Репортаж з-під землі
Екскурсією вулицями Києва вже нікого не здивуєш. Проте, як дізналася «Вечірка», у столиці проводять екскурсії і для любителів незвичайностей – екскурсії дахами та підземеллями. Люди, яким подобається лазити підземеллями, називаються дигерами, а дахами – руферами. Знайшовши дигера-провідника, журналіст «Вечірки» вирішила побувати у столичних підземеллях.
Провідник на ім’я Олег одразу повідомив, що підземні річки та дренажно-штольневі системи (ДШС) – найпоширеніші об’єкти для вивчення дигерами. Але восени та навесні, коли є ризик дощів, лізти у підземні річки, такі як Клов та Либідь, заборонено через небезпеку паводку, бо тоді – неминуча смерть. Олег розповідає про хлопця та дівчину, які, не послухавши досвідчених дигерів, пішли гуляти Кловом, коли наближалася гроза. Тіло хлопця занесло аж у Либідь, а дівчину знайшли набагато пізніше, також мертвою. Тому свій вибір ми зупиняємо на ДШС Нікольська. Вона простягається на 5 км: від схилів Дніпра до Хрещатика, та була побудована у 1915 році під час правління Миколи ІІ, тому і назву таку дістала.
Зустрічаємося з Олегом на станції метро «Дніпро» та проходимо близько 100 метрів. Тут привал. Олег дістає нам по парі чобіт з комплекту ОЗК та ліхтарі. Чоботи одягаю поверх своїх, проте вони, напевно, розмірів на п’ять більші, ніж мені потрібно. І ми пірнаємо у каналізаційний люк на звичайнісінькому подвір’ї. Проходивши повз цього будиночку багато разів, я і уявити не могла, що під ним ховається щось цікаве. Ми ліземо темним вузьким лазом (ширина близько 2 метрів), іти приходиться нахилившись, адже його висота не більше 1,5 метра. Довжелезний лабіринт весь час петляє,час від часу ми потрапляємо на розвилки, і мені страшно відстати від свого супутника та загубитися. На думку приходить, якщо загубишся у цьому місці, мабуть, не надто швидко знайдуть. Також дивуюся, скільки разів потрібно було тут бувати, щоб так упевнено крокувати. Оскільки під ногами рідота десь до щиколотки, то рятують лише видані мені турботливим Олегом чоботи. Попереду чутно шум води, стає моторошно, можливо, і з нами стане те саме, що з парочкою закоханих, які пішли вивчати Клов. Але ні, на щастя, це – підземний водоспад. Перепочивши, йдемо далі. І знову шумить вода. На цей раз – дощ. Так, у ДШС є місце, так званий царський колодязь, де завжди йде дощ. Це місце, яке об’єднує ДШС «Нікольську» та ДШС «Аскольдову». Його висота близько 20 метрів, діаметр – 5–6 метрів. У дигерів існує екстремальне задоволення: переходити з однієї з цих дренажних систем до іншої через «царський колодязь», піднімаючись або спускаючись по мотузці.
Також під час підземної подорожі журналіст «Вечірки» побачила печерні «перли» – сталактіти та сталагміти, які виросли природним шляхом на піщинках.
А також летючих мишей, які спали на стінах «дренажки». Олег повідомив, що миші – сліпі, і світити на них ліхтарем та фотографувати із спалахом можна. Але пересуватись поруч з ними потрібно якомога тихіше, адже вони все чують. І якщо прокинуться, їхня реакція буде дуже бурхливою.
Коли ми увійшли до великої зали, де нарешті можна було розігнутися, мій провідник повідомив, що це «зал трьох братів». Коли поверталися назад, шлях перед нами перетворився з хоч і незручного та низького, але коридору, на трубу.
- Це собачий лаз, – повідомив Олег. – Далі або на животі, або навколішках.
Довелося підтягнути чоботи ОЗК вище та повзти навколішках. На щастя, він був недовгим, усього 1,5 метра у довжину. Ще трохи, і ми виходимо на поверхню.
Під землею ми пройшли до парка Слави, проте було відчуття, що замість декількох кілометрів мої ноги напрацювали декілька десятків. Адже більшу частину шляху ми йшли нахилившись. Тепер, скинувши декілька сотень калорій, можна з чистою совістю ласувати піцою.
Де у столиці можна помандрувати разом з дигерами:
- На сайті «Подземелья и крыши Киева» можна замовити екскурсію до підземних річок Клов та Либідь, у дренажні штольневі системи (ДШС) та навіть у підземелля метрополітену. Такі екскурсії – дійсно для любителів екстриму. Вартість на одну людину – 150–500грн. Чоботи та ліхтарик видають.
- Підземні мандрівки пропонує Bodo. Вартість спуску у ДШС «Нікольська» – 200 грн. Проте тут попереджають, що потрібно із собою мати ліхтарик та гумові чоботи.
- На основному сайті для дигерів – ACIS – можна також домовитися про провідника. Вартість – договірна.
Нагадаємо, у Києві вирішили, що робити з батарейками.