Від Лесі Українки до політув’язнених: у Києві презентували виставку про жінок у Криму. ФОТО

Кураторка виставки Тетяна Філевська. Фото авторки
Кураторка виставки Тетяна Філевська. Фото авторки

Мистецький проєкт «Ломикамінь» відкрили до 10-ї річниці спротиву російській окупації в Криму.

Сьогодні, 26 лютого, у приміщенні Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим представили виставку «Ломикамінь» про жіночий спротив російській окупації Криму.

Виставку відкрили до Дня спротиву окупації Криму, що відзначають 26 лютого. Цього дня 2014 року у Сімферополі відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Криму.

За даними Представництва Президента України в АР Крим, станом на 19 лютого 2024 року Росія тримає в неволі 208 кримських політв’язнів, 125 з них — кримські татари.

Представниця Президента АРК та ініціаторка проєкту Таміла Ташева. Фото авторки

Представниця Президента АРК та ініціаторка проєкту Таміла Ташева згадала незаконне затримання журналістки з Феодосії Ірини Данилович, кримську татарку Леніє Умєрову, яка їхала до свого онкохворого батька у Криму, Ірину Довгополу. Вони були засуджені окупантами за проукраїнські погляди.

«Культура росіян побудована на тому, що жінок недооцінюють, сприймають лише як „доповнення до чоловіка“. І це ще один аспект, у якому ми кардинально відрізняємося від окупантів, це ще одна причина, чому ми сьогодні не зупиняємося у своїй боротьбі», — розповіла про концепцію проєкту Таміла Ташева.

Роботи мистецької виставки, кураторкою якою стала історикиня мистецтва та креативна директорка «Українського інституту» Тетяна Філевська, акцентують на різних історіях жінок, що пов’язані з Кримом.

Кураторка Тетяна Філевська (праворуч) та художниця Алевтіна Кахідзе. Фото авторки

«Простір розповідає про власне переживання війни, а також про інших жінок, що мали чи мають подібний досвід, — зазначила Тетяна Філевська. — Головна увага зосереджена на останньому десятиліття в тимчасово окупованому Криму. Насамперед навколо історій жінок, які в умовах окупацій наважуються на відкриту боротьбу за свої права і свободи. Ризикують і стають політичними бранками окупаційного російського режиму».

Проєкт названий на честь квітки, яка росте у кримському високогір’ї серед моху. Поетичну назву рослині дала Леся Українка, коли побачила, як квітка проростає серед каміння, символізуючи життєстійкість та вміння долати труднощі попри зовнішні обставини.

На виставці «Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму» показують роботи українських сучасних мисткинь Алевтини Кахідзе, Марії Куліковської, Лії Достлєвої і Юлії По, Еміне Зіятдінової та щоденники активісток жіночого руху спротиву «Зла Мавка». Історичний аспект апелює до постаті Лесі Українки та її творів, а також новітньої історії Криму після відновлення незалежності у 1991 році.

Алевтина Кахідзе показує проєкт «Створення просторів», зроблений у жовтні 2023 року під час Другого Парламентського саміту Кримської платформи у Празі. Прямо на форумі протягом години вона у малюнках відтворювала історію Криму, починаючи від найдавніших часів.

«Для мене малювання є способом вивчення історії», — зазначає художниця.

Роботи Алевтіни Кахідзе. Фото авторки
Роботи Алевтіни Кахідзе. Фото авторки
Роботи Алевтіни Кахідзе. Фото авторки
Роботи Алевтіни Кахідзе. Фото авторки

Також низку малюнків вона присвятила незаконно ув’язненим в Криму, серед яких — Ірина Данилевич, Галина Довгопола та Леніє Умерова. Також віддала шану Муміне Муртази-Карабаш, учасниці кримськотатарського національного руху, яка цьогоріч у віці 93 роки померла в окупованому Криму.

Проєкт «Крим. Дім» Еміне Зіятдінової, яка наразі перебуває за кордоном, складається з кількох частин. Це серія фотографій «Немає іншого дому», які Еміне зробила з 2008 до 2021 року в Криму. Світлини закарбували повсякдення та пейзажі Криму, демонструючи, як мирне життя поступово трансформується в загрозливу воєнну дійсність.

