Земні шляхи Небесної Сотні: у столиці розповідають історії загиблих героїв
Виставка у Музеї Києва через речі та спогади знайомить з долями людей, які віддали своє життя на краще майбутнє України. Сьогодні її можна відвідати безкоштовно.
Експозиