Найбільший інтерактивний макет залізниці у Східній Європі: як працює музей мініатюрної України «Miniland»

У столичному ТРЦ «Блокбастер» діє унікальний інтерактивний музей «Miniland», де можна побачити найбільший залізничний макет в Україні та у Східній Європі. На думку ініціаторів проєкту, в ньому вдалося також втілити колорит різних місць нашої держави, щоб подарувати незабутні враження як дорослим, так і дітям.

Нещодавно журналісти «Вечірнього Києва» відвідали цю оригінальну локацію, щоб поспілкуватися з її директором Едуадом Тиханським. Він провів нам екскурсію музеєм, продемонструвавши найцікавіші його об’єкти та історію їх створення.

— Едуарде, розкажіть, будь ласка, як з’явилася ідея зробити такий оригінальний проєкт?

— Усе почалося з кола однодумців, які тривалий час займалися моделізмом. Переважна більшість з них починала свій шлях з Київського палацу для дітей та юнацтва, де хлопці організували гурток моделювання залізниць. Тоді вони створювали маленькі модульні моделі. Звичайно, це не було в таких масштабах, як це можна побачити на нашому макеті. Проте, з часом, у нас з’явилася ідея створить щось більш масштабне.

Спочатку ми шукали приміщення, де можна було б не лише працювати над комплектацією різних макетів та мати можливість проводити виставки з моделювання на своїй території. Згодом це втілилося в ідею створення проєкту «Miniland», який є не лише музеєм мініатюр, але й макетом залізничних доріг України, що охоплює площу 87 м².

Наразі можна сказати, що ця ідея об’єднала професіоналів найвищого класу.

— Скільки взагалі тривала робота зі створення цього макету?

— Приблизно десь два з половиною роки. За цей час ми пройшли усі стадії: від створення макету до його презентації нашим першим гостям. Варто згадати, що наша команда зустріла і значні випробування, стикаючись спершу з ковідом та ізоляцією, а згодом із повномасштабною війною. Однак, долаючи усі труднощі ми приходили на роботу для того, щоб створювати цей досконалий мініатюрний світ, який передає природу та красу України в архітектурі, ландшафтах, річках, залізниці, транспорті та житті звичайних людей.

Звичайно, і сама побудова макету залізниці є дуже кропітким процесом. Тому ми звернули увагу на ретельному плануванні саме залізничної схеми: одразу продумали весь ландшафт, щоб усі колії та станції могли гармонійно та логічно вписатися в загальну картину місцевості, створивши таким чином одне єдине ціле.

Надзвичайно важливу роль відіграє також і детальне опрацювання та створення моделей існуючих об’єктів. Це рухомі склади, інженерні споруди, елементи інфраструктури міст і промисловості: шахти, електростанції, трубопроводи, підстанції, які також активно представлені в нашому макеті.

Взагалі, залізничний макет має обов’язково наповнюватися змістом. Чим достовірніше він виражений, тим більше інтересу він може викликати у глядачів. Тут має величезне значення кожний об’єкт та деталь, які впливають на створення сюжет та на ключові локації на ньому.

— Розкажіть, будь ласка трошки більше про команду Вашого проєкту?

— Зараз над макетом працюють близько 45 фахівців, які входять до різних бригад. Це програмісти-розробники, моделісти, архітектори, електрики, електронщики, мостобудівники, художники та декоратори. Кожен з них займається окремим сектором робіт і несе за нього відповідальність. Наразі до нашої команди входять, як досвідчені майстри, так і талановита молодь, яка швидко переймає досвід.

— Дивлячись на макет, неможливо оминути увагою цю чарівну засніжену ялинку та інші природні локації, які чудово доповнюють атмосферу казкового містечка. Як Ви працювали над цим ландшафтом?

— Дійсно, дерева, кущі та лісові масиви є невід’ємною складовою локації «Miniland». Під час розробки ми приділили значну увагу, щоб усі пори роки виглядали максимально натурально.

У процесі виготовлення рослин ми уважно вивчали живі дерева та рослинність. Бо, розглядаючи живе дерево, можна помітити найдрібніші деталі. Кожне дерево є унікальним та неповторним та має свої особливості.Усе це ми намагалися максимально відтворити на нашому макеті.

