В київській лікарні 20 пацієнтів зареєстровані в «листі очікування» на трансплантацію серця

Кардіохірург Анатолій Іванюк. Фото: Наталка Марків
Кардіохірург Анатолій Іванюк. Фото: Наталка Марків

У Київській міській клінічній лікарні №1 виконують мультиорганну трансплантацію.

У 2023 році у Київській міській клінічній лікарні №1 створили Серцево-судинний центр. За кошти міста придбали найсучасніше обладнання, за допомогою якого висококласні хірурги виконують операції будь-якої складності та проводять трансплантації серця.

Тож у киян, яким життєво необхідна пересадка цього органу є вибір: на загальних підставах бути у «листі очікування» у загальнонаціональних клініках, або у міському «листі», який значно коротший.

Про роботу Серцево-судинного центру Київської міської клінічної лікарні №1, розповів його керівник, кандидат медичних наук, доктор філософії, Член Європейської асоціації кардіоторакальних хірургів (EACTS) Анатолій Іванюк. Раніше він працював в «Інституті Серця МОЗ України», стажувався у провідних європейських кардіологічних центрах у Німеччині, США, Іспанії, Польщі, Чехії, Литви.

— Які види трансплантації виконують у вашій лікарні?

— Хочу наголосити, що наша лікарня є єдиною у місті, що підпорядковується Департаменту охорони здоров’я КМДА, в якій виконується трансплантація серця. Інші профільні медичні заклади, що працюють у Києві, — загальноукраїнські, у підпорядкуванні МОЗ та НАМН України.

Наша лікарня — єдина лікарня в місті Києві, де виконують мультиорганну трансплантацію, тобто проводять одночасний забір серця, печінки та нирок від одного донора, що надає можливість врятувати одразу 4-х людей в одному медичному закладі.

Розповім про останній наш досвід. Чоловіку було 54 роки. У нього діагностували смерть головного мозку. Рідні дали згоду на забір органів. І це дозволило врятувати життя людям у віці від 39 до 57 років.

Серце пересадили 39 чоловіку, який був у термінальному стані (між життям та смертю). Чоловік не міг не те що ходити, а навіть спати, а разом з ним його рідні, які знаходились поряд, хвилюючись за його життя. Було прийнято рішення підключити його до апарату ЕКМО (екстракорпоральна мембранна оксигенація) — це спеціальний апарат, що підтримує життєдіяльність. Сталося неймовірне та пацієнту пощастило, що серце донора підійшло — це в буквальному сенсі врятувало його.

— Скажіть, через що виникла потреба саме місту мати свою лікарню, яка буде проводити складні операції на серці, коли у нас є профільні заклади?

— Так має бути в рамках державної програми децентралізації. Кожен регіон, і столиця зокрема, мають мати власні заклади, де виконують такі операції. Головна ідея у тому, аби надавати високоякісну допомогу у своєму регіоні. Департамент охорони здоров’я КМДА подбав про це та зробив доступною кардіохірургію для містян.

Розкажу, як це працює на прикладі нашого центру. Заклади всеукраїнського рівня мають великі «листи очікування» на трансплантацію серця, а у нашій лікарні він складається з двох десятків осіб, що значно збільшує ймовірність на операцію.

Тобто, якщо у нашому закладі ми діагностуємо у пацієнта смерть головного мозку, і є згода на донорство, то перевага в отриманні органу буде у людини, що у нашому листі.

— Як підбирають донорські органи для реципієнтів?

— Насамперед варто зауважити, що МОЗ прописав чіткі критерії включення до листа очікування при потребі в трансплантації серця. І є процедура, як підбирають донорів. Зокрема важлива не тільки сумісність групи крові, а багато інших, де, наприклад, маса тіла важливіша, ніж вік. Підбір реципієнтів виконує Український центр трансплант-координації.

— Який час ви спостерігаєте за пацієнтом, якому пересадили донорський орган?

-Це називається посттрансплантаційний період, він забезпечується державою повністю. Пацієнти знаходяться на пожиттєвому контролі, бо повинні приймати спеціальні препарати, щоб не було відторгнення пересаджених органів.

— Людям важко зважитися на думку про трансплантацію?

— Пересадку ми робимо людям, які перебувають на межі життя і смерті, коли вже вибору роздумувати нема.

Так, наймолодшому нашому реципієнту було 39 років. Я про нього уже згадував. В анамнезі він мав інсульт, операцію на головному мозку, доброякісну пухлину кишківника, хворобу нирок, задихався, втрачав свідомість.

Зараз він планує своє майбутнє. За кордоном у нього живе сестра з якою не бачився з початку повномасштабної війни, а він дуже б хотів її провідати, тож цікавився, коли йому можна буде на літак. Кажу, щоб ще трохи почекав з такими поїздками.

— Люди змінюються після операції?

