Київ претендує на статус Міста музики ЮНЕСКО: подробиці
У столичній опереті за ініціативою Постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Київської міської ради відбувся круглий стіл, на якому обговорювали перспективи приєднання міста Києва до Мережі креативних міст ЮНЕСКО.
Ця мережа існує з 2004 року та об’єднує майже 300 різних міст світу у семи напрямках. Вони працюють разом задля спільної мети: включення творчості та культурних галузей в основу їхніх планів розвитку на місцевому рівні та активної співпраці на міжнародному рівні.
Київ планує приєднатися до Мережі креативних міст у галузі музики.
«Отримання почесного титулу креативного міста ЮНЕСКО є не лише іміджевою перевагою та закріпленням цього фактично статусу, а й поштовхом для стрімкого розвитку творчої галузі й активної співпраці на місцевому та міжнародному рівнях, — зазначила голова Постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій, депутатка Київради (фракція «УДАР») Вікторія Муха. — Саме музика — сфера творчої галузі, яку обрав Київ для представлення в Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Адже українська столиця має багату історію та традиції проведення різноманітних тематичних подій, програм, конкурсів, концертів і фестивалів на місцевому і міжнародному рівнях.
Також у місті є потужні спеціалізовані навчальні заклади музичного спрямування, зокрема вищої освіти, мережа закладів культури та концертних майданчиків. Ми робимо це у партнерстві із муніципальними, державними та приватними інституціями. Для того, щоб голос Києва і України лунав гучно і був помітним у світі. Зараз особливо важливо, щоб світ знайомився з нашою культурою, зокрема і через музику.
Представленість Києва в Мережі креативних міст ЮНЕСКО також допоможе нам у боротьбі з кремлівською пропагандою, яка протягом століть намагалась знецінити нашу ідентичність, історію і культуру, а найкраще привласнювала собі».
За її словами, для набуття статусу насамперед необхідно сформувати та подати заявку, яка включатиме наявні активи міста: досягнення, інституції, програми. Важливо розробити стратегічний план дій із зазначенням конкретних проєктів, ініціатив та їх бюджетування, які будуть реалізовуватись як на місцевому, так і на міжнародному рівні після надання Києву статусу Міста музики ЮНЕСКО. Крім заявки, потрібно створити координаційну команду, що відповідатиме як за заповнення заявки, так і, у разі отримання статусу, за звітування по чотирирічному плану.
«Серед переваг членства в мережі — доступ до інформації, до політик та стратегій розвитку міст, які вже є членами мережі, обмін досвідом, знаннями і кращими практиками, — зауважила Вікторія Муха. — Це й активна участь у діяльності мережі, спілкування з експертами, започаткування пілотних проєктів та обмін інформацією про основні досягнення та ідеї».
Кожне місто-претендент подає три основні ініціативи, яке зобов’язується реалізовувати на національному та міському рівні, а також три проєкти на міжнародному рівні із залученням інших міст-членів мережі.
В обговоренні взяли участь представники державного та приватного секторів, громадянського суспільства, культурних та креативних індустрій, університетів, наукових кіл, неурядових організацій тощо.
«Отримання Києвом цього статусу — це насамперед іміджева перевага, що дасть можливість місту та мистецьким інституціям бути помітними та впливовими на світовій культурній мапі, — впевнена директорка Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, який є членом Всесвітньої федерації музичних конкурсів Ірина Полстянкіна. — До програми можуть увійти як сталі проєкти, які вже є брендом Києва та окрасою країни, так і нові цікаві ідеї та ініціативи».
Ірина Полстянкіна поділилася, що співпраця з Всесвітньою федерацією міжнародних конкурсів у Женеві дала конкурсу змогу долучитися до бази даних учасників, журі та партнерів. А у 2023 році федерація знайшла фінансування та організувала проведення конкурсу Горовиця у Женеві.
