На Київщині попрощались із загиблим гранатометником Володимиром Свиридоном

Труну з тілом Захисника односельці зустрічали навколішках. Фото: Яготинська міська рада
Труну з тілом Захисника односельці зустрічали навколішках. Фото: Яготинська міська рада

З квітами, зі слізьми на очах «живим» коридором Володимира Свиридона зустріли жителі села Супоївка, Яготинського району на Київщині.

Провести в останню путь Захисника прийшли його рідні, друзі, знайомі, однокласники, земляки, побратими та просто небайдужі громадяни.

Незалежно від віку — люди стояли вздовж дороги з національними прапорами, віддаючи шану мужньому бійцю.

Юні мешканці Яготинського району вийшли до дороги, аби попрощатись з військовим, який загинув на захисті України.
У Яготині люди стали «живим коридором» аби висловити останню шану Володимиру Свиридону.

Володимир Федорович народився 7 березня 1985 року в місті Сарни Рівненської області.

У 1992 році пішов до 1 класу Супоївської ЗОШ. Закінчивши 11 класів у 2002 році вступив до Київського машинобудівного технікуму.

Володимир Свиридон на фронті. Фото: Яготинська міська рада

У 2003 році Яготинським РВК був призваний на строкову військову службу у навчальному центрі РВІА.

Диплом молодого спеціаліста отримав у 2007 році, Володимир Свиридон здобув спеціальність: «Обробка матеріалів на верстатах та автоматичних лініях».

У 2007-2009 роках працював на посаді менеджера технічного контролю в ТОВ Екосвіт.

У 2010-2017 роках працював фотографом, слюсарем-інстументальником.

З вересня 2014 по вересень 2015 проходив службу за призовом під час мобілізації на особливий період у складі 44 ОРБ. З 2019 по 2020 рік підсобний робітник в ТОВ «Чорнобайм`ясо».

На початку повномасштабної війни у квітні 2022 року Володимира Свиридона призвали до військової частини А-7014 гранатометником механізованого батальйону.

Військовий безвісти в лютому 2023 року в Луганській області, у Сватівському районі, під час стрілецького бою та мінометного обстрілу.

Лише рік потому тіло Захисника змогли поховати на рідній землі.

Прощання з Володимиром Свиридоном біля батьківської хати у селі Супоївка на Яготинщині.

«У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України, який до останнього подиху був вірним важкому та водночас почесному обов’язку захисника Батьківщини», — написали земляки.

Рідні та побратими під час прощання з Володимиром Свиридоном.
Відспівування Володимира Свиридона у селі Супоївка.
Односельці попрощались із загиблим на Луганщині Володимиром Свиридоном.

«У цю гірку мить поділяємо ваше горе та схиляємо голови в глибокій скорботі», — пишуть односельці Володимира Свиридона.

«Герої не вмирають. Вони йдуть на небо. А звідти продовжують оберігати нас…» — зазначають у прощальних словах ті, хто знав військового і сьогодні поділяє біль втрати з його рідними.

«Вечірній Київ» повідомляв про те, що під Бахмутом загинув старший солдат, киянин Володимир «Найт» Основенко. З першого дня повномаштабної агресії він мобілізувався до лав тероборони.

1 березня 2024 року в районі Іванівського біля Бахмута у бою з російськими окупантами загинув за Україну воїн 130 батальйону 241 бригади ТРО ЗСУ старший солдат Володимир «Найт» Основенко.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»