Майданчик для обговорення важливих тем: на радіо Київ FM стартував новий проєкт Community talk
У складний час конструктивний діалог здатен допомогти ухвалити правильні рішення. Формат діалогу для киян пропонують у проєкті Community talk, який стартував у пʼятницю, 12 квітня, у прямому ефірі радіо Київ FM.
Першою темою для обговорень став діалог про ідентичність: від декомунізації та деколонізації до національного усвідомлення.
Розбиралися зі складним питанням запрошені спікери: відомий історик, офіцер ЗСУ, голова експертної топонімічної комісії з опрацювання пропозицій щодо перейменування об’єктів міського підпорядкування Олександр Алфьоров та депутатка Київради від партії «УДАР», голова комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха. Модерувала діалог головна редакторка Київ FM, ведуча програм Ірина Главацька.
Презентуючи проєкт, ведуча наголосила, що Київ FM, як суспільний мовник громади, створює новий майданчик для обговорення важливих тем життя нашого міста.
«Community talk — це платформа для оперативної та якісної комунікації міської влади, громадськості та громадянського суспільства. Ми запрошуємо до обговорення актуальних тем усіх, кому небайдужий Київ, хто прагне долучитися до подолання сучасних викликів і разом працювати над розвитком нашого міста. Ми хочемо, щоб цей проєкт став не лише цікавим, а й корисним для киян», — наголосила Ірина.
Розмова в етері проходила у змішаному форматі. Ще долучилися учасники в режимі онлайн. Цього разу — це авторка низки проєктів про історію України, радіоведуча Ірина Ганах та небайдужий киянин Юрій, який зареєструвався до участі в етері заздалегідь.
До речі, на майбутнє: кожен охочий мешканець столиці має право долучитися до діалогу, який його турбує і виступити на Community talk, зареєструвавшись на сторінках соціальних мереж Київ FM.
Це можна зробити протягом тижня. Адже діалог відбуватиметься щоп’ятниці о 13.00.
«ДЕРУСИФІКАЦІЯ — ЦЕ ЧАСТИНА ОПОРУ, АЛЕ РІШЕННЯ МАЮТЬ БУТИ ЗВАЖЕНІ ТА ОБДУМАНІ»
Після пілотного ефіру журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася зі спікерами, аби дізнатися враження від нового формату обговорень актуальних тем міста.
Вікторія Муха переконана, що у наш час, коли швидкість розповсюдження інформації дуже велика, важливо мати платформу, де мешканці міста можуть обговорювати важливі теми столиці і разом ухвалювати рішення.
«Я дякую за цей формат і сподіваюся, що він буде розвиватися надалі. Бо такі Community talk — це важливий майданчик для висловлення різних думок. Для того, щоб поставити питання і отримати на них відповіді, почути експертні думки на актуальні теми. Ми з вами живемо в демократичній державі і добре, коли рішення та процеси, навіть складні та подекуди суперечливі, — зрештою не роз’єднують, а об’єднують — консолідують суспільство. Переконана, що будь-яке питання можна вирішити завдяки конструктивному діалогу», — наголосила пані Вікторія.
Також спікерка поділилася напрацюваннями Київради у процесі дерусифікації та деколонізації столиці. За її словами, столиця є одним із лідерів у цьому плані, адже Київ не чекав ухвалення Верховною Радою закону, а активізував цю роботу через кілька місяців від початку великої війни, зважаючи насамперед на запит суспільства.
«Що стосується дерусифікації та деімперіалізації ми на завершальному етапі. Від початку повномасштабного вторгнення перейменували 359 вулиць, 14 шкіл, 2 музичні школи, 26 бібліотек, три парки-сквери та 2 станції метрополітену. Це вражаючий результат, бо навіть, якщо порівнювати з періодом з 2014-го по 2021-ий рік, — тоді за майже 8 років було перейменовано менше об’єктів — 248».
Вікторія Муха, як голова комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики наголосила, що після 24 лютого 2022 року був величезний запит на цей процес.
