«Її долю має вирішити народ»: у Департаменті охорони культурної спадщини розповіли про рішення щодо Арки дружби народів

Наразі Арка не захищена статусом пам’ятки, що є небезпечним для об’єкту.
Арка дружби народів була встановлена у 1982 році до 60-ї річниці створення СРСР та розташована на території Хрещатого парку.
Арка дружби народів мала таку назву до 14 травня 2022 року. Київська міська рада ухвалила рішення про декомунізацію та дерусифікацію пам’ятки і перейменували її на Арку свободи українського народу.
Того ж року робоча група демонтувала частину композиції, а саме українця та росіянина, які символізували возз’єднання країн. Залишили на схилах Дніпра саму арку, та підпірну композицію «Бояри».
Остання ж наразі загороджена, адже для її демонтажу необхідна експерта оцінка аби уникнути зсуву схилів.
У січні 2024 року робоча група КМДА з питань декомунізації та дерусифікації вирішила, що арку варто зберегти, переосмислити та зарахувати як об’єкт монументального мистецтва та склала відповідний документ.
Проте у Міністерстві культури та інформаційної політики підписали протилежний наказ про виключення Арки з державного реєстру пам’яток та позбавили експозицію статусу пам’ятки.
«В суспільстві триває активне обговорення цього питання, тому я вважаю, що мають бути проведені консультації з громадськістю. Ми знаємо, що єдиним джерелом влади є народ, тому і долю Арки вирішуватиме народ. Багато листів з приводу цього надходять до департаменту та до КМДА, приходять люди і кажуть, що занепокоєні та мають свою думку щодо цього питання», — розповіла директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
Також Марина Соловйова зазначила, що наразі планують провести зібрання на базі Музею історії міста Києва до якого залучать архітекторів, мистецтвознавців, істориків, представників Українського інституту національної пам’яті аби обговорити це питання.
Будь-хто з представників громади також може долучитись аби висловити власну думку щодо цього питання. Адже зняття з композиції статусу пам’ятки робить її незахищеною від руйнації та будь-яких пошкоджень і це обурює суспільство.
«Це майно громади, люди які живуть в місті мають право голосу і можливість висловити свою думку. Після обговорення експертів варто зробити ще й консультації з громадою, аби залучити бажаючих до участі в управлінні державними справами для забезпечення прозорості виконавчої влади», — зазначила Марина Соловйова.
Директорка департаменту також наголосила, що результати консультації мають враховуватись під час прийняття остаточного рішення.
Днями у столиці обговорили шляхи завершення протиаварійних робіт в Гостинному дворі. Детальніше про це читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»