За допомогою ОСН можна локально покращувати життя киян

Наталія Носова — киянка, яка за будь-яких обставин не звикла опускати руки. До початку великої війни жінка мала бізнес з пошиття весільних суконь, після 24 лютого 2022 року разом з однодумцями-волонтерами почала виробляти розвантажувальні жилети, плитоноски та бронежилети для ТрО, а згодом і для Збройних Сил України.

А ще вона керівниця органу самоорганізації населення (ОСН) у Дарницькому районі на Привокзальній, 10 та директорка Благодійного фонду.

Наталія поділилася з журналісткою «Вечірнього Києва» про перші виграні проєкти громадського бюджету та як, за допомогою ОСН, можна локально покращувати життя киян.

— Пані Наталіє, на Вашу думку, чи є ОСН дієвим інструментом локальної демократії?

— Наразі він не досить дієвий. Чому? Бо керівному складу ОСН не вистачає знань: як подолати байдужість громадян і включити їх в роботу громадянського суспільства.

— Як би Ви оцінили діяльність Вашого ОСН за той час, що ним керуєте?

— Мабуть, до ідеалу ще дуже далеко. Бо все вимірюється в тому, як громадяни ставляться до залучення до органів самоорганізації населення. Зараз я б сказала 50 на 50. Половина — є активними учасниками діяльності ОСН, з рештою треба наполегливо працювати.

Проблема в тому, що люди не вірять, що вони самі творять громадянське суспільство.

— Через волонтерську діяльність вдається залучати молодь?

— Так. З молоддю насправді працювати просто. Вони активні та ініціативні. Окрім ОСН, я створила Благодійний фонд Носової. Потреба ця виникла у зв’язку з повномасштабною війною. Разом з однодумцями-волонтерами ми почали виробляти розвантажувальні жилети, плитоноски та бронежилети для сил Територіальної оборони (ТрО), а згодом і для Збройних Сил України. До нас звертались частини ЗСУ, різні батальйони. Ми відправляли відшиту продукцію в Авдіївку, в Суми, в Харків, Маріуполь…

Тому з перших днів війни у мене була організована група людей, десь близько 200 активістів, які плели сітки, формували мішки з піском, робили все, де не вистачало рук для максимального захисту наших будинків. Це були люди не лише з моєї Привокзальної, 10, а й із сусідніх будинків.

Тому я можу з упевненістю сказати, що молодь — найдієвіший інструмент для розвитку та змін на краще. Складніше подолати байдужість у людей похилого віку. Бо вони вже прожили життя і переконані, що нічого змінити не можна.

— Які складнощі виникли за цей час?

— Байдужість громадян. Все інше, якщо є мета і вона обґрунтована, — можна досягти. Найважче переконати сусіда поруч, що у нас все вийде. Коли ти вже наближаєшся до омріяного, тоді сусід каже: «О, і я тепер готовий долучатися».

— Пані Наталю, а чим, на Вашу думку, ОСН може бути цікавий саме для молоді?

— Тим, що за допомогою органів самоорганізації населення можна локально покращувати життя киян. У мене ОСН будинковий, залучаючи молодь, ми показуємо, що можемо покращувати умови життя вже зараз. Не чекаючи когось ми робимо і бачимо зміни на краще.

Офіційно керівником я працюю лише один рік, але ОСН почала створювати з початку пандемії. Тож загальний досвід у мене три роки. Я тоді переконувала людей створити ОСН. Вони не бачили в цьому потреби. Мовляв, навіщо? А коли ми виграли два громадські проєкти, більшість змінила свою думку. Це були проєкти громадського бюджету: «Веселкове дитинство» — сучасний дитячий майданчик та скейт-парк. І хоч їх внаслідок війни не вдалося реалізувати, для людей — це було суттєво.

— На вашу думку, що заважає повноцінній роботі ОСНів, як осередків саме локальної демократії?

— Нічого не заважає. Зовсім. Єдине, я б хотіла більше пізнавальних, навчальних тренінгів для того, щоб надихатися успішними прикладами. Взяти круті кейси у тих, хто вже має досвід й зробити це в себе.

— Чи треба розширювати повноваження ОСНів у столиці? Якщо так, то в якій сфері?

— Не потрібно. Деякі ОСНи не використовують і тих повноважень, які мають, бо потрібне глибоке навчання керівників. Щоб кожен знав, які в нього права і на що він може розраховувати. На мою думку, треба націлитися на щоквартальні навчальні тренінги. Переконана, що повноцінно розібравшись з нашими повноваженнями, ОСНи стануть дієвими інструментами в розвитку громадянського суспільства.

Також читайте: Без місцевої влади органи самоорганізації населення будуть неефективним, — керівниця ОСН «Чернігівський».

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»