— Якщо ви питаєте, чи з’являються у них здібності, яких раніше не було, то не чув про таке. Але ще один наш пацієнт, колишній військовий, дуже суворий чоловік зізнався, що став добросердний та чутливий.

А чоловік, що в минулому працював охоронцем, але через проблеми з серцем сім останніх років практично не виходив з квартири. На операцію його вмовила дружина. Операція пройшла ідеально. Проте перші дні він боявся вставати, не вірив, що його задишка зникла, і сили повертаються. Тепер сам приходить на консультацію.

Я ж своїм пацієнтам кажу, що на них велика відповідальність, бо вони живуть подароване життя, значить мають якусь місію.

— На вашу думку, у нашому суспільстві змінюється ставлення до посмертного донорства?

— Так, у суспільства з’явилося розуміння, наскільки це гуманно і водночас високотехнологічно. Усе більше людей, коли помирає їхній рідний, але є шанс врятувати життя іншим, зважуються на такий благородний вчинок. Варто зазначити, що за статистикою люди з «листа очікування» на серце перебувають в середньому два роки, так і не дочекавшись трансплантації…

— Трансплантацію серця вважають однією з найскладніших?

— Не все так однозначно. У роботі з кожним органом є своя специфіка. Так, наприклад, серце, як орган, має найменший час, коли воно може перебувати поза тілом людини — 4,5 години.

У реципієнта треба зупинити його серце, під’єднати до апарата штучного кровообігу, провести трансплантацію донорського серця, зшити всі судини й «запустити» — це високотехнологічна операція, що потребує сучасних технологій та особливої вправності від хірургів.

Операція в середньому триває чотири-п’ять годин. Це повністю від розрізу шкіри донора, до зашивання шкіри реципієнта.

— Як кияни дізнаються, що у лікарні почали проводити трансплантації. Як можуть потрапити в «лист очікування»?

— У нас були випадки, коли швидка допомога привозила в лікарню пацієнтів зі скаргами на біль у серці. Часто люди вперше дізнавалися, що мають серйозні проблеми, які потребують оперативного втручання. Було й таке, що ми діагностували термінальний стан, коли ніякі втручання на серці вже не допоможуть, а потрібна трансплантація.

Саме таким людям ми пропонуємо стати на «лист очікування» у нас. Їм не треба нікуди їхати, вони можуть отримати допомогу на найвищому рівні у рідній лікарні. У будь-якому випадку, вони мають вибір.

Крім того, про роботу нашого Центру знають сімейні лікарі, кардіологи і при потребі можуть скеровувати до нас на обстеження.

— Розкажіть про вашу матеріально-технічну базу?

— Вона у нас найсучасніша: апарат штучного кровообігу останньої генерації, спеціальне обладнання для зберігання крові та автотрансфузії, апаратура для різних типів наркозу, дихальна апаратура останнього покоління з усіма можливими режимами вентиляції.

Уже згадував нашу гордість — апарат екстракорпоральної мембранної оксигенації для підтримки життєдіяльності.

Наша операційна оснащена інструментарієм відомих німецьких фірм. Високотехнологічна реанімація з усім необхідним для лікування пацієнтів в післяопераційному періоді. У відділенні є спеціальні палати з системою моніторингу.

Тобто маємо все те, завдяки чому отримали сертифікат від Українського центру трансплантації на проведення таких операцій. Минулого року ми працювали з ними в пілотному проєкті, а цьогоріч уже підписали договір з Національною службою здоров’я України.

Це все це обладнання було закуплене за допомогою Департаменту охорони здоров’я, підтримки міста Києва за ініціативи нашого директора Олександра Вікторовича Іванька, для того, щоб надавати допомогу саме жителям міста Києва.

Операції на серці потребують високого професіоналізму хірурга і відповідної апаратури. Фото: Наталка Марків

— Які саме операції проводять у вашому центрі?

— Увесь спектр кардіологічних втручань: операції на клапанах, в тому числі мініінвазивні (з використанням малих розрізів до 8 см), виконуємо корекції різних порушень гемодинаміки, наприклад операцію Феррацці, Морроу, операції на судинах серця, при розшаруванні аорти та операцію Бенталла, через шкірну імплантацію аортального клапана, аритмологічні операції та різної складності інтервенційні втручання.

Якщо казати по-простому, то завдяки нашому обладнанню ми робимо такі втручання, як у відомих профільних клініках. Так лише з початку цього року ми уже провели понад 50 різних кардіохірургічних операцій з використанням штучного кровообігу та понад 500 інтервенційних операцій.

До того ж ми не просто окрема установа, а центр в складі загальнопрофільної лікарні, і кияни можуть отримати весь комплекс медичної допомоги.

Читайте також: За минулий рік лікарі комунальних закладів столиці здійснили 147 трансплантацій.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»