Чи загрожують людям нові технології: як штучний інтелект змінює ринок праці

Конкуренти — не технології, а люди, які освоїли нові інструменти

Проблема, про яку говорять все більше — штучний інтелект може призвести до вивільнення людської праці. ШІ вплине на майже 40 відсотків робочих місць у всьому світі, замінюючи одні та доповнюючи інші. Такі дані аналізу Міжнародного валютного фонду.

«Ми стоїмо на порозі технологічної революції, яка може підвищити продуктивність, прискорити глобальне зростання та підвищити доходи в усьому світі. Проте це також може замінити робочі місця та поглибити нерівність», — говорить Крісталіна Георгієва директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду.

Розвиток штучного інтелекту уже вплинув на ринок праці в Україні, уміння використовувати штучний інтелект називають однією із 10 навичок, без яких не обійтися у 2024 році. Так, сайт з пошуку роботи Work.ua. провів дослідження та виявив, що третина роботодавців зацікавлена, щоб їхні майбутні співробітники вміли працювати з ШІ.

Серед вакансій, розміщених на сайтах з пошуку роботу, вимоги до користування ШІ висувають в основному у сферах маркетингу та SMM. Поспілкувавшись по оголошенням, роботодавці пояснюють, що шукають людей з такими навиками, адже так можна отримати унікальніші тексти, більшу оперативність у виконанні роботи та кращий аналіз даних.

Frontend developer Роман говорить, що ШІ допомагає економити час і встигати більше, а ще це більш просунутий метод пошуку інформації. Проте він та колеги, з якими спілкується, на собі поки не відчули особливих вимог з боку роботодавців щодо уміння працювати з ШІ.

«Я мало бачив вакансій про те, що саме кандидат має володіти цими інструментами, якщо взяти вакансії, що були цікаві мені, тільки в одній була інформація про те, що компанія це вітає і навіть покриває витрати на такого помічника. На цей час з цим все сухо, це відносно щось нове, і навряд хтось запитає про те чи володієш ти такими навиками, це як би 5-10 років тому запитували чи вмієш ти гуглити», — говорить спеціаліст.

Проте радить по можливості нові інструменти починати освоювати навіть людям, які поки перебувають у професіях, здавалось, далеких від штучного інтелекту.

Сергій Штурхецький, медіаексперт та Голова Незалежної медіапрофспілки України говорить, що ШІ вплине на чимало професій, навіть ті, які вважаються творчими. «Та сама освіта — на неї чекають серйозні зміни. Можливо, у деяких школах ще є вчителі, котрі не володіють комп’ютерними технологіями чи сучасними навчальними платформами, але, погодьтеся, їхня професійна доля вже визначена, ще за декілька років вони не будуть затребувані зовсім», — наводить приклад експерт.

Його слова підтверджує статистика: в Україні 76% вчителів хоча б раз використовували у роботі штучний інтелект, половина з них мала позитивний досвід взаємодії. Кожен другий учитель вважає, що ШІ змінить освітній процес у найближчі роки. Освітяни зазначають, що використовують сервіси ШІ для підготовки до занять, створення тестів для домашнього завдання, під час проведення уроків, а також для перевірки знань учнів і навіть у позакласній роботі.

Анатолій Онищук працює вчителем математики в київській школі і вважає ШІ хорошим інструментом, який варто застосовувати. Викладач пояснює, що використовував програми ШІ у своїй практиці для генерації різних завдань: «Це особливо актуально, якщо вже розв’язали типові вправи за підручником і збірником. А це економить багато часу і зусиль. Перевагою також є те, що цих вправ немає у розв’язниках. Звісно потрібно перевіряти чи підходять згенеровані приклади під методи розв’язання, які вивчаються в конкретній темі».

Усі, з ким ми говорили, впевнені, що штучний інтелект однозначно впливає на ринок праці, проте поки не так, як боялися. Він не відбирає робочі місця, а перерозподіляє їх і перевага в майбутньому буде за людьми, які освоїли нові технології.

«Ми повинні у цих умовах вибрати стратегію для себе, для свого професійного зростання і думаю, правильна стратегія — іти на хвилю, щоб спіймати її. Тобто бути одними з перших, хто опанує нові технології. Тоді у вас буде набагато більше шансів бути результативними у вашій професії і як наслідок — бути потрібними на ринку», — резюмує Сергій Штурхецький.

Загроза не ШІ, загроза — люди, які його некоректно використовують

Генеративні системи штучного інтелекту викликали страхи щодо ризиків, які швидкий розвиток технологій становить для роботи, конфіденційності та захисту авторських прав.

В Україні з пересторогою до розвитку штучного інтелекту ставляться 57% респондентів. Головні побоювання — втрата роботи та знецінення фаху, загроза неконтрольованої діяльності, повстання машин і можлива агресія до людини. Це дані дослідження компанії Kantar, що спеціалізується на маркетингових даних та аналітиці.

