Петро Пантелеєв: «Майже тисяча київських комунальників пішли захищати Україну. Хто лишився — працюють з великим навантаженням»

— Петре Олександровичу, столиця пережила перші три місяці опалювального сезону. Як ви оцінюєте його старт і роботу міських служб?

— Київ увійшов в опалювальний сезон за планом і ми не мали якихось особливо критичних ситуацій, що стосувались би теплопостачання. Цьому сприяла ретельна підготовка: ремонт обладнання, заміна найбільш зношених теплових мереж.

Щороку, готуючись до зими, проводимо гідравлічні випробування теплових мереж, щоб виявити найбільш аварійні ділянки. Протягом минулого року ліквідували майже три тисячі таких пошкоджень, які могли б вже статись взимку. Також ще були усунуті й пошкодження, що виникали в процесі експлуатації.

Нам у воєнний час вдалося продовжити планові капітальні ремонти тепломереж. Звичайно, мова йде не про ті обсяги й масштаби, що ми виконували в довоєнний період. Адже оборона країни — це зараз безумовний фінансовий пріоритет.

Паралельно йдуть ремонти й заміна пошкоджених елементів обладнання на енергетичних об’єктах. І деякі ми завершили наприкінці минулого року, вони досить масштабні й потребували значних сил і коштів. Нагадаю, що місто на відновлювальні проєкти виділило понад мільярд гривень.

Вважаю, ці фактори стали визначальними, щоб нормально запустити тепло в Києві.

ПРО АВАРІЇ НА ТРУБОПРОВОДАХ СТОЛИЦІ

— Минулого тижня сталось кілька резонансних аварій міського водопроводу. Наскільки критичним є стан цих мережі і чи є ризик повторення таких пошкоджень?

— Так, минулого тижня аварійні бригади Київводоканалу ліквідували декілька пошкоджень, що стались на мережах холодного водопостачання. Роботи були ускладнені морозною погодою. Тому залучали працівників й техніку Київавтодору, які обробляли територію протиожеледними засобами. Адже стався витік води назовні і треба було його оперативно локалізувати поки вода не замерзла.

— Які причини цих аварій?

— В першу чергу, це зношеність мереж, більшість яких прокладались ще за радянських часів. Потрібна повноцінна комплексна їх модернізація, прокладення нових сучасних трубопроводів. І до війни ми виконували цю роботу. Наприклад, у Києві стартувала наймасштабніша в Україні кампанія модернізації теплових мереж, в яку спрямовувались кошти міського бюджету.

З 2019 року комунальному підприємству «Київтеплоенерго» вдалось замінити понад 340 км трубопроводів. Прокладали нові ізольовані труби європейського зразка. Зараз фінансовий пріоритет для усіх — оборона.

Тому працюємо в режимі поточних завдань та викликів. Але можу точно сказати, що ситуація хоч і складна, але контрольована. Усі комунальні служби працюють в посиленому режимі, щоб не допустити збоїв в життєзабезпеченні міста. Ми це довели минулого року, коли були постійні обстріли енергооб’єктів: послуги оперативно відновлювались, в тому числі й за рахунок резервних джерел живлення.

ПРО «ХОЛОДНІ» БУДИНКИ: ЩО РОБИТИ?

— Які ще зараз є проблеми?

— На жаль, досі доводиться долати кризові ситуації, що виникли в окремих житлових комплексах, як правило новозбудованих. Вони отримують тепло від приватних, так званих автономних, котелень. Це кілька котелень, які обслуговуються приватними структурами і постачають тепло в десятки житлових будівель у Голосіївському, Печерському, Подільському, Солом’янському, Дніпровському районах.

Доводилось розбиратись у кожному випадку окремо. Місто виконувало роль координатора між власниками, «Нафтогазом». Наразі ці будинки вдалось підключити до тепла. В той же час, є будинок в центрі міста, де власники квартир і приміщень не бажають об’єднуватися навколо вирішення такої проблеми як стабільне і надійне теплопостачання будинку.

— У чому суть і причини?

— Справа в тому, що відповідальні підприємства завчасно не уклали угоди на постачання природного газу або довели обладнання котелень до такого занедбаного стану, що вони технічно не могли подавати тепло. Я вже не кажу про ризик виникнення надзвичайних ситуацій, адже мова йде про використання газу.

При цьому, на сьогодні чинне законодавство не вимагає одномоментно погасити ці борги. У вересні Кабмін відповідною постановою запровадив новий механізм покладення спецобов’язків на ринку природного газу. Щоб вчасно і необхідних обсягах отримувати «блакитне паливо» за цим механізмом, тобто за пільговою вартістю, виробники тепла для житлового сектору повинні подати стандартний пакет документів. Але треба, щоб власники або уповноважені ними особи чи організації цим займались і виконували взяті на себе зобов’язання.

На жаль, проблема для таких об’єктів стає хронічною. Показовим прикладом є житловий комплекс «Дипломат-Хол» на вул. Жилянській. Опалення здійснюється від індивідуальної газової котельні і ОСББ, проте договір із «Нафтогаз Трейдинг» на пільговий газ не може бути укладений, доки об’єднання не надасть відповідний пакет документів, зокрема, щодо повноважень його правління.

