Останній подарунок: у столиці демонструють роботи шістдесятниці Любові Панченко. ФОТО

В експозиції виставили роботи художниці, які вважались втраченими. Фото: О.Самсонов
В експозиції виставили роботи художниці, які вважались втраченими. Фото: О.Самсонов

Любов Панченко передавала свої роботи у Музей шістдесятництва у Києві, останній дарунок вона зробила за 20 днів до широкомасштабного вторгнення, жінка пережила окупацію і померла у квітні 2022 року.

«Останній подарунок» — так назвали виставку добірки ескізів та гравюр Любові Панченко, які дизайнерка та художниця подарувала музею перед війною.

Любов Панченко, автопортрет.

Більшість робіт експонується вперше. Частина з них вважалася втраченою, зокрема повний цикл ілюстрацій до «Тіней забутих предків», які не увійшли до найповнішого альбому «Повернення».

Любов Панченко народилась у селі Яблунівка, яке тепер відоме як Місто Герой Буча.

Мисткиня стала відомою завдяки своїм розробкам одягу. Її моделі з викрійками та інструкціями для шиття друкували у популярному журналі «Радянська жінка».

Там і виробився унікальний стиль дизайнерки: українські мотиви та сучасність.

У 1960-ті роки відвідувала Клуб творчої молоді «Сучасник», працювала в Проєктно-конструкторському технологічному інституті художником-модельєром та в Республіканському будинку моделей.

Але україноцентричність Любові Панченко працювала на майбутнє. Вона готувала строї для хорів, поширювала візерунки для писанок, підтримувала матеріально політв’язнів.

Знамениті київські колядування, публічне святкування Різдва в країні, де «переміг атеїзм», відродились у столиці завдяки художниці.

Вона зізнавалась, що все життя уникала політики, але говорила лише українською мовою і саме це вже було політичним актом у часи срср.

Любов Панченко працювала модельєркою сучасного українського одягу, створеного за народними традиціями.

Роботи з «Останнього дарунку» Любові Панченко для Музею шістдесятництва.

Для кола шістдесятників художня і декоративно-прикладна творчість Любові Панченко мала свої глибинні змісти, які дозволяли повернутися «до джерел», звільнитися від комплексу меншовартості, доростати до української ідентичності.

Панченко виготовила ескізи українських рушників та оформила стіни Музею Тараса Шевченка. У всіх її роботах — українські мотиви, але в радянські часи її твори не виставляли і не друкували.

Автопортрет Любові Панченко та українські орнаменти.

Євген Сверстюк влучно зазначив: «Ці роботи явно несуть печать геніальності. Художниця живе в своєму світі, вона відкриває нам цей світ».

Ілюстрації до «Тіней забутих предків».

Перша виставка була організована лише у 1992 році — в Ірпені. Остання персональна виставка Панченко відбулася у «Музеї шістдесятих» у 2020 році.

Графіка Любові Панченко вражає вишуканістю.

Свої твори до Музею шістдесятництва Любов Панченко передавала частинами протягом кількох років.

Другого лютого 2022 рок, у свій день народження, вона передала останній дарунок музею.

Українці — головні персонажі робіт художниці Любові Панченко.
Український колорит став стилем робіт Любові Панченко.

Їй судилось пережити й окупацію Бучі, голод, який вона витримала, проживаючи у хаті з вибитими ударною хвилею вікнами.

Був і дивовижний порятунок Любові Панченко після звільнення міста. Але знесилена жінка померла в київській лікарні 30 квітня на 85-му році життя.

Акварелі Любові Панченко передають настрій мальовничих куточнків Києва.
Популярні моделі з викрійками Любові Панченко публікували у журналіх.

«Вечірні Київ» писав про виставку робіт Любові Панченко «Дивовижний світ», яка пройшла у ТРЦ Gulliver.

Ольга СКОТНІКОВА, Олексій САМСОНОВ, «Вечірній Київ»