Прокуратура повернула державі собор, у якому відспівували Шевченка
Успенський собор у Каневі був опинився у приватній власності УПЦ (МП).
Понад пів року тривав суд щодо права власності на Успенський собор. Це стародавній храм часів Київської Русі, закладений у 1144 році князем Всеволодом Ольговичем.
Суд встановив, що виконавчий комітет Канівської міської ради у 2003 році надав дозвіл Українській православній церкві (МП) оформити право власності на пам’ятку археології. Надалі це стало підставою для реєстрації права колективної власності.
Прокурори у суді довели незаконність передачі будівлі Успенського собору. Адже законодавством встановлено пряму заборону відчуження пам’яток культурної спадщини, які перебувають у державній власності.
«Суд визнав незаконними та скасував рішення виконкому Канівської міськради, свідоцтво про право власності на будівлю за УПЦ (МП), а також скасував державну реєстрацію речового права на об’єкт культурної спадщини національного значення», — повідомили в Офісі Генпрокурора.
Наразі суд задовольнив позовну заяву окружної прокуратури в інтересах Міністерства культури та інформаційної політики України до виконкому Канівської міської ради і Київської митрополії УПЦ (МП).
Орієнтовна вартість будівлі Успенського собору становить понад 8,5 мільйонів гривень. Проте для української культури цей собор неоціненний.
У Великій Українській енциклопедії зазначають, що собор було закладено в ім’я святого Георгія (Юрія) 09.06.1144 року. Збудовано коштом Великого князя київського Всеволода Ольговича. Під час монголо-татарського погрому Канева у 1240 році храм зазнав значних руйнувань.
У 16 столітті храм відремонтували коштом запорозького козацтва. У 1669 році в цьому соборі митрополит Київський Йосиф Нелюбович-Тукальський висвятив на ієродиякона Данила Туптала, майбутнього св. Димитрія Ростовського. У 1678 році, під час нападу на Канів турків і кримських татар, собор спалили разом з захисниками. До 1787 року він був у руїні.
У 18 столітті собор відновили греко-католики. Там діяв василіянський чоловічий монастир. 1805–1810 старий храм василіяни відбудували і освятили 1816. Тоді й з’явилися характерні великі сегментні вікна й трикутні фронтони на фасадах, а також 2 вежі-дзвіниці на західному фасаді.
У 1833 собор повернули православним і 1846 переосвятили на Успіння Пресвятої Богородиці (Успенський).
Саме у цьому соборі стояла перевезена з Санкт-Петербурга домовина з прахом Тараса Шевченка і служили панахиду перед похованням. Рідні навіть хотіли поховати поета біля храму, а не на Чернечій горі.
Радянська влада закрила собор у 1935 році, влаштувавши в ньому склад солі. Службу Божу в храмі відновили 1941–1961роках.
У 1966–1970 роках собор відреставрували й пристосували під Музей народного мистецтва. У 1990 році музей перемістили в розташовану поряд будівлю колишньої василіянської школи, а собор зайняла релігійна громада Української православної церкви (МП).
Монументальні розписи в інтер’єрі виконала 2004–2012 бригада українських художників (Сергій Баяндін, Юрій Гузенко, Олександр Сіренко, Юрій Рудько, Петро Дейлік, Вадим Шевчук).
Нагадаємо, раніше СБУ знешкодила масштабну агентурну мережу фсб, яка «під прикриттям» УПЦ (МП) намагалася дестабілізувати ситуацію в Україні.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»