Понад 10 років ОСББ не може провести збори та привести у відповідність базову, необхідну для існування об’єднання співвласників документацію. Замість цього керівник ОСББ вирішив споживати газ від постачальника «останньої надії». Це постачальник, який надає свої послуги, якщо ніхто інший їх не надає з низки причин: наприклад, від клієнта всі інші відмовилися через заборгованості, або через те, що більше ніхто не може це здійснити з технічних причин.

Такий газ коштує в чотири рази дорожче. Подальше споживання газу за такою ціною неминуче призводить до ще більшого накопичення боргів. Правління ОСББ про це знає, але демонструє дивну й стабільну бездіяльність.

Місто готове допомагати і координувати ці процеси, надавати консультативну допомогу, але прийняти рішення чи виконати цю роботу ніхто крім ОСББ ніхто не може. Адже ми говоримо про юридичні питання, наприклад, укладання договорів на постачання газу, обрання юридичної особи з відповідною ліцензією, що здатна належним чином обслуговувати обладнання котелень.

На сьогодні, наприклад, таких проблем не мають інші постачальники тепла у місті, що обслуговують набагато більшу кількість споживачів. Проблему можна і треба вирішувати. Закликаю тих посадових осіб ОСББ чи обслуговуючих компаній не зволікати й діяти в інтересах жителів, перед якими є зобов’язання.

ЧОМУ НАВЧАЮТЬ КОМУНАЛЬНИКІВ У ВОЄННИЙ ЧАС

— У Києві проводять тренування міських служб у разі пошкодження одного з енергетичних об’єктів через обстріли. Залучають досить велику кількість працівників різних служб — до півтисячі. Яка мета цих навчань і які завдання відпрацьовуєте?

— Такі тренування ми проводимо регулярно. У грудні, приміром, провели тренування, умови яких передбачали можливу зупинку ТЕЦ внаслідок ворожої атаки та можливі різні масштаби знеструмлення.

Місто повинне мати ретельно відпрацьовані алгоритми розподілу наявної техніки, схеми оперативного підключення об’єктів до резервного енергопостачання, де це технічно можливо, забезпечення закладів медичної та соціальної сфери електрикою, теплом та водою, перевірка роботи пунктів обігріву, ресурси для накопичення запасу води в разі тимчасової перерви в роботі централізованої системи водопостачання, підключення до генераторів бюветної мережі міста тощо.

— Тоді якраз відбулась масштабна хакерська атака на один з мобільних операторів, що призвели до безпрецедентних перебоїв з мобільним зв’язком та інтернетом. Чи були залучені до навчань фахівці з боку компаній мобільного зв’язку?

— Безумовно. Адже нам треба розуміти як довго працюватимуть резервні джерела, які б забезпечували зв’язок. Також відпрацювали альтернативні шляхи оповіщення населення.

Окремо приділили увагу взаємодії з підрозділами Нацполіції України, адже контроль правопорядку, організація безпечного дорожного руху в таких ситуаціях критично важливі.

Тож такі тренування допомагають посилити координацію підрозділів та служб, врахувати нові ризики й обставини. Адже кількість служб життєзабезпечення міста надзвичайно велика. Тому всі вони відпрацьовували навики на різних локаціях: теплоенергетики підключали мобільну котельню в лікарні, рятувальники оперативно розгортали і перевіряли роботу пунктів обігріву, патрульна поліція працювала на своїх маршрутах тощо.

ПРО КАДРОВИЙ ГОЛОД У КОМУНАЛЬНІЙ СФЕРІ

— Говорячи про таку кількість залучених фахівців для роботи системи життєзабечення, наскільки відчутним є брак людей на місцях? Адже багато громадян пішли до Збройних сил України та тероборони.

— Складне й болюче питання. У житлово-комунальному господарстві і в мирні часи завжди відчувалась кадрова нестача. Праця в нашій сфері важка, відповідальна й виснажлива. Я про це кажу з власного досвіду роботи головним інженером.

Зараз майже тисяча працівників житлово-комунального господарства пішли захищати нашу країну. До ЗСУ і тероборони мобілізувались працівники «Київтеплоенерго», «Київводоканалу», «Київкомунсервісу», «Київгазу», комунальних керуючих компаній, що обслуговують житлові будинки, ТОВ «Євро-Реконструкція», ДТЕК «Київські електромережі» та інших. Стали на захист країни і багато представників правлінь ОСББ і ЖБК.

Серйозно відчуваємо нестачу зварювальників, водіїв спецтехніки, зокрема екскаваторників, водіїв сміттєвозів.

Ми можемо лише дякувати колегам за те, що захищають нас, ризикуючи життям, а також працювати, як кажуть, і за них теж. Безперечно, це становить додаткове навантаження на колективи. Але нашим працівникам не треба щось додатково пояснювати чи мотивувати, чому в тилу маємо докладати більше зусиль і заради кого.

