Як в столиці святкуватимуть День української писемності та мови
З 1997 року День української писемності та мови відзначається в Україні 9 листопада. Цьогоріч епіцентром святкувань стане Музей книги і друкарства України.
– Ми прагнемо по-новому подивитися на питання мови і запланували в рамках відзначення три блоки, - зауважила начальник управління з питань мовної політики та літератури Міністерства культури України Лариса Нікіфоренко. – О 10.00 розпочнеться науково-практична конференція, на якій розповідатиметься про історію розвитку мови, українського слова і книги. Далі для відвідувачів проведуть майстер-класи та квести. А ввечері запрошуємо усіх на святкування з поезією, піснями, показом вистави. Також відбудеться нагородження людей, які своє життя присвячують розвитку і популяризації української мови.
Детальніше про програму майстер-класів розповів заступник директора Музею книги і друкарства України з науково-методичної роботи Дмитро Палій:
– 9 листопада в нас День відкритих дверей. Всі охочі зможуть спробувати виготовити папір, навчитися каліграфічно писати, виготовити декоративну листівку. Цікавим буде й майстер-клас з мармурування - це старовинна технологія, за допомогою якої в давнину оздоблювали державні документи. На спеціальний розчин наноситься фарба, паличкою робиться малюнок, прикладається папір, на якій і переходить малюнок. На занятті з друкарства буде можливість відчути таємничість друку, віддрукувати з готової форми власний відбиток, наприклад герб України. А за успішне проходження квестів даруватимемо призи.
Крім того, в музеї буде можливість ознайомитися з цікавими експозиціями - символічними натюрмортами Бориса Михайлова, складеними з предметів сільського побуту, ілюстраціями до «Марусі Чурай» Ліни Костенко та казок Івана Франка молодої художниці Василини Мельник. Сьогодні відкривається виставка «Креативна книга Олени Медведєвої», яка представляє дивовижні артбуки: вишиті, бурштинові, солом'яні, бісерні, в'язані спицями, різьблені на дереві, мереживні (плетені гачком), гербарні, книга-батик, вербові, шкіряні, книга-будинок, книга-криниця, праска-казка, книга-млин, випалена на дереві. Серед них – «Кобзар» Шевченка, «Ода Молодості» Міцкевича та поезії Франка.
– Одна з проблем української мови лежить в абетці, яка була «накинута» нашій літературній мові на початку 18 століття за реформою Петра І, це так звана «гражданка», – вважає Дмитро Палій. – В рамках конференції художник Василь Чебаник представить відроджену абетку української мови. Він намагається створити таке зображення літер, яка найбільше відповідає звукам і мелодиці нашої мови.
За святкування Дня української писемності та мови в музеї відповідає режисерка Юлія Капшученко-Шумейко.
– В першу чергу ми хотіли познайомити українців з таємничим образом Нестора Літописця, зображення якого не збереглося. Свого часу він був найрозумнішою людиною Київської Русі, тому ми обрали його головним образом української писемності, – поділилася вона. – Для того, щоб російськомовні українці задумалися, чому вони розмовляють російською, ми записали відео з українськими письменниками, які розказали, що для них є українська писемність, чому для них важлива українська мова.
За її словами, основні події в Музеї книги і друкарства розпочнуться 9 листопада о 18.30. Буде показана театральна постановка за мотивами твору Лесі Українки «Бояриня», виступатимуть сестри Тельнюк, фронтмен і засновник гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, письменник Василь Шкляр, свої проекти з популяризації української мови презентують громадські активісти.
– На жаль, сьогодні багато людей не розуміють сенс гасла «Хочете обеззброїти Росію – розмовляйте українською», – впевнений фронтмен і засновник гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк. – Мова, культура і держава є взаємозалежними. Єдиним проявом гідності в часи кризи має бути спілкування українською.
Крім того, в місті відбудуться й інші приурочені до свята події.