Світлини Еміне Зіятдінової. Фото авторки
Світлини Еміне Зіятдінової. Фото авторки
Світлини Еміне Зіятдінової. Фото авторки

Друга частина проєкту присвячена родинній історії Еміне. Вона записала думки та відчуття трьох поколінь: свою бабусю, яка була депортована з Криму і потім повернулася додому, мати, яка зростала в Узбекистані як «радянська людина», і свій досвід пошуку ідентичності та зрештою вимушену міграцію.

Інсталяція Еміне Зіятдінової. Фото авторки
Інсталяція Еміне Зіятдінової. Фото авторки

Художниці Лія Достлєва і Юлія По створили інсталяцію «Пляж», яка складається з каміння південного узбережжя Криму. Ці камінчики вони збирали соціальними мережами — і виявилося, що багато людей, які бували в Криму, окрім спогадів, привозили з собою і ці «сувеніри».

Тетяна Філевська та Юлія По. Фото авторки
Інсталяція «Пляж». Фото авторки

Щоденник вторгнення до Криму Юлії По вела під час анексії Криму в лютому-березні 2014 року. Вона зберігала прямі ефіри, відеозаписи, ролики, де присутні «зелені чоловічки». Скріни-фотографії супроводжуються коротким описом.

«Зелені чоловічки» Юлії По. Фото авторки
«Зелені чоловічки» Юлії По. Фото авторки

«Робила цей щоденник у Києві, спостерігаючи за соцмережами, — розповіла Юлія По. — Спочатку просто фіксувала, завантажувала та зберігала відео. Зокрема, багато відео про зелених чоловічків викладали у КримSOS. Таким чином задокументувала те, що відбувалося. І потім зробила з цих матеріалів серію».

Ще один важливий документальний проєкт — історії жінок в окупації від жіночого руху спротиву «Зла Мавка». Він об’єднує понад сто його учасниць на окупованих територіях України. Це сміливі жінки, які щодня чинять опір російським окупантам.

Історії жінок в окупації. Фото авторки
Історії жінок в окупації. Фото авторки

Щоденники — це їх спосіб розповісти свої історії, поділитися почуттями та бути почутими за межами окупації. На виставці представлені 
історії Мавок з Криму за останні чотири місяці. Щоденникові записи Мавок публікуються в телеграм-каналі «Зла Мавка».

На вулиці можна побачити соціальну скульптуру «Пліт Крим», проєкт Марії Куліковської. Вона нагадує про тисячі людей, що позбавлені своїх домівок. «Пліт Крим» — це своєрідне посольство для всіх тих, хто позбавлений голосу, місця, політичного представництва. З цим Кримом мисткиня родом з Криму побувала в багатьох країнах світу.

Марія Куліковська та «Пліт Крим». Фото авторки

Ще одна частина експозиції присвячена історичному контексту, зокрема Лесі Українці та Криму. Три роки перебування на пів острові були для Лесі Українки не лише оздоровленням, а й знайомством з давньогрецькою культурою. Одним з перших сюжетів у цей час виникає Іфігенія в Тавриді — історія з класичної античної трагедії, написаної Евріпідом, основна дія якої відбувається, власне, в Криму. До слова, жила Леся Українка в Ялті на віллі «Іфігенія». Також тут вона досліджувала кримськотатарську культуру. Робила замальовки кримськотатарських орнаментів, плануючи навіть їх видання.

Світлини Лесі Українки у Криму. Фото авторки
Предмети кримськотатарської культури. Фото авторки
Кримськотатарські орнаменти. Фото авторки
Музей Лесі Українки в Ялті. Фото авторки

У 1993 році в Ялті відкрився музей Лесі Українки — в одному з її тимчасових помешкань в Криму. Цей музей став популяризатором української культури у місті, при ньому діяла українська школа та театр. Заклад закрили після окупації 2014-го. Світлини його інтер’єрів також можна роздивитися в експозиції.

Деталі доступні на сайті https://lomykamin.crimea-platform.org/

Мистецька виставка «Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму» триватиме до 13 травня 2024 року за адресою вул. М. Грушевського, 24/2.

Відвідати її можна за попереднім узгодженням із Представництвом Президента України в АР Крим/Офісом Кримської платформи. Для цього треба звернутися на пошту [email protected], або за телефоном +380 50 633 2209, +380 50 859 8497.

Читайте також: шлях до перемоги лежить через деокупацію Криму. Сьогодні у Києві проходить тематичний форум.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»