Повноваження ОСН у столиці треба розширити: що розповіли у вуличному комітеті «Озерний»

На засіданні Київради, яке відбулося 14 липня 2022 року, депутати ухвалили рішення про створення у столиці нових органів самоорганізації населення (ОСН).

Так, стало відомо, що у Подільському районі створили вуличний комітет «Озерний».

Депутати Київради зазначили, що нові органи самоврядування покликані захищати інтереси громади, яка проживає на певній території.

Органи самоорганізації населення — представницькі органи мешканців міста, які створюються для розв’язання окремих питань місцевого значення.

Таким чином реалізується право українців, гарантоване Конституцією та законами України, брати участь у роботі місцевого самоврядування.

Що за цей час встигли зробити у вуличному комітеті «Озерний» розповів «Вечірньому Києву» його керівник Ярослав Боголей.

— Пане Ярославе, нині час настільки спресований, що тижні пролітають, як дні. Всі виконують багато завдань, які часто треба робити «сьогодні на сьогодні». Як ви оцінюєте діяльність ОСН «Озерний»?

— Процедура створення ОСН складна. Ініціативна група зі створення ОСН почала роботу у 2021 році й результатом цієї роботи було рішення від 14.07.2022 року. Тобто це не «проба пера» ми до цього часу чекали рішення Київради.

Через ковід та війну ми офіційно узялися до роботи з 2022 року. Що вдалось зробити у громаді, де дві з половиною тисячі душ?

Ми відпрацювали рік фактично. Для молодого ОСН ми оцінюємо свою діяльність позитивно. Вважаю, що головне, що вдалось — ми змогли налагодити спільноти мешканців по територіях, залежно від їх інтересів. Тож основним досягненням ОСН є налагодження взаємодії мешканців по інтересах. Є групи з малими дітьми, або волонтери, є ще кілька груп. Це звузило інтереси та поліпшило комунікацію в невеликій спільноті. Важливим на початку завжди є чітка побудова структури, тоді нею легко керувати і у людей немає відчуття хаосу. От нам це вже вдалось.

— Чи вважаєте ви ОСН дієвим інструментом локальної демократії?

— У нашому розумінні, як керівництва, ОСН та громада — це невелика кількість людей, яка може, на відміну від депутатського корпусу, більш чітко поставити питання, які є болючими для мешканців цієї території. А далі ми вже намагаємось знайти інструменти розв’язання цих проблем. Можемо це вирішити своїми силами, або звертатись до депутатів та Київради.

— Офіційно ваш ОСН «Озерний» почав функціонувати з липня 2022 року. Це складне воєнне літо, кілька місяців після початку великої війни. Що виявилось найскладнішим за цей час?

— Якщо ви розумієте що таке ОСН — то знаєте, що він складається з територій і мешканців. І саме мешканці тут обирають уповноважених осіб.

Мені пощастило, що наші мешканці залишились здебільшого у Києві. Одна з уповноваженим виїхала у ЄС, а інша — нині на фронті, воює. Головна проблема була налагодженням комунікації між людьми під час оборони Києва, а також забезпечення стареньких продуктами. Чимало людей залишились на самоті. Соціальні робітники — жінки з дітьми здебільшого, вони виїхали. Тож нам треба було з’ясувати, де живуть безпомічні люди, налагодити постачання їм продуктів, ліків, просто спілкуватись, щоб вони не почувались розгубленими, коли все навколо вибухало та гриміло…

Мабуть, перші два місяці була незначна комунікація з владою. Була й певна розпорошеність. У травні 2022 року, між адміністрацією району, військовими, Червоним хрестом, волонтерськими групами і ОСН все налагодилось.

Велика частина мешканців у перший місяць виїхала з міста, але потім люди почали повертатись. Як і у всю столицю. Район почав наповнюватись і ВПО також. Тож завдяки організованості та працюючим комунікаціям, ми швидко дізнаємось про потреби та вмикаємось у роботу.

— На ваших фото бачу, що ви з волонтерами передаєте гуманітарну допомогу. Підтримуєте військових?

— З 2014 року я допомагаю військовим, а також шпиталям. У нас зараз жінки у громаді шиють білизну та необхідне для потреб поранених. Ми знаємо про всіх ВПО, які тут мешкають, а також мам з дітьми, які виховують їх самотужки, або жінок, чиї чоловіки на фронті. Попри війну, маленькі українці з’являються на світ і це така радість і надія, ми маємо підтримати це покоління!

А на фото — я з керівниками ще двох ОСН Подільського району — ОСН «Парковий» та ОСН «Синевир». Ми передавали дитяче харчування та все необхідне херсонцям після підриву рашистами дамби на Каховській ГЕС.

Нам дуже довіряють. Наприклад, з іспанської провінції Аліканте нам передали турнікети, щоб ми їх відправили військовим. Це наші кияни, які нині мають тимчасовий прихисток в Іспанії, розповіли про нашу діяльність та допомагають всіма силами через нас.

— А що заважає повноцінній роботі ОСН, з вашого досвіду, вже можете визначити?

— Повноцінна робота ОСН — це законодавство. Наша діяльність прописала чітко, але ми не маємо інструментів, щоб виконати свої обов’язки у повному обсязі. Головне — це дуже складна і неадекватна комунікація з КП. З Теплоенерго, електромережами та водоканалом. Реакція на звернення ОСН не завжди є адекватною з боку КП, з якими ми повинні співпрацювати. Сподіваюсь на підтримку та розуміння депутатського корпусу у цьому питанні.

Є ще така проблема свідомості людей, деякі мешканці звикли жити у патерналістській державі, навіть після того, як нас обрали — вони не зовсім уявляли, що таке ОСН по суті.

Адже наша основна робота — організація та направлення енергії людей для розв’язання проблеми. А дехто вважає, що ОСН це такий орган влади, який повинен закопувати ями, ставити лавочки, а не звертатись до відповідних служб, які це мають робити.

— ОСН затверджені Київрадою вже понад півтора року. Ви практично втілюєте самоврядність. Як вважаєте — чи потрібно розширювати повноваження ОСН у Києві? У якій сфері ви відчуваєте таку потребу?

— Так, я вважаю, що необхідно особливо у столиці розширити повноваження ОСН. Простий приклад — акт без юридичного фаху важко скласти, особливо якщо він має бути затверджений нотаріально. А такий документ потрібен буває часто. Наприклад — для отримання субсидії — проживає чи не проживає особа. А ми не маємо таких повноважень. Якби так було розширене право — це дало б більше ефекту.

— У вашого вуличного комітету незвичайна назва «Озерний», звідки вона?

— У нас поруч два озера Блакитне і Синє. І ми їх любимо, але й за їх долю переживаємо. Наприклад, в озері Блакитному почала падати вода в кінці 2023 року.

Там почали гинути качки та риба. Ми подали звернення, прийшла комісія і виявилось, що біля озера розкидали отруту. Нам все розчистили. В результаті качки перестали гинути, але цьогоріч почала падати вода і задихатись риба. Й ми знов звернулись, щоб вмикали помпи та качали воду, адже рівень води у Блакитному підіймають за допомогою насосів. Ми виступаємо за відновлення озера Синє, відстежуємо громадою, що з ним відбувається. Для великого району ці озера — оаза, їх дуже люблять мешканці, тож ми не віддамо їх на поталу. Це — теж робота, яку взявся виконувати вуличний комітет.

«Вечірній Київ» писав про досвід роботи ОСН у Шевченківському районі.

Читайте за темою:

«Змогли зробити якіснішим життя: інтерв’ю з керівником ОСН «Вулиця Марка Безручка, 29».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»