«Це гарний шанс реалізувати якісні креативні ідеї, — підкреслив генеральний директор-художній керівник Національної оперети України Богдан Струтинський. — Мережа креативних міст є не лише майданчиком для розвитку творчості, а й середовищем для інновацій. У Києві, наприклад, можна було б створити хаби молодіжної та класичної музики чи лабораторію для сучасних українських композиторів. Для мене ця ініціатива насамперед означає мобілізацію й об’єднання всіх музичних ініціатив та організацій: державних, комунальних, приватних. Сьогодні кожен працює поодиноко і робить багато якісних речей, а тут є можливість зробити щось спільне, потужне, глобальне».
Богдан Струтинський зауважив, що важливим питанням є команда менеджерів, які зможуть сформувати заявку та реалізувати проєкти.
Ректор Київської муніципальної академії музики імені Глієра, композитор Олександр Злотник зауважив, що Київ має найбільшу кількість музичних закладів — від початкової до професійної музичної освіти, а також багато музичних конкурсів різних напрямків.
«За 10 років 1126 наших вихованців стали лауреатами Гран-прі та перших місць міжнародних конкурсів. Наша мистецька школа має високий рівень, — звернув увагу Олександр Злотник. — Треба просувати наших виконавців, музику та композиторів, інтегруватися у світовий простір. Нам є чим пишатися, але немає відповідної обгортки для представлення у світі. І набуття статусу може у цьому допомогти».
Секретар Постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій, депутат Київради (фракція «Європейська солідарність») Володимир Андрусишин підкреслив, що культурний креативний продукт — це єдине, що в Україні виробляють якісно.
«Треба говорити про себе, виховувати в нашій країні розуміння, що культура — це основа великої нації та економіки країни. Приєднання до Мережі креативних міст може стати поштовхом, щоб звернути увагу на культуру», — зазначив він.
«Ми обговорювали переваги набуття членства в мережі креативних міст ЮНЕСКО та можливість партнерства, — підсумувала Вікторія Муха. — Ініціатором виступає місто, але в процесі підготовки й реалізації готується чотирирічний стратегічний план. Ми хочемо і прагнемо це робити спільно з якомога більшою кількістю зацікавлених осіб і не лише муніципальних інституцій. Сьогодні ця ініціатива на круглому столі була підтримана. Місто Київ починає підготовку заявки на здобуття статусу міста музики ЮНЕСКО. Запрошуємо всіх долучатися та надавати пропозиції».
До 10 березня можна подати пропозиції до 4-річного стратегічного плану на пошту [email protected]
Орієнтовний графік подачі заявок до Мережі креативних міст ЮНЕСКО: 21 березня — початок конкурсу, 30 червня — кінцевий термін подання. Результати попередньо оголосять 31 жовтня.
ДОВІДКОВО.
Мережа креативних міст ЮНЕСКО була створена у 2004 році для сприяння співпраці з містами та між ними, що визначили творчість як стратегічний фактор сталого розвитку міст. До Мережі входять 246 міст, які працюють разом задля спільної мети: включення творчості та культурних галузей в основу їхніх планів розвитку на місцевому рівні та активної співпраці на міжнародному рівні.
Мережа охоплює сім творчих галузей: ремесла і народні мистецтва, медіа-мистецтво, кіно, дизайн, гастрономія, література, музика. Мережа креативних міст є привілейованим партнером ЮНЕСКО не лише як майданчик для роздумів про роль творчості як важеля сталого розвитку, а й як середовища для дій та інновацій, зокрема для реалізації Порядку денного сталого розвитку до 2030 року.
До Мережі креативних міст ЮНЕСКО у галузі літератури входять два українських міста: Львів (2015) і Одеса (2019). У листопаді 2021 року до Мережі креативних міст у галузі музики включили місто Харків.
Нагадаємо, 24 лютого особливий концерт столичної філармонії транслюватимуть у Парижі. На концерті «Незламна Україна» пролунає музика Бетховена, двох сучасних українських композиторів та французької авторки.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»