Спеціалісти, які працюють з програмами штучного інтелекту, таких страхів не розділяють. Проте переконані, що результати роботи ШІ необхідно перевіряти на правдивість одразу. А ще не нехтувати навчанням з освоєння таких програм, адже від результатів запитів самих людей може залежати інформаційний простір у майбутньому. Тут мова йде про навмисне некоректне використання ШІ з метою створення шкідливих продуктів, як то фейки чи наклепи, чи навіть випадкове шкідництво через невміння генерувати запити й перевіряти результати.

Григорій, який працює у сфері ІТ, говорить, що проблема із ШІ може бути, якщо 60% і більше інформації в Інтернеті буде складатись з інформації, що згенерував сам штучний інтелект. Це може вплинути на вірогідність, адже накопичиться багато неправдивої інформації, яку буде важко відрізнити від правди.

Сергій Штурхецький говорить, що тут важливі питання етики і професіоналізму до людей, які дають команди ШІ.

«Прогнозувалося, що вже до 2028 року в мережі Інтернет до 90% інформації буде згенерована ШІ. Поки ви читаєте цей матеріал, можливо, ви ще можете щось їсти чи пити в цей час, але ШІ в цей час не читає, не їсть, не п’є, не спить, а генерує, генерує, генерує… Усі, хто знайомий із принципом роботи ШІ, розуміє, до чого це може призвести. ШІ не мислить принаймні в тому варіанті, в якому це заведено вважати людьми.

ШІ перебирає трильйони зв’язків і знаходить найбільш релевантні. І якби став якийсь момент і кількість інформації в мережі Інтернет про те, що Земля плоска і тримається на трьох черепахах перевищила кількість інформації про те, що Земля кругла (перепрошую — геоїд), то, гадаю ШІ зробив би вибір на користь більшості», — пояснює медіаексперт.

Правове регулювання використання ШІ — на чиєму боці закон

Невміле чи навмисно шкідливе використання ШІ може призвести не лише до технічних збоїв в роботі компаній, репутаційних ризиків, а й до судових спорів.

На сьогодні в Україні законодавством чітко не врегульоване питання використання штучного інтелекту. Наразі користуються законодавством, що регулює авторське право.

Юристи говорять, що існує два підходи до встановлення автора твору, створеного штучним інтелектом: автором згенерованого твору визначають розробника самої програми, в другому випадку автором визначають користувача програми, який згенерував завдання для ШІ.

«Оскільки нормативно-правове регулювання відсутнє, то для визначення відповідальної особи у кожному окремому випадку важливим є встановлення причинно-наслідкового зв’язку та встановлення моменту, дії, обставини тощо, внаслідок якої виникла некоректна робота штучного інтелекту», — пояснює старший юрист, адвокат Анастасія Клян.

Як приклад вона наводить ситуацію, коли внаслідок використання автопілоту сталася аварія. Щоб визначити відповідального встановлюють, що саме стало причиною аварії: недоліки самої програми, що матиме наслідком відповідальність творця такої програми; некоректне використання автопілоту водієм, що потягне відповідальність останнього; втручання третіх осіб, які, наприклад, зламали та пошкодили програму або внесли в неї певні зміни та, відповідно, вина таких осіб.

В Україні у 2020 році була розроблена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні (схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 року №1556-р). А у 2023 році прийняли нову редакцію ЗУ «Про авторське право і суміжні права», у якій врегульовано питання авторського права на твори, створені комп’ютерними програмами, зокрема штучним інтелектом.

Помічниця адвоката практики вирішення цивільних спорів Надія Фоміна говорить що згідно з ст. 1 Закону, автором твору визнається фізична особа, яка своєю творчою працею створила цей твір. Ст. 33 Закону визначає, що результати роботи штучного інтелекту підпадають під правове регулювання як неоригінальний об’єкт, створений комп’ютерною програмою, і такий об’єкт охороняється правом особливого роду (sui generis).

Досвід інших країн

У Центрі демократії та верховенства права говорять про три моделі регулювання ШІ:

— європейська — регулює не тільки поведінку держав та їхніх зобов’язань в контексті ШІ, а й поведінку приватних гравців.

 — китайська — користувачів просять підтвердити свої імена перед використанням додатків з ШІ; законодавство забороняє генерувати та поширювати фейкові новини, створені ШІ; держава повністю бере у свої руки регулювання ШІ.

— досвід США, Японії та Південної Кореї — тут немає жорсткого регулювання, але разом з цим, немає і зворотного підходу, коли держава монополізує штучний інтелект, як це відбувається в Китаї.

Країни ЄС і Європарламент у грудні 2023 року погодили перший у світі комплексний закон щодо регулювання штучного інтелекту. Його порушення загрожуватиме жорсткими фінансовими штрафами до 35 мільйонів євро або 7% світового обороту компанії, а чинності він набуде не раніше 2025 року.

Оксана КОШОВА, «Вечірній Київ»