Нитки долі та війна: у столичному музеї показують авторські текстильні панно
Мисткиня Юлія Петренко вже близько 12 років працює в техніці, що поєднує нетканий гобелен, вибійку та клеєння льону.
На виставці презентували 30 робіт художниці в техніці нетрадиційного нетканого гобелену, серед яких «Червона нитка долі», «Георгій Змієборець», «У гнізді», «Біля хати», диптих «З глибини віків» та ін. Переважна більшість композицій — це твори останніх років воєнного часу.
Про це розповіли у Національному музеї декоративного мистецтва України.
За 12 років роботи Юлія Петренко створила понад 100 текстильних панно. Улюблені теми авторки — традиції, звичаї, побут українців, а також сюжети релігійної тематики.
Якщо спочатку мисткиня використовувала у своїх роботах теплу кольорову гаму, то під час війни вона доповнилась червоним, чорним та білим кольорами. За словами художниці, вони символізують українську вишиванку та більше передають переживання, які нині відчувають українці.
«Перші тижні війни були дуже важкими і я думала, що не зможу займатися творчістю. Мені здавалось, що коли я візьму в руки олівець, пензлик, нитки в руки, то буду робити не те, що зараз на часі. Потім я зрозуміла, що в мені накопичується багато негативної енергії, хвилювання, страху і все це повинно якось виходити», — згадує Юлія Петренко.
Дві останні роботи — «Червона нитка долі», яка поєднується із загальною назвою виставки, та «Козак Мамай» виконанні з використанням справжніх воєнних набоїв, які підсилюють емоційне враження від створених образів та глибше розкривають зміст творів.
«Техніки, що я використовую у своїх роботах — це своєрідний код пам’яті, який трансформувався в сучасне завдяки прочитанню наших звичаїв, традицій, символів, — зазначає мисткиня. — Ті матеріали, які зараз широко використовуються в сучасному декоративно-прикладному мистецтві, раніше слугували для ужиткового призначення. Тому поєднання цих текстильних технік і матеріалів в одну композиційну роботу — своєрідний експеримент. За допомогою таких технік формується ніби маленький конструктор: „мотанка“ або нетканий гобелен, вибійка, клеєння льону».
Юлія Петренко передає свою майстерність дітям і веде шість груп в Бориспільському будинку дитячої та юнацької творчості «Дивоцвіт». У неї навчається понад 100 юних художників.
Народилася Юлія Петренко 1982 року в селі Козельці Чернігівської області у творчій родині. У 2002 р. з відзнакою закінчила Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв імені Марії Заньковецької, у 2005 р. — Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, у 2012 р. — Львівську Національну академію мистецтв. Нині художниця мешкає з родиною у Борисполі на Київщині, працює керівником гуртка «Академія Олівця» у міському Будинку дитячої та юнацької творчості «Дивоцвіт» та передає свій досвід та майстерність молоді.
Коло творчих зацікавлень майстрині досить широке. Вона працює в авторській техніці ліплення об’ємних картин-барельєфів з солоного тіста та сучасних матеріалів, які називають «об’ємним живописом» та «українським 3D», виготовляє авторські ляльки, вишиває та оздоблює одяг авторським малюнком та бісером, проводить майстер-класи.
Юлія Петренко — членкиня Національної спілки художників України та Української асоціації ручної творчості. багаторазова переможниця міжнародних та всеукраїнських мистецьких і освітянських конкурсів, ілюстраторка дитячих журналів та навчально-пізнавальних книг. Крім того, вона є авторкою образотворчих методик, посібників для педагогів і дітей, які побачили світ у всеукраїнських видавництвах. Як волонтерка створила колекцію АРТ- об’єктів з військових артефактів, що розігруються на благодійних аукціонах для підтримки ЗСУ.
Роботи Юлії Петренко можна побачити в Національному музеї декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корпус 2). Графік роботи: понеділок-вівторок — вихідні,
середа-неділя — з 10:00-18:00. Вхід за музейним квитком.
Його твори прикрашають метро та бібліотеки: у столиці триває виставка митця-монументаліста. Свого часу Олександр Міловзоров створив комплексне оформлення інтер’єрів станцій метро «Тараса Шевченка» та «Олімпійська», а також реалізував численні декоративні елементи та композиції в Національній бібліотеці для дітей, Національній філармонії та ресторані «Дубки».
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»