У столиці пройшов форум, присвячений жінкам, які воюють. ФОТО

Військова Ганна Васик. Фото: Борис Корпусенко
Військова Ганна Васик. Фото: Борис Корпусенко

Впродовж заходу учасниці ділились бойовим досвідом, обговорювали перспективи нової ветеранської політики та повернення до цивільного життя.

У середу, 31 січня, у столиці пройшов Міжнародний форум України «Захист і повага. Роль жінок задля досягнення миру». Його організували представники волонтерського проєкту Arm Women Now.

Від початку великої війни вони розробляють військову форму для жінок фактично з нуля. Камуфляжний одяг відшивають відповідно до стандартів НАТО, але максимально адаптованою до статутного однострою ЗСУ.

За словами засновниці Arm Women Now та народної депутатки України Ірина Никорак, вони одягнули вже понад шість тисяч захисниць.

Ірина Никорак. Фото: Борис Корпусенко

«Українські жінки, як і чоловіки, не були народжені для війни. Але боронять країну. Станом на зараз тільки в ЗСУ їх понад 60 тисяч. Це один з найвищих показників чисельності жінок в Збройних силах серед країн-членів НАТО.

Сьогодні я дуже радію, що нам вдалось ініціювати реформу речового забезпечення в ЗСУ. На державному рівні затверджена жіноча уніформа, білизна та бронежилети. За півтора року існування нашої ініціативи ми вже одягнули понад шість тисяч жінок, які на передовій. Наша робота — це про захист та повагу», — зазначила у своєму вступному слові Никорак.

На заході були захисниці та іноземні спікери, одні з них — це Сабіна Фрейзер, представниця ООН Жінки в Україні, та Ірен Фелін, спеціальна представниця Генерального секретаря НАТО у справах жінок, миру і безпеки. У своєму вступному слові вони висловили слова захоплення українським жінкам, які не залишились осторонь від боротьби на фронті. Це стосується не тільки захисниць, а й — медикинь, волонтерок, психологинь тощо.

Форум умовно поділили на три дискусійних панелі, на яких обговорили нагальні питання, які постають перед жінками в контексті російсько-української війни.

На одну з таких панелей, яку присвятили реабілітації та адаптації ветеранів, запросили виступити заступницю голови КМДА Марину Хонду. У столиці вона опікується соціальною політикою і як ніхто інший орієнтується в питаннях відновлення та реінтеграції наших військових у місті.

Вона розповіла, що за час великої війни Київ переформатував свою роботу щодо надання допомоги та підтримки учасників бойових дій і їхніх рідних. Зокрема, у столиці активно працюють над створенням мережі центрів комплексної підтримки ветеранів «Київ мілітарі хаб». Відтак, в одному місці Захисники, Захисниці, а також їхні сім’ї та родини загиблих зможуть розвʼязати всі свої питання: від допомоги в заповненні документів та оформленні пільг до отримання медичної й психологічної реабілітацій.

Марина Хонда. Фото: Борис Корпусенко

«Міська влада докладає всіх зусиль, щоб комплексно підтримувати Захисників та Захисниць, а також систематично допомагати їхнім сім’ям. Оскільки й члени родин переживають сильний стрес і тривогу за близьких, які перебувають зараз на передовій.

Затверджена міська цільова програма «Підтримка киян — Захисників та Захисниць України», завдяки якій надаються соціальні пільги та гарантії; медичні послуги; комплексна спортивна та психологічна реабілітація тощо», — зазначила Марина Хонда.

Також заступниця голови КМДА додала, що крім всього переліченого вище в місті створили й Київську міську координаційну раду з питань реінтеграції та підтримки киян-Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей. Головний акцент — влада має дослухатися до ветеранів, знати про їхні потреби, розвʼязувати проблемні питання та постійно вести діалог задля покращення системи.

Марина Хонда наголосила, що в питанні реабілітації та реінтеграції обовʼязково потрібен комплексний підхід, а також співпраця між владою, громадськістю та власне ветеранами.

«Коли Захисники та Захисниці повертаються в громаду, йому/їй байдуже хто надає яку послугу. Чи то Міністерство у справах ветеранів, чи то Міністерство охорони здоров’я України, чи то Департамент охорони здоровʼя КМДА тощо — їм головне отримати послугу. І найбільша, на мою думку, зараз проблема держави та громад — це відсутність міжсекторальної комунікації.

Мені приємно, що в Києві ми вже майже рік як на базі Координаційної ради намагаємось поєднати всі служби: соціальну сферу, сферу охорони здоровʼя, спорт, освіту тощо задля того, аби супроводжувати ветерана та ветеранок на кожному етапі. Але без допомоги держави нам це зробити важко», — зазначила Марина Хонда.

Як приклад, вона навела відсутність єдиного реєстру ветерана в Україні. Це дало б можливість ветеранам автоматично отримувати інформацію та оперативно запускати документи на оформлення.

«Коли громади бачать ветеранів? Тільки тоді, коли вони набувають статус учасника бойових дій. Раніше, на жаль, ми їх не бачимо», — зауважила вона.

Впродовж Форуму лунало багато думок про роль жінок у цій великій війні та виклики, які постають перед ними. Звісно, не всі вони знаходяться на прифронтових чи фронтових територіях й носять піксель. Все ж таки більшість працює в тилу.

Наприклад, викладачка іноземної мови Олена Чекрижова, з початку російсько-української війни створила масштабний соціальний проєкт і навчає воїнів на фронті та у тилу. Про це жінка детальніше розповіла в інтервʼю «Вечірньому Києву».

Даша ГРИШИНА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»