«Ми, наші улюбленці та війна»: у Києві відбувся спецпоказ документального фільму
Глядачі змогли поспілкуватись з працівницями Київського зоопарку, котрі доглядали та рятували тварин з початку повномасштабного вторгнення.
17 квітня у кінотеатрі «Лейпциг» відбувся спеціальний показ документального фільму «Ми, наші улюбленці та війна».
Режисером, сценаристом та оповідачем став український телеведучий та мандрівник Антон Птушкін.
У стрічці демонструють взаємини між людьми та тваринами на тлі повномасштабного вторгнення РФ на територію України. Серед героїв фільму волонтери, власники притулків, працівники зоопарку, військовослужбовці та жителі постраждалих міст у наслідок бойових дій.
Кожна історія порятунку тварин є унікальною, адже від наслідків війни постраждали не тільки домашні улюбленці, а й великі хижаки.
Також у фільмі показали, яке враження справило на іноземців відношення українців до тварин. Багато хто з-за кордону долучився до ініціативи порятунку тварин і продовжує робити це надалі.
На спеціальний показ документальної стрічки завітала депутатка Київради від фракції «Удар», голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха.
«Ми це знали, але документальний фільм вкотре підтверджує, що українці неймовірні. Це люди з величезним серцем, які у критичних ситуаціях думали і думають не лише про своє життя і своїх рідних, а й турбуються про друзів наших менших та рятують їх, часто ризикуючи власним життям. Рада, що зал був повним, відвідувачі емоційно ділились відгуками та підтверджували, що такі роботи дійсно потрібно показувати. Під час перегляду стрічки не було жодної людини яка залишилась байдужою.
Відтак, дуже тішить, що цю стрічку, яка початково знімалась для іноземної аудиторії, мають можливість побачити в Києві. Надзвичайно доречним та цікавим було спілкування з Валентиною та Наталією — героїчними співробітницями Київського зоопарку, які розповіли власні історії з перших днів повномасштабної війни», — поділилась Вікторія Муха.
Глядачі кінотеатру «Лейпциг» мали унікальну можливість поспілкуватись з працівницями Київського зоопарку, котрі з перших днів повномасштабного вторгнення доглядали тварин та приймали до себе покинутих.
«Перший тиждень повномасштабного вторгнення був найскладнішим, адже не вистачало рук. Багато хто з працівників не могли дістатися робочого місця, тому спочатку на роботу вийшли ті, хто міг пішки дістатись до зоопарку. Потім через пару тижнів, коли була можливість перетнути міст, деякі хлопці пішки діставалися з лівого на правий берег, аби підміняти один одного. Завдяки протоколам про надзвичайні ситуації ми все ж впорались у цей період», — розповіла начальниця відділу інформаційно-просвітницької роботи Київського зоопарку Кардонова Валентина.
Також жінки розповіли, що до моменту деокупації Київщини, багато працівників жили на постійній основі на території Київського зоопарку. З собою брали сім’ї, домашніх улюбленців та налагоджували систему не тільки роботи, але й побуту.
«Іноді нашим працівникам під обстрілами доводилось вирушати за кормом для тварин, адже запаси потрібно було поновлювати. Крім цього, у зоопарку опікувались не тільки своїми тваринами, а й тими, котрих лишали містяни. Одного разу перед центральним входом виявили скляний тераріум з ручною змією, а небайдужі кияни передали знайденого перед американським посольством домашнього хамелеона», — поділилась Кардонова Валентина.
Серед глядачів фільму були люди різного віку, зокрема своїми враженнями поділилась і одинадцятирічна Вікторія.
«Фільм мені сподобався, але дуже шкода тваринок які постраждали, особливо загиблих песиків з притулку в Бородянці. Але дуже добре, що багатьох з них все ж врятували. Для мене також дуже похвальна робота людей, які під вибухами їздили рятувати тваринок», — поділилась своїми враженнями Вікторія.
Днями київська міська лікарня ветмедицини почала вацинувати та стерилізувати безпритульних тварин. Детальніше про це читайте у матеріалі «Вечірнього Києва».
Олександра ПЛАКІНА, «Вечірній Київ»