Особливий колорит додають і водойми: звивисті річки або ж озера з качками.

Важливо враховувати, що якщо, наприклад, на макеті представлена рівнинна місцевість, то можна зобразити поле з пшеницею або квітковий луг. Також можна експериментувати з різними видами присипок, що імітують різні види земляного покрову. Не допускається лише застосування звичайного річкового піску та інших подібних структур, які можуть зруйнувати ходові деталі моделей рухомого складу.

— Едуарде, розкажіть тепер, будь ласка, як це рухається та взаємодіє між собою?

— Наш «Мініленд» має свою спеціальну систему управління, над створенням якого також працювали наші кращі фахівці. У процесі роботи над макетом, вони ретельно перевіряли усі ключові електричні об’єкти, а також роботу залізниці та електричних кіл.

Наразі, як ви можете бачити, у нас на макеті активно курсують різні залізничні потяги, що управляються за допомогою спеціального пульту керування, що знаходить у диспетчерській, звідки експерт здійснює управлінням усім цим процесом. Так само і з машинками, якими також управляють диспетчери, відповідно до спеціальних програм, створених нашими програмістами для того, щоб усе працювало, як єдиний, злагоджений та безперервний механізм.

Також наші диспетчери на пульті управління можуть доповнювати життя «Мініленду»: переводити стрілки, подавати звукові сигнали, вмикати та вимикати світло в будівлях, у приміщеннях вокзалу.

Можна привести в рух автомобілі на дорогах, регулювати роботу світлофорів на міських вулицях макету тощо.

Повертаючись до теми залізниці та руху поїздів, як найбільш рухомих предметів макету, зазначу, що кожен локомотив оснащений декодером, який сприймає сигнал із залізничних рейок, а після декодування подає напругу на двигун локомотива. Потім декодеру видається індивідуальна адреса, тому він не відреагує на команду, призначену для іншого локомотиву. Це дозволяє незалежно управляти потягами в будь-якому місці макету, без спеціальних технічних хитрощів.

— Скільки тут представлено видів потягів у Вашій музейній українській залізниці?

— У нас можна побачити різні види локомотивів: від історичних паровозів до сучасних дизельних тепловозів та електровозів, які нині використовуються Укрзалізницею. Є вагони різних типів: від швидкісних та комфортабельних пасажирських вагонів до більш старих моделей. Цікавими є рухомий склад для вузькоколійки та зменшена копія київської міської електички.

Також можна побачити, як курсує товарний поїзд з різними типами вагонів: вантажними, цистернами, вагоном-платформою та вагоном-цементовозом.

— На сьогодні, «Miniland» є найбільшим інтерактивним макетом української залізниці у масштабі 1:87. Що символізує ще ця локація?

— Перш за все, це збірний образ усієї нашої України, представлений в мініатюрній моделі. Ландшафт макету відтворює різноманіття української природи: мальовничі пагорби, хвойні та листяні ліси, водойми. Також на ньому можна побачити чимало відомих історичних об’єктів з реального життя, наприклад: церкву Миколи Набережного, Олеський замок, вокзал в Івано-Франківську та в Гайвороні, Львівське середмістя, водяний млин, Трипільська ТЕС, українське село, залізничний дерев’яний міст, Боржавська вузькоколійна залізниця та інші.

— Розкажіть, будь ласка, про найцікавіші архітектурні об’єкти Мініленду та хто їх створював?

— Над їх достовірним відтворенням працювала наша команда архітекторів. Спершу вони проводили дослідження та обміри для створення відповідних креслень. В мирний час, деякі об’єкти, наприклад Олеський замок, ми фотографували за допомогою дрона.

Найдовшою будівлею на макеті є Івано-Франківський залізничний вокзал, довжиною майже 2 метри. Його розробили для нас в компанії SolidWorks.

На мою думку, ще одним надзвичайно цікавим об’єктом є віялове депо з діючим поворотним колом з міста Сновськ на Чернігівщини. Це справді унікальний об’єкт української залізничної індустрії. Цей об’єкт заснували ще у 1873 році, і на сьогодні він є одним з головних депо української залізниці.

Його назва з’явилася завдяки радіальному розміщенню стійл для локомотивів, де колії розходяться від поворотного кола променями, нагадуючи за формою віяло.

