Сто років історії гітари: у столиці працює незвичний музей. ФОТО

У Києві є чимало цікавих музеїв. Звичайно, під час війни найцінніші експонати сховані у фондах, бо російські ракети не обирають цілей і падають аби де. Водночас заклади культури пропонують різноманітні експозиції і незвичні формати для того, аби не зупиняти свою роботу. І для киян — це шанс дізнатися щось нове про своє місто. Наприклад, відкрити для себе Музей гітар.

Він запрацював наприкінці літа 2021 року. Пережив пандемію коронавірусу, проте став на паузу, коли почалася повномасштабна війна. І тільки нещодавно Музей гітар відновив роботу в Universum Hall, у павільйоні №6 на ВДНГ. Це унікальне зібрання музичних інструментів, що представляє особливу сторінку світової електронної музики.

ВІД ОДНІЄЇ ДО 400 ГІТАР

Починалася збірка із захоплення Олександра Дорошенка музикою. Він був учасником аматорського ансамблю. У 1984 році йому запропонували купити гітару, на якій начебто грав ідол молоді, лідер гурту «Машина времени» Андрій Макаревич. За це задоволення Олександр віддав свій місячний офіцерський оклад. Через роки доля звела Дорошенка із Макаревичем і, виявилося, що вся та історія — вигадка, музикант і в очі не бачив саме ту гітару.

Між першою і другою купленими гітарами було майже тридцять років перерви. У момент, коли інструменти заповнили все житло Дорошенка, на сімейній раді вирішили «відселити» колекцію і створити окремий музей. Експозиція постійно поповнюється і на сьогодні налічує понад 400 гітар, інших інструментів та підсилювачів.

Це, мабуть, найбільша приватна колекція в Східній Європі, що відкрита для загального огляду. Крім того, практично всі музеї побудовані довкола якогось культового бренду, що створює цю індустрію. Наприклад: Gibson, Fender, ESP, Ibanez та інші.

В Universum Hall представлені різні бренди. Проте акцент — на розвитку європейської електромузичної індустрії та розвитку електрогітарного виробництва в Україні.

СТО РОКІВ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОГІТАРИ

Особливістю музею є його інтерактивність. Більшість експонатів можна торкатися руками, а на деяких — навіть заграти. Також облаштовано «майстерню», де показано, який вигляд має гітара у «розібраному» вигляді, різні породи дерев, що використовують для дека чи грифу, яке дерево краще «звучить».

У 1924 році фірма Гібсон придумала пристрій, що перетворювала акустичний звук на електричний. Це був контактний звукознімач. Першими інструментами на які встановили такі пристрої були віолончель та контрабас. У 1928 році звукознімачі почали встановлювати на акустичні гітари.

З появою електрогітари з’явилися нові жанри та стилі музики: джаз, блюз, електронна… У музеї на ВДНГ можна оцю історію перетворень інструменту наочно «пройти» у кількох залах. А також представлені різні підсилювачі, що у буквальному сенсі змінили звучання концертів.

Для людей, які далекі від музики, ці зали мають дуже «інстаграмний» вигляд. Для тих, хто хоч трохи розуміється у брендах — це захоплююча мандрівка у час, коли, наприклад, тон задавали японські виробники, які копіювали американців чи європейців, але робили це бездоганно технічно.

Звичайно, є і «американці», бо саме розвиток індустрії у цій країні спричинив всесвітній бум захоплення гітарами, коли точно кожен хлопець (і дуже багато дівчат) мріяв про власний інструмент. І фірми задовольняли цей попит, поставивши виробництво на потік.

Поява телебачення спричинила революцію у цій сфері, бо стало важливим не тільки звучання, а й те, який гітарист грає на цій гітарі, що призвело до появи інституту амбасадорів.

ЗВУЧАННЯ ЗА «ЗАЛІЗНОЮ ЗАВІСОЮ»

В експозиції окрема вітрина представлена гітарами з країни, якої зараз вже нема. За «залізну завісу», що відділяла Радянський Союз від світу, долинав хіба що відгомін світових тенденцій.

Олександр Дорошенко пригадує, як у середині 80-х тисячі радянських меломанів чекали, аби у Новорічну ніч послухати концерт «Звуки зарубіжної естради», що транслювали десь із годину — чи не єдиний шанс побачити легендарні гурти та інструменти на яких вони грають, особливо гітари.

До слова, майстерність виготовлення інструментів свідчила про високий розвиток країни. Тому, наприклад, у комуністичній Болгарії в 70-х роках минулого століття, керівник держави Тодор Живков дарував особливим гостям гітари дека яких були вкриті спеціальним пластиком, що ціною наближався до дорогоцінних матеріалів. Одна із таких гітар — в експозиції музею.

У Союзі працювала низка фабрик музичних інструментів. В Україні якісні гітари та не тільки робили у Чернігові, Одесі, Львові. Коли СРСР вже тріщав по швах, виробництво намагалися рятувати кооперативним рухом і дали таку-сяку економічну свободу, це мало екзотичні наслідки.

Підприємства переходили на самоокупність і випускали товари «народного споживання». Так, на Житомирській фабриці музичних інструментів робили гітари з бляшаною декою. Такий екземпляр є в колекції музею. І на такій гітарі грає відомий український рок-музикант Олег Скрипка.

ЗОЛОТІ ПРОПОРЦІЇ І «ВОЛЯ»

Окремо представлена у музеї продукція власної фірми — Universum Guitars, що за короткий час стала відомою у світі та підкорила серця багатьом світовим зірковим музикантам.

Виробництво кожної гітари починається з ескізу та створення 3D-моделі з врахуванням «золотих пропорцій». І декілька із них представлені в експозиції.

Поряд з інструментами — фото відомих людей, які грали на них: Томмі Генріксен, який відзначився співпрацею з Елісом Купером, Hollywood Vampires, Warlock, Джон Патітуччі — найвпливовіший басист світу, Томмі Еммануель — видатний акустичний гітарист, відомий унікальним стилем гри, Серго Чантурія — легенда українського року, та багато інших. Деяким виконавцям майстри спеціально пропонували власні інструменти, хтось натрапив на них випадково.

З початком повномасштабної війни фірма виготовила сім особливих гітар в проєкті «Воля». Зроблені за уже згадуваними параметрами золотих пропорцій вони мають на своїх деках орнаменти, які використовували на нашій землі тисячі років. Центральне місце на стенді проєкту «Воля» займають дві гітари з автографами Президента України Володимира Зеленського та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Ці гітари є культурним надбанням нашої країни.

Музей працює у вихідні з 11:00-20:00. У будні обслуговує тільки групові екскурсії. Для дітей до п’яти років та військових вхід у музей вільний.

До слова, для захисників у Universum Hall вхід вільний на всі заходи. Тож можна не тільки побачити гітари, а й ретроспективу анімованих картин відомих світових художників: Ієроніма Босха, Сальвадора Далі та Пабло Пікассо, побувати на концертах та сеансах німого кіно в музичному супроводі.

Нагадаємо, 25 січня на фестивалі ліхтарів на Співочому проведуть соціальний день. Безплатно побачити вражаючі світлові інсталяції зможуть діти війни, діти сироти, люди з інвалідністю I-II категорії та, звісно, представники ЗСУ. Інші категорії населення, серед яких ВПО та пенсіонери, отримають знижку на вхід у 25%.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»