Десятинну церкву відтворили у доповненій реальності: як побачити легендарну святиню

Нещодавно біля фундаменту зруйнованого храму, неподалік Національного музею історії України встановили новий інформаційний стенд. На ньому можна побачити та послухати відомості та цікаві факти з історії культової святині, і навіть доторкнутись до неї в доповненій реальності.

Ініціатором проєкту став Дмитро Матяш, засновник організації «єМузей», що займається оцифруванням музейних цінностей та культурного надбання.

«Напевно ні для кого вже не є секретом наскільки важливо зберігати та популяризувати наше культурне надбання. Ця памʼятка є унікальною, але вона не збереглася через наших ворогів, які хотіли знищити нас не тільки фізично, але як носіїв певної культури. Наразі, в час, коли наша країна знов потерпає від агресії росії, ми вбачаємо свою місію в тому, щоб зберігати нашу спадщину, популяризувати її та на весь світ говорити про те, яка українська культура унікальна та неповторна», — розповідає про ініціативу Дмитро Матяш.

За його словами, відтворити образ було досить складно, оскільки легендарна святиня була зруйнована ще у часі монголо-татарської навали у 1240 році, тому жодного її точного зображення немає, однак в різний час історикам та експертам вдалося відтворити її гіпотетичний зовнішній вигляд, за допомогою археологічних та наукових досліджень.

«Створити щось, чого не існує в реальності — завжди складна задача. Ми вдячні за допомогу Миколі Мазуренку, який створив модель церкви за історичними схемами та планами в 3D, в цьому йому допомагав археолог Віталій Козюба. Національний музей історії України також надав свої тривимірні моделі, що були розроблені Володимиром Колибенком та Ольгою Кирилюк. Тож можемо впевнено сказати: ми відтворили Десятинну церкву в її автентичному вигляді, вона відповідає історичній дійсності», — розповідає Дмитро.

За свідченням дослідників пам’ятки, Десятинна церква мала значні для того часу розміри — 41 × 34 м, та розкішний інтер’єр. Це був тринефний храм із трьома апсидами, оточений галереями та розвинутими прибудовами із заходу.

Стіни та склепіння церкви рясно прикрашали фрески та композиції з мозаїки. Через розкішне оздоблення та значну кількість мармуру сучасники називали церкву Богородиці «мармуровою». Будівельні техніки та матеріали вказують на візантійське походження будівників.

Для того, щоб побачити Десятинну церкву в доповненій реальності наразі достатньо просканувати QR-код на інформаційному борді за допомогою свого смартфона.Також на стенді можна побачити посилання на аудіогід, в якому розповідають про історію першої камʼяної церкви Київської Русі.

Крім цього команда «єМузею» розробила 3D-копії трьох хрестів, що були знайдені під час археологічних розкопок на місці Десятинної церкви, а зараз зберігаються в Національному музеї історії.

Дізнатись більше про Десятинну церкву, її історію та побачити 3D-моделі можна також на сайті discover.ua.

Нагадаємо, що Десятинна церква — це перша християнська кам’яна церква, зведена на Старокиївській горі у 989-996 роках. В ній розміщувався великий родинний склеп київської княжої родини, де були поховані: Володимир Великий та його дружина — візантійська принцеса Анна. Також до гробниці був перенесений з Вишгорода прах княгині Ольги.

Наприкінці Х — у першій третині XIII століть, Десятинна церква була головним державним і релігійним центром Русі, осередком утвердження та поширення нової віри. У «Повісті минулих літ» храм названо церквою Святої Богородиці. Свою другу назву — Десятинна, церква одержала тому, що на її будівництво та щорічне утримання князь Володимир віддавав десяту частину власних прибутків.

Святиня була зруйнована 1240 році, під час монгольського штурму Києва ханом Батиєм.

За відомою легендою, храм завалився під вагою значної кількості людей, які зібралися в ньому. Але на думку більшості вчених, Десятинну церкву зруйнували монголи ударами стінобитних машин.

Свідченням цих трагічних подій є масові поховання загиблих киян поблизу святині, які були в різний час виявлені та досліджені науковці, зокрема видатний археолог Вікентій Хвойка.

Перші дослідження зруйнованої святині розпочалися лише у 1630-х роках за ініціативи митрополита Петра Могили. Також він ініціював спорудження невеличкої дерев’яної церкви в пам’ять про Десятинну церкву. За легендою, в ній тривалий час зберігалася ікона Святого Миколая, які привіз з Корсуня Князь Володимир.

У 1842 році на місці Десятинної церкви був збудований новий велетенський собор, який не мав нічого спільного з її первісним виглядом втраченої пам’ятки. Також під час цього будівництва були остаточно знищені вцілілі залишки стародавніх стін.

За свідченнями тогочасних киян, ця недолуга будівля нагадувала їм комод. Також її іноді жартома називали «чорнильницею», порівнюючи її грубі архітектурні форми з елегантністю та вишуканістю Андріївської церкви, що знаходиться неподалік.

У 1928 році храм Василя Стасова був закритий, а у 1930-х був знищений радянською владою.

Вже в роки Незалежності неодноразово поставало питання про відбудову цієї святині. У лютому 2005 року тодішній Президент України Віктор Ющенко звернувся до КМДА з ініціативою про відновлення Десятинної церкви, для чого передбачалося виділити з бюджету близько 90 млн гривень.

Однак ця ідея не була втілена, оскільки представникам влади, громадськості та науковцям не вдалося дійти згоди концепції відтворення та архітектурних форм відновленої сакральної пам’ятки.

Згодом неподалік фундаментів Десятинної церкви на території Національного музею історії України з’явився «храм- МАФ УПЦ-МП», який зводився як тимчасовий намет для здійснення богослужіння в одне з релігійних свят.

З часом самобуд трансформувався у дерев’яну каплицю, а згодом і у повноцінний храм.

У лютому 2023 року, Господарський суд міста Києва зобов’язав релігійну громаду УПЦ (МП) знести самочинну будівлю, проте релігійна громада подала апеляцію на рішення суду першої інстанції. Тож наразі судовий розгляд цієї справи поки триває.

До теми: Книгу про історію Десятинної церкви виклали онлайн. У виданні «Десятинна церква: відома і невідома» (Laurus, 2021) генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук розповів найцікавіші аспекти історії храму та історичної місцевості навколо нього.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»