Над його створенням довго працювали наші архітектори, досконально вивчаючи особливості оригіналу, зробили безліч фото «на натурі», продумували різні шляхи реалізації. В результаті, нам вдалося відтворити це віялове депо у найменших деталях.

Також ми пишаємося нашим неповторним дерев’яним млином, який у 1902 році зробив власноруч мешканець Київщини Кузьма Дрига, за кресленням, привезеними із далекої Голландії.

Ми дбайливо відтворили кожну деталь старовинного млина. Кожне віконечко, кожну дощечку — все як у реальному житті. І, звичайно, діючий механізм дозволяє млиновим «крилам» обертатися.

Серед відомих київський пам’яток на нашому макеті можна побачити легендарний кінотеатр «Екран», який вже впродовж багатьох років залишається занедбаним. У нашому «Мініленді» він чудово працює та навіть транслює кіносеанси.

Усього на нашому макеті представлені 137 різних будівель, що представляють різні регіони нашої країни. Ще одним цікавим об’єктом Київщини є Трипільська вугільна ТЕЦ. Для нашого музейного експонату нам вдалося відтворити її найдрібніші деталі. Тут є машинний цех, адміністративний корпус, сховище мазуту, автобаза з гаражем та склад вугілля. Навіть труби «димлять» наче справжні!

— Біля кожної з локацій є персонажі, які доповнюють історію містечка. Розкажіть трохи про них?

— Дійсно, ці герої надають особливого колориту. Зараз на макеті можна побачити понад 1400 фігурок різних персонажів, які відтворюють сцени-замальовки з повсякденного життя в українських містах та селах, до представників робітничих професій, що ремонтують будинок чи автомагістраль, або ж займаються розвантаженням вугілля.

До речі, одяг кожного героя, як і ландшафт обов’язково має відповідати кожній порі року. А деякі персонажі взагалі змінюються. Взимку наприклад, наші відвідувачі можуть побачити: санчата Святого Миколая, дівчинку-сноубордистку, зимову рибалку, пінгвінів, новорічні подарунки та сніговичка. З приходом весни ми їх заміняємо іншими героями.

Не менш цікава історія є з тваринами, в різних локаціях можна побачити різних звірів: собаки та кішки, зайці в лісі, коні на полі тощо.

Поки ми спостерігаємо за бурхливим життям мальовничого містечка та його численними персонажами, в ньому непомітно вечоріє: в численних будиночках вмикається світло, тож ми маємо можливість роздивитися життя і побут героїв у вечірні години: хтось ще продовжує бавитися на вулиці з песиком, хтось дивиться трансляцію фільму про Гаррі Поттера, поки пара закоханих зустрічає романтичний вечір на даху. Не обійшлося і без містичних деталей: в одному з будиночків, де мешкає старенька бабуся, на другому поверсі можна побачити загадкову білу тінь, що символізує близьке закінчення мирського життя власниці оселі.

Незабаром в містечку настає темна ніч, проте потяги та автомобілі продовжують курсувати звичним рухом.

— Едуарде, розкажіть будь ласка, як у вашому містечку змінюються пори доби? І скільки триває весь цикл?

— Загальний наш цикл день-ніч триває десь 24 хвилин. За цей час ми проходимо фазу від світанку до темної ночі, змінюючи відповідно освітлення містечка та підсвітку об’єктів. До речі, багатьом нашим відвідувачам дуже подобається саме вечірня атмосфера, особливо для тих, хто приходить до нашого музею парами.

— У нічний час на фасадах будівель вмикається спеціальна підсвітка. Як Вам вдалося зробити таку деталізоване архітектурне підсвічування кожного будиночка?

— Дякую за запитання. Це було дійсно для нас дуже важливо, хоча і дуже непросте завдання. Нашим розробникам доводилося декілька разів переосмислювати та переробляти технології, щоб досягти бажаного світлового ефекту.

Підсвітку інтер’єрів виконали традиційно — за допомогою звичайних світлодіодів.

Любимо запарюватись, то ж зробили не тільки оздоблення офісів, центральної касової зали з величезною люстрою, кафе з меблями, а й створили табло з розкладом руху макетних поїздів і діючий годинник за часовим поясом країни Мініленд.

