До 175-річчя Вікентія Хвойки на Подолі хочуть створити інтерактивний музей дослідника

Днями в Музеї історії Києва відбувся круглий стіл, присвячений 174-річчю українського видатного дослідника археології і найдавнішої історії людства, першовідкривача Трипільської культури Вікентія (Чеслава) Хвойки.

Подвижник, який зробив багато наукових відкриттів, саме він першим започаткував нову наукову добу в дослідженнях палеоліту України, відкрив ранньослов’янські археологічні культури на наших теренах і пам’ятки давнього Києва.

Як відомо, Вікентій Хвойка народився у Богемії (територія сучасної Чехії), в Австрійській імперії 9 (21) лютого 1850 року, а помер у Києві 20 жовтня (2 листопада) 1914 року.

У 1893 році він, не маючи спеціальної освіти, відкрив і дослідив пізньопалеолітичну стоянку, що існувала близько 20 тисяч років тому на Подолі в Києві, де виявлено скупчення великих кісток мамонтів.

Аби бути ближче до місця сенсаційного відкриття, у 1893 р. Вікентій Хвойка замешкав на Подолі, у двоповерховому рожевому будинку із квітковою ліпниною, що в стилі ренесанс, що стоїть по вулиці Ігоревській, №9/1.

У 1896 році він відкрив пам’ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, а також на березі Дніпра в Києві.

Археолог відкрив місце цієї культури, зробив класифікацію пам’яток і встановив час її виникнення (4-3 тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з’явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст Канева та Ржищева на Київщині.

Під час круглого столу у Музеї історії Києва Михайло Відейко, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Київського університету ім.Б.Грінченко, автор чисельних книжок та наукових публікацій у колі вчених з науковцями та просвітянами обговорили значення наукового доробку Вікентія Хвойки.

Під час заходу демонструвались матеріали визначних знахідок Вікентія Хвойки, музею Трипілля в Україні та США, національних та міжнародних експозицій.

Організатори Круглого столу поставили за мету окреслити вклад видатного українця у дослідженні історичної спадщини, розбудові вітчизняної археології, а також намітити конкретні кроки з відзначення 175-річчя дослідника у наступному 2025 році.

Учасники круглого столу заявили, що увіковічення пам’яті Хвойки (видання книг, реконструкція археологічних артефактів, встановлення меморіальних знаків, фільмів тощо) — це завдання нинішнього покоління.

Вони звернулись до Кабміну, МКІП та КМДА про створення новітнього інтерактивного Музею Вікентія Хвойки.

Для цього пропонують відновити науково-культурне функціонування будинку по вулиці Ігоревській, 9, в якому жив видатний киянин.

Вікентій Хвойка — дослідник світового значення, відкриття якого мають загально цивілізаційне значення. Він має бути достойно пошанованим не тільки в Україні, а й в усьому світі за відкриття важливіших європейських археологічних культур, становленні музейної справи.

Спадщина вченого має стати науковим, освітнім, інформаційним надбанням всього українського суспільства.

Науковці також пропонують створити Інститут реконструкції археологічних знахідок, використовуючи методи Хвойки та міжнародних дослідницьких проєктів, базуючись на досягненнях авторської школи Смолякової, українсько-американського центру збереження історичної спадщини (спільний проєкт FRAC та НДЛ археології Київського університету ім. Б.Грінченка).

Вчені також закликали ввести інформацію про життя і діяльність Вікентія Хвойки в навчальні програми і зміст підручників з історії України для шкіл та університетів.

У зверненні до Уряду також є пропозиція про надання школі, коледжу, або іншій інституції імені Вікентія Хвойки.

Пропонують також випустити поштову марку «175 років В.Хвойки» й актуалізувати премію імені В.В Хвойки за видатні відкриття в галузі археології.

А спільно з посольством Чехії створити грантовий Фонд ім. Вікентія Хвойки.

Доповнити схему-план поховань видатних українців на Байковому кладовищі іменем Хвойки.

Науковці також закликали поширювати інформацію про життя та діяльність видатного дослідника історії у ЗМІ.

В обговоренні взяли участь науковці та просвітяни. Про значення наукового доробку та сучасного представлення В. Хвойки доповіли:

• професор Михайло Відейко, доктор історичних наук, завідуючий НДЛ археології Київського університету ім.Б.Грінченко, автор чисельних книжок та наукових публікацій;
• Людмила Смолякова, народна майстриня, член спілки художників України, директор музею «Дивосвіт Трипілля»;
• Ірина Форостян, директор музею «TRYPILLYA» та благодійного культурного фонду «FRAC The Fund for Research of Ancient Civilization» (USA);
• Валерій Дрюченко, старший юрист Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК).

«Вечірній Київ» писав про те, що Київська майстриня презентувала у мерії виставку присвячену культурі Трипілля. Особливістю виставки було те, що всі експонати можна було взяти у руки і розглянути.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»