили про одне: брак комунікації. І нам варто долати цю проблему на базі Київради чи КМДА. У нас є «Київ Цифровий», важливу інформацію для ветеранів, ветеранок, бізнесу, можемо розмістити там.
Сьогодні ми всі працюємо, щоб ветерани і ветеранки відчували себе гідно. І нам потрібно навчити суспільство спілкуватися з ними. У Київраді створена коаліція «1325. Жінки. Мир. Безпека», що нараховує вже 50 громадських організацій. Запрошуємо долучатися громадськість, благодійні фонди, бізнес. Всі мають бути представлені і користуватися пільгами та міськими цільовими програмами, які працюють»
СУПРОВІД ТА ГОТОВНІСТЬ ПРАЦЕДАВЦІВ
Працевлаштування ветеранів та ветеранок — це не лише питання про підготовку самих працівників до повернення в цивільне життя або освоєння ними нової професії. Це і про готовність державних підприємств та приватного бізнесу до повернення Захисників та Захисниць, а також до переоблаштування робочих місць та процесів у разі необхідності.
На цьому наголосила заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та впровадження безбар’єрності Марина Хонда, яка опікується ветеранською та соціальною політикою.
«Я б розділила тему повернення ветеранів та ветеранок до праці на декілька частин, — зазначила Марина Хонда. — Перша — повернення на робоче місце, де людина працювала раніше. І часто роботодавець не знає, як комунікувати та що запропонувати.
Друга частина — перенавчання та перекваліфікація, гранти. Ветерани та ветеранки стикаються із бюрократичними проблемами, а цього не повинно бути. І, звісно, необхідна робота щодо профорієнтації, аби людина зрозуміла, чи потрібно відкривати власну справу, якщо так — то яку. Або можливо доцільніше отримати додаткову кваліфікацію для працевлаштування».
ДОСВІД «КИЇВ МІЛІТАРІ ХАБ»
«У нас щодня у робочі години приймає представник столичного центру зайнятості, консультує, допомагає. Ми проводимо спільні заходи: кар’єрний форум, навчаємо написати резюме, — поділилася в.о. директора „Київ Мілітарі Хаб“ Анна Швиденко. — Для тих, хто хоче розпочати свій бізнес, потрібна підтримка та консультація. Також в місті готується Положення про мікрогранти для ветеранів, розміром до 250 тисяч гривень, до розробки якого ми залучені».
За п’ять місяців «Київ мілітарі хаб» надав послуги з працевлаштування понад тисячі людей, розповів Роман Ушев, який займався цим напрямком.
«Є різні запити. Зокрема, багато ветеранів прагнуть й далі працювати на Перемогу. Ми допомагаємо їх влаштуватися у компанії, де виготовляють БПЛА, працювати інструкторами, — зазначив Роман Ушев. — Великий запит є на відкриття власного бізнесу. У центрі зайнятості на двотижневому інтенсиві можна визначитися з власною справою, скласти бізнес-план та його захистити. Так, маємо позитивні кейси: один з наших ветеранів завдяки гранту відкрив медичний центр на Куренівці.
Є гарні приклади й серед працедавців. Польська компанія Альдор. яка має представництво та виробництво в Україні, забезпечує психологічний супровід ветеранів. Вони отримують нову професію, мають можливість розвиватися. Є компанії, які мають виробництво в Україні, а замовників за кордоном, і вони навіть зацікавлені в людях, які можуть виїжджати за кордон, наприклад, збирати металоконструкції чи меблі. Також мали запит від жінок. У співпраці з Київським коледжем дизайну і шиття організували їм курс, троє випускниць вже готуються до відкриття власної справи».
Читайте також:
- Держава виплатить компенсації роботодавцям, які облаштовують місця для ветеранів війни з інвалідністю. Для отримання коштів роботодавець моє подати документи до центру зайнятості.
- У Києві обговорили реінтеграцію військових: коротко про головне. Спортивні заходи, гранти для ветеранів на власний бізнес та екскурсії за межами Києва — про ці теми дискутували на профільній Координаційній раді у КМДА.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»