У казковому містечку знову настає ранок, тож ми наразі маємо можливість продовжити його огляд за світлої пори доби. Також на вулицях стає більше машин та громадського транспорту, які з легкістю маневрують на автострадах, зупиняючись на заборонені сигнали світлофорів.

— Едуарде, як здійснюється управління різними транспортними засобами?

— Усі машинки, що курсують містечком мають знизу магніт, яким вона чіпляється за дорогу з дротом та їде. Ще ми вбудовуємо спеціальний мотор, який блокує колеса.

Кожна машинка має свій акумулятор, який з часом може розряджатися. Тому по команді, такі автівки можуть заїхати в спеціальний гараж для зарядки батареї. Після закінчення зміни, наші працівники також відвозять весь автотранспорт «Мініленду» для відновлення заряду акумуляторів.

Щоб транспортні засоби не зіштовхувалися, ведеться спеціальне управління ними з диспетчерської. Там все автоматизовано, наприклад по програмі видно, що наприклад тут зараз буде їхати поїзд, тому перемикається світлофор і автомобіль зупиняє свій рух.

Звичайно іноді трапляються різні несподіванки, тому у нашому музеї є спеціальні спеціалісти, які спостерігають за рухом в «Мініленді» та в разі необхідності надають технічну допомогу, бо час від часу буває, що поїзд зійшов з рейок або одна з машин раптово зупинилася, де не мала б. Іноді трапляються і казуси з відвідувачами, коли випадково на наш макет падають особисті речі чи телефон. Тому у разі настання подібних випадків, наші технічні працівники можуть допомогти нашим гостям.

— Розкажіть, як відбувається процедура догляду за містечком Мініленду? Чи є якась особлива процедура для підтримки чистоти та порядку макету.

— Наш музей працює 5 днів на тиждень, з середи по неділю. Зазвичай, понеділок та вівторок є днями професійного прибирання. Наш макет здатний витримати вагу людини, тому наші працівники можуть на нього вилазити зверху для проведення спеціальних клінінгових процедур. Однак варто враховувати певні особливості, оскільки це можна робити не скрізь, а лише у певних місцях, адже людина може провалитися.

Ми мали вже такий випадок у процесі будівництва, коли працівник, що вкладав гіпс, випадково наступив на макет у забороненому місці, тому провалився. Довелося нам усім його рятувати. (сміється.-прим. «Вечірній Київ»).

Щодо прибирання, то існує два види: генеральне та щотижневе. Кожного тижня ми протираємо макет від бруду та пилу, також за допомогою спеціальних пензликів чистимо дрібні деталі. Генеральне прибирання за допомогою пилососа проводимо зазвичай десь раз на місяць.

— Як часто оновлюється макет «Мініленду»? Що у майбутньому плануєте додати ще?

— Наш макет знаходиться у постійному русі. Намагаємося щотижня додавати чи змінювати якихось героїв, предмети чи деталі. Звичайно більш детальні зміни можна помітити на початку кожного сезону. Напередодні різних свят завжди намагаємося доповнити макет певною атрибутикою. Наприклад у жовтні у нас можна було побачити не лише золоту осінь на деревах, але й Геловінські гарбузи і навіть цвинтар. Однак, ми не дуже любимо подібні сумні локації. Тому в нашому «Мініленді» є все для відновлення гармонії та рівноваги.

Наприкінці нашої мандрівки у чарівне містечко, Едуард Тиханський пропонує пройти спеціальний зимовий квест, щоб знайти 11 персонажів «Мініленду» та отримати солодкий подарунок.

Музей Miniland

Коли: середа-п’ятниця з 15:00-20:00, вихідні дні -з 11:00-20:00

Де: ТРЦ «Блокбастер», проспект Степана Бандери, 34-В

Вартість квитків: дорослий -250 гривень, дитячий — 200 гривень, пільговий -120 гривень.

Важливо! Якщо в момент відвідування музею буде повітряна тривога, кожен відвідувач отримає резервний квиток.

До теми: Музей Становлення Української Нації: місце, де оживає наша історія.

Урочисте відкриття музею відбулося 3 серпня 2019 року, розташовується він у приміщенні під монументом Батьківщини-Матері.

Заклад є інноваційним інтерактивним музеєм, де минуле поєднується з передовим сучасними технологіями. Мета музею — пробуджувати національну самосвідомість українців.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»