І хоч ставлення населення до комунальників завжди було далеке від ідеального, але не можу не відмітити, що навіть в ускладнених умовах команда не допускає збоїв. Приклад тому — опалювальний сезон: тепло подають, аварії ліквідовують, тому скаржитись на роботу часу немає.

— Персонально для вас які були найзначніші ризики напередодні опалювального сезону?

— Я тут не скажу нічого нового: ключова загроза — ракетні удари ворога та їх наслідки для об’єктів життєзабезпечення міста. Від неї відштовхуємось, формуючи план заходів для роботи котелень, інженерного захисту, резервного запасу енергоносіїв, альтернативних шляхів водозабезпечення тощо. Об’єкти критичної інфраструктури — це цілісний організм, значення кожної ланки та їх вплив на стабільну роботу одна одної колосальне.

ЕКОНОМІЯ ТА ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЯ: ЩО ДОПОМОЖЕ ПЕРЕЖИТИ ХОЛОДИ

— Минула зима характеризувалась тотальними відключеннями електроенергії через постійні обстріли ворога. Цьогоріч ситуація інша, дякуючи героїчній роботі наших Сил Протиповітряної Оборони. Тим не менше, чи актуальними зараз лишаються рекомендації міста й енергетиків щодо економії електроенергії?

— Вони актуальні і залишатимуться такими. Адже стан і потужність енергосистеми України до війни і зараз різна. На жаль, Україна вже тривалий час не управляє Запорізькою атомною станцією в Енергодарі через російську окупацію, пошкоджено низку прифронтових ТЕС — теплових електростанцій. Це створює дефіцит у виробництві електроенергії і, щоб ефективно управляти цією ситуацією необхідно оптимізувати витрати. Адже усі населені пункти країни об’єднані єдиною енергосистемою, на відміну, приміром, від систем теплозабезпечення, робота яких не залежить одна від одної. Це об’єднані між собою енергетичні судини: стається дефіцит в одному місті, розповсюджується на всіх.

Маємо усвідомити, що дотримання правил економії — споживання лише коли це необхідно, розуміючи піки навантаження на систему, використання енергоефективних ламп та інших приладів — це наші донати в спільну енергетичну безпеку і стабільність.

— Продовжуючи тему економії, поговорімо про міські програми енергоефективності в житлових будинках, зокрема, конкурс енергоефективних проектів для ОСББ та ЖБК «70/30%».

— Доведений на практиці факт: будинки, де виконані енергоефективні заходи, споживають значно менше теплової та електричної енергії. Іноді рахунки за ці послуги у них менші утричі.

За останній місяць я був у кількох таких будинках, зокрема ЖБК «Академічний-9» на вулиці Драйзера та ЖБК «Молодіжний-12» на вул. Антоновича. Спілкувався з керівниками правлінь ОСББ та ЖБК, жителями. Вони та їхні платіжки є головними промоутерами енергоефективних заходів, бо результатом є підвищення комфорту житла й економія.

Більше того, розкажу про енергоощадного рекордсмена листопада — житловий будинок на вул. Автозаводська, 5а. Вартість опалення тут склала 15,00 грн/м². Це на 34,5% менше, ніж середня вартість опалення 1 м² по Києву у будинках з лічильниками за цей самий період.

Тут модернізували індивідуальний тепловий пункт, виконали утеплення фасадів та замінили систему освітлення місць загального користування на енергоефективну.

Ще одним лідером з енергоефективності із найменшими витратами на опалення став будинок на вул. Райдужна, 20 — 17,38 грн/м² (економія 24%).

— Скільки будинків цього року взяли участь у міській програмі?

— Програма «70/30%» працює з 2015 року, дещо пізніше запрацювала ще одна програма співфінансування — «Капремонти». За період їх дії у столиці реалізували понад тисячу енергоефективних проєктів, що дозволило мешканцям досягти економії. Місто інвестувало в енергоефективні роботи, які обирали самі ж мешканці, понад 1,2 млрд грн.

Зараз кількість проектів значно менша, ніж до війни: у 2023 році виконано 135 проєктів. Прагнемо зберегти виконання робіт в посильних і раціональних масштабах — як для міста, так і для будинкових громад.

Зараз триває прийом заявок на проведення конкурсу вже у 2024 році. Терміни продовжено на півтора місяця, до 1- го лютого 2024 року. Навіть в умовах війни ці програми намагаємось підтримувати, на них є попит у містян і ці програми є важливим елементом на шляху до загальної енергонезалежності.

Адже ми прагнемо стати частиною Євросоюзу, де діє політика ринкових тарифів та неодмінною є тенденція країн до зниження споживання енергоресурсів. На фоні підвищення ціни природного газу потреба енергоефективності в житловому секторі стоїть дуже актуально. Народна мудрість каже: поки грім не прогримить, чоловік — не перехреститься. Ми вже зобов’язані рухатись в цьому напрямку, щоб потім не хапатись за все й одразу.

«Вечірній Київ» повідомляв, що у Києві перевірять системи опалення в житлових будинках. Позачергова перевірка призначена, щоб усунути недоліки в роботі теплових систем.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»