Суд закрив справу ексголови КМДА Олександра Попова щодо розгону Майдану
Колишнього посадовця обвинувачували у перевищенні влади та службових повноважень, протидії мирним зібранням. Пройшло 10 років, тож згідно з законом спливли строки давності для притягнення до відповідальності.
21 березня 2024 року Шевченківський районний суд задовольнив клопотання Олександра Попова про закриття справи щодо події розгону Майдану 30 листопада 2013 року, через закінчення строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
Про це на фб-сторінці повідомила Адвокатська дорадча група.
«Закриття справи через сплив строків давності — це відсутність справедливості для потерпілих. Для людей, які отримали значні тілесні та моральні травми під час розгону Майдану у листопаді 2013 року. Фактично, завдяки закриттю справи, винні особи уникають відповідальності за вчинені злочини. Бо саме судовий розгляд мав підтвердити або спростувати їх вину», — прокоментував закриття справи представник потерпілого Антон Дикань.
За його словами, темп розгляду цієї справи був недостатнім для дослідження великого обсягу матеріалів справи. Тим паче розгляд розпочинався спочатку після заміни судді. Згідно з законом, термін притягнення до відповідальності дійсно сплив.
«Хоча ми, як сторона потерпілих, заперечували проти закриття провадження. І перше таке клопотання захисту суд не задовольнив. Але сьогодні, з другої спроби, справу все ж таки закрили за нереабілітуючих підстав. Це дуже погано, але, на жаль, очікувано, » — зазначив Антон Дикань.
Відео засідання: https://court.gov.ua/affairs/online/31988
Судовий розгляд:
Справа перебувала в суді 9 років 1 місяць 9 днів. У цьому провадженні 1 обвинувачений та 84 потерпілих.
Справу передали до Шевченківського суду 12.02.2015 року. Але у квітні 2021 розгляд почався спочатку після заміни головуючого з Оксани Хардіної на Володимира Бугіля.
На час закриття справи колегія суддів: Бугіль В.В., Мартинов Є.О., Слободянюк П.Л.
Тривала стадія дослідження письмових доказів.
Впродовж розгляду, Попов заперечував обвинувачення та заявляв про зацікавленість довести свою невинуватість в судах.
Обвинувачення:
Колишній Голова КМДА Олександр Попов обвинувачувався у:
- незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів, яке було вчинено службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням фізичного насильства (ч. 2 ст. 28 ст 340 КК України);
- пособництві у перевищенні влади працівниками правоохоронного органу, що супроводжувалось насильством, які спричинили тяжкі наслідки (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України).
Результати досудового розслідування:
Далі викладені висновки розслідування. Вони не підтверджені, але і не спростовані судом. Особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. І такого вироку в цьому провадження вже не буде.
Організація розгону (версія слідства)
Янукович доручив Міністру внутрішніх справ Захарченку та Секретарю РНБО Клюєву розробити план силового розгону і забезпечити його виконання.
Клюєв залучив заступника Секретаря апарату РНБО Сівковича та Голову КМДА Попова, а Захарченко — начальника ГУМВС України в місті Києві Коряка, якому наказав виконувати всі вказівки Сівковича з цього приводу.
За розробленим планом, працівники правоохоронних органів мали витіснити учасників акції протесту з Майдану Незалежності. А встановлення на Майдані Незалежності Новорічної ялинки та проведення робіт із благоустрою площі використовувалось для створення начебто законних підстав для залучення правоохоронців, під виглядом забезпечення громадського порядку.
Клюєв приблизно о 10 годині 29 листопада 2013 року зателефонував Попову та висунув вимогу забезпечити прибуття у ніч на 30 листопада працівників комунальних служб із спеціальною технікою на Майдан Незалежності для завезення та встановлення елементів конструкції Новорічної ялинки.
При цьому Клюєв повідомив Попова, що координацію дій працівників комунальних служб та правоохоронних органів, буде здійснювати заступник Секретаря апарату РНБО Сівкович, вказівки якого мають бути обов’язковими для виконання.
Сівкович о 22 годині 29 листопада прибув до службового кабінету Попова, та перевірив готовність комунальних служб до завезення конструкції Новорічної ялинки на Майдан Незалежності.
Після цього, о 01 годині 15 хвилин Сівкович зателефонував начальнику ГУМВС України в м. Києві Коряку та повідомив, що комунальні служби і транспортні засоби з частинами конструкції Новорічної ялинки готові прибути на Майдан Незалежності в місті Києві о 04 годині. Та що у зв’язку з цим останньому необхідно віддати наказ підлеглим працівникам про витіснення мітингувальників з Майдану Незалежності для забезпечення прибуття на площу комунальної техніки.
Надалі Коряк віддав відповідний наказ про організацію силового звільнення Майдану Незалежності від громадян, заступнику начальника Головного управління — начальнику міліції громбезпеки ГУМВС України в місті Києві Федчуку.
А Попов приблизно о 03 год. 45 хв. 30 листопада дав вказівку заступнику Голови КМДА здійснити заїзд транспортних засобів, завантажених елементами конструкції Новорічної ялинки та металевими щитами для огородження території Майдану Незалежності, а працівникам комунальних служб приступити до розвантаження та проведення робіт з благоустрою площі.
Близько 4 ранку Попов разом із Сівковичем прибули до приміщення ГУМВС України в місті Києві у службовий кабінет Коряка для подальшої координації спільних дій.
Спливли строки давності для притягнення до відповідальності
Згідно з Кримінальним кодексом, термін давності, щоб притягнути до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, а саме такі інкримінували обвинуваченому Олександру Попову, становить 10 років.
Після цього строку обвинувачений має право подати до суду відповідне клопотання. Тоді суд закриває розгляд справи за нереабілітуючими обставинами. Тобто не виправдовує підсудного. Але й не виносить рішення, що його вину довели.
Аналітику по судових справах та підбірку свідчень потерпілих по епізоду розгону 30-го листопада можна подивитись за посиланням
Посекундна відеореконструкція подій розгону протестувальників силовиками 30 листопада 2013 року. Вона зібрана з 4000 файлів — це майже 100 гігабайт фото та відео очевидців.
Читайте також:
- Все екскерівництво країни: ДБР передало до суду 100 справ злочинів проти Майдану. З початку 2024 року за матеріалами ДБР до суду передані обвинувальні акти щодо безпосередніх вбивць активістів Майдану, про підозру повідомлено знаковим фігурантам розслідування.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»