Рештки Столипіна можуть обміняти на українських військових, — Максим Остапенко

Таку ідею щодо поховання Петра Столипіна висловив директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко в інтерв’ю ТСН.

«Одна з ідей — внести його в обмінний фонд, як би це не виглядало і не звучало. У нас є загиблі герої, у нас є живі герої, які перебувають у полоні. У нас є наші українські видатні діячі, які перебувають у межах РФ, які закинуті та ніхто не знає, де вони перебувають. Якщо ми говоримо, що почався процес справжньої незалежності України, він має починатися, зокрема, з повернення наших символів і наших діячів», — сказав директор музею-заповідника.

Також Максим Остапенко наголосив, що могила Петра Столипіна — не єдина, якої хотілося б позбутися. Є ще кілька поховань осіб, які свого часу нашкодили Україні. Але це тривалий процес, адже Росія панувала тут понад триста років.

Нагадаємо, що Петро Столипін — державний діяч російської імперії, прем’єр-міністра країни з 1906 -1911. Державний діяч проводив низку законопроєктів, що ввійшли в історію під назвою столипінської аграрної реформи. Її головною метою було впровадження приватної власності на землю для селян, що фактично могло сприяти розвитку фермерських господарств.

Також Петро Столипін проводив жорстку політику на зміцнення монархічного ладу, вів активну боротьбу з національними автономіями. Запроваджена ним жорстка система військово-польових судів викликала обурення у лавах представників демократичних сил, і вираз «столипінська краватка», вважався своєрідним синонімом шибениці.

Також його ім’ям називалися «столипінські вагони», в яких перевозили в’язнів.

Радикалізм державного діяча викликав ненависть з боку багатьох опонентів, а революціонери розпочали полювання на прем’єра.

Впродовж своєї каденції він пережив 11 замахів. Останній, який стався у Києві у вересні 1911 року став для нього фатальним, коли 24-річний Дмитро Богров вистрелив у нього з пістолета, під час відвідування оперної вистави.

За заповітом прем’єра, його поховали в місті, де він зустріне свою смерть.

До другої річниці смерті Петра Столипіна, у вересні 1913 році на Хрещатику був встановлений пам’ятник цьому діячу, однак через три з половиною роки революційний натовп влаштував над ним імпровізований «суд».

Після чого фігуру підвісили над постаментом, а потім скинули на землю та відправили на перетоплення на заводі «Арсенал».

Поховання ж діяча збереглося в ідеальному стані. Його досі можна побачити біля входу до Трапезного храму святих Антонія та Феодосія Печерських. Тож на думку директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» вже час починати суспільний діалог про те, що потрібно робити з цим похованням.

До теми: «Ми маємо зрозуміти, що лавра — це бастіон людського духу», — керівник заповідника Максим Остапенко.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»