До роковин трагедії у музеї «Чорнобиль» відкрили сувенірну крамницю та запрацював дискусійний клуб

Традиційно 26 квітня, до роковин дня аварії на ЧАЕС, в Національному музеї «Чорнобиль», що на Подолі, — День відкритих дверей. Всі охочі мають змогу оглянути постійну експозицію та тематичні виставки.

Про нові проєкти музею та плани розвитку «Вечірньому Києву» розповіла директорка закладу Віталіна Мартиновська.

— Торік у нашій розмові ви говорили, що музей очікують кардинальні зміни. Що вже вдалося втілити?

— У 2022-му році була утверджена концепція розвитку і осучаснення Національного музею «Чорнобиль» до 2025 року. Вона спрямована на повну трансформацію музею і зміну його напрямку розвитку, застосування сучасних музейних технологій, зокрема інтерактивних технологій, розвиток музейної інфраструктури. Це поява окремої виставкової зали, нового фондосховища, бібліотеки, де могли би люди працювати з нашим науковим фондом. І ще багато чого в планах має музей, реалізуючи цю концепцію.

Торік нам вдалося облаштувати мультимедійну залу, в якій сьогодні проходять заходи. Вона має сучасне аудіо і відеообладнання для проведення відкритих лекцій, засідань дискусійного клубу, поетичних читань тощо. Такі події у нас часто відбуваються. ми зосереджуємо навколо себе і митців, і поетів, і письменників, які пишуть на тему Чорнобиля.

Днями разом з «Чорнобиль тур» відкрили в музеї крамницю Chornobyl Shop, яка має величезний асортимент тематичних сувенірів, які можна придбати на згадку про наш музей. Крім того, тут є профільна література, дозиметри — від раритетних до сучасних українського виробництва, воєнні артефакти, пов’язані з Чорнобилем. Також можна отримати на інформаційній стійці професійну консультацію колег щодо предметів, які, як кажуть, «фонять», та заміряти рівень радіації будь-якого об’єкту прямо на місці.

Ми на цьому не зупиняємося, працюємо далі, по можливості будемо займатися створення інших просторів, що передбачені концепцією і планом її реалізації.

— Що підготували відвідувачам саме до 26 квітня, 38-ї річниці дня аварії?

— Ми традиційно напрацювали окрему програму тематичних заходів, які стартували ще минулого тижня. Вже провели кінопокази, поетичні читання, лекції.

25 квітня в третій експозиційній залі відкрилася тимчасова виставка «Чорнобиль. Це наша земля — ми тут живемо». Нам пощастило познайомитися з українським кінорежисером Сергієм Марченком і американським істориком Мироном Стахівим. Саме вони стали ініціаторами масштабного артпроєкту, який стартував ще в 2004 році і був присвячений культурі і традиціям українського Полісся. В етнографічних експедиціях їм вдалося зібрати величезний обсяг матеріалів, фото та відео, які були об’єднані у виставку.

Цього ж дня о 18:30 у нас розпочнеться засідання дискусійного клубу. Це ще один проєкт, який ми реалізуємо на виконання концепції розвитку закладу. Ми обрали для нього серйозну тему, що має бути цікавою для наших відвідувачів: як Чорнобиль прискорив крах радянського союзу. Я взагалі дуже би хотіла, щоб музейний дискусійний клуб працював на постійній основі. Щоб ми могли збирати кращих експертів, людей, які глибоко в темі Чорнобиля, розвитку ядерної енергетики. І ми стали тим майданчиком, де можна проводити діалог, дискутувати, напрацьовувати пропозиції до відповідних органів влади. На засідання ми запросили історика, автора багатьох праць Олександра Зінченка. Важливо, він є ще автором сценарію документального телесеріалу «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла». Тому нам дуже цінно, що він погодився бути гостем першого засідання дискусійного клубу.

26 квітня покажемо виставку одного унікального експонату. Це диспетчерський журнал УПО УВС Київської області, в якому зафіксовані перші телефонограми після того, як стався вибух, починаючи з ночі 26-го квітня і декілька наступних днів, у яких зафіксовано виїзд пожежних команд області та основні дії пожежних у зоні аварії.

Ми, так, як і інші музеї, на початку повномасштабного вторгнення провели інвентиризацію наших найцінніших експонатів і тимчасово вони були вилучені з експозиції. Запаковані для евакуації, підготовлені, щоб не втратити їх, маючи ту загрозу, яку ми на сьогодні маємо. Тому цей експонат демонструємо лише один день.

— Розкажіть, як щодо ваших планів реставрації будівлі та оновлення експозиції?

— У 2026 році ми будемо відзначати 40-у річницю від дня аварії. Не маємо змоги реалізувати все, що хотіли б зробити за мирних умов. Однак від планів не відмовилися. Торік виготовили науково-проєктну документацію для реставрації нашої будівлі. Завершили першу стадію проєктування. Цьогоріч продовжуємо другу стадію проктуваня.

Напрацювали проєкт положення для проведення мистецького конкурсу, на якому хочемо відібрати кращу концепцію нової музейної експозиції. Найближчим часом ми оголосимо цей конкурс, будемо працювати над відбором учасників і визначенням переможця, тої команди, яка враховуючи нашу концепцію, її місію і візію, зможе розробити нову експозицію.

Повна назва — Мистецький конкурс з розробки загальної креативної та просторової концепцій Національного музею «Чорнобиль» і дизайну експозиції. Відповідно до технічного завдання, нова експозиція має презентувати багатозначність змістів «Чорнобиля», що є невіддільною частиною ідентифікації України у світі, породжувати образи, асоціації, що легко зчитуватимуться відвідувачами, викликати у них відчуття співпереживання подіям минулого, співпричетність до творення образу «Чорнобиля» сьогодення та майбутнього.

Чорнобиль має «прочитуватись» відвідувачами через образи та репрезентацію часу — середини 1980-х років (часу функціонування станції та катастрофи, ліквідації її наслідків, пробудження українського суспільства) і 2000-х років, сьогодення (перспектив розвитку території, культурного феномену і, водночас, нових ядерних загроз). Одним з лейтмотивів оновленої експозиції має бути стійкість і відновлюваність України та українців після глибоких історичних потрясінь.

— Як сьогодні варто говорити про Чорнобиль? Які сенси доносити?

— Відповідно до стратегічних державних документів, на всіх рівнях зона відчуження названа зоною відродження. Мені би хотілося, щоб ми говорили про Чорнобиль не лише як трагедію та героїчний подвиг наших ліквідаторів, але й про те, як українці впоралися з цією трагедією, яких засобів було вжито, які уроки винесені.

Щоб ми як музей перестали асоціюватися з меморіальним закладом. Стали культурно-освітнім центром, науково-дослідною установою. Майданчиком, що збирав би кращих експертів для розмов не лише про не мирний атом, який несе загрозу, а й про те, що в розумних цілях атом — мирний, і ми не можемо собі дозволити наразі відмовитися від нього.

Національний музей «Чорнобиль» — державний науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для збереження, вивчення, використання і популяризації музейних предметів та музейних колекцій, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою та її наслідками, з науковою та освітньою метою.

Адреса: провулок Хорива, 1 (біля метро «Контрактова площа)

Читайте також:

• Чорнобильську зону хочуть перетворити на центр розвитку інновацій та науковий хаб. Міндовкілля представило стратегію розвитку Чорнобильської зони відчуження.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»