«Шана та вдячність нашій експертній групі, яка цю роботу виконує професійно. Цей процес відбувався та відбувається в діалозі з киянами, з урахуванням думки громади. Висновок, який для мене є очевидним: у нас є питання щодо перейменування, які є всім зрозумілими — Пушкін, Толстой, Ватутін тощо. Але є й складні кейси, які потребують перш за все широкої фахової дискусії та зваженого підходу. І рішення щодо яких навряд чи варто приймати зараз, коли загострені почуття й емоції. І це цілком зрозуміло, зважаючи на те, що відбувається в нашій державі.
Такі рішення ми приймаємо усвідомлюючи, що це частина нашої боротьби за національну ідентичність. І вони ухвалюються не на рік, і не на два. Є питання, які зараз треба відкласти. Можна вести експертну дискусію, обговорювати, поважаючи різні думки та точки зору, переосмислювати, але рішення необхідно приймати зважено й обдумано. Аби не втратити своє та не зіграти на користь державі-агресору».
«КИЇВ ПРОДЕМОНСТРУВАВ ПЕВНУ ЛОГІКУ ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ, ПЕВНІ КОНСТРУКЦІЇ, ЯКІ ЗАРАЗ ПІДХОПЛЮЮТЬ ІНШІ МІСТА»
Так вважає історик Олександр Алфьоров і пояснює свою професійну думку.
«Якщо людина була гетьманом, то вулиця має бути названа відповідно. Наприклад, вулиця Гетьмана Полуботка, а не просто П. Полуботка. Якщо це був князь — теж вказувати, — акцентує Олександр. — Таким чином, ми продемонстрували, що вживання титулатури гетьманської, князівської — це створення вертикальних стовпів через історію. Це не просто людина, це титул, над яким треба замислитися. Дуже важливим є те, що ми відновили багато вулиць на честь діячів від XI до XVIII століття.
Раніше вулиці називалися на честь діячів XIX-XX століття, і це свідчило про те, що це не глибинні вулиці, які маркують два століття. Вони є дуже одіозними — імперія, радянський союз. Тепер вулиці «проникають» до початку нашої однієї з перших держав України — Русі. І ми сьогодні з мороку історії дістаємо імена людей, які мали величезне значення. Відновлення коріння ідентичності — це процес, який переживали багато націй, держав, тому що вся Європа була одягнена свого часу в імперські шинелі.
Хтось із них вибрався. Хтось це робить зараз. Можливо із запізненням, але робить. Дуже позитивно, що багато міст України орієнтується саме на досвід Києва».
Формат обговорень актуальних тем у прямому ефірі разом з активними киянами, Алфьоров вважає підвищенням культури взаєморозуміння.
«Такі формати дуже необхідні. У Києві велика кількість гострих тем, які треба не тільки порушувати, а навчитися брати на себе відповідальність і рекомендувати експертам свої рішення, — наголосив спікер.
Виконувачка обов’язків директора ТРК «Київ» Наталія Лященко теж поділилася з «Вечірнім Києвом» своїми враженнями після першого ефіру пілотного проєкту:
«Community talk — це продовження нашої роботи по організації глибшого діалогу між владою, експертами і громадою. Наше завдання — посадити всіх за один стіл і дати можливість досягти спільного результату. І щоб цей результат був максимально корисним для громадян».
Пані Наталія зауважила, що є ще над чим працювати, але, на її думку, відкриті обговорення важливих тем життя Києва дозволять усвідомлювати проблеми та знаходити спільні рішення для покращення якості життя у місті.
«Ми будемо реагувати на ситуації у столиці і щотижня брати найактуальніші теми. Ми не ставимо якихось меж. Це може бути все, що турбує Київ», — наголосила Лященко.
До теми: На перейменованій станції метро «Площа Українських Героїв» змонтували перший комплект літер. Щоб зробити фоторепортаж з нічних робіт кореспонденту «Вечірнього Києва» Олексію Самсонову довелось провести ніч у метро. Так він став свідком історичної події та відзняв всі роботи покроково.
Сніжана БОЖОК, фото Олексія САМСОНОВА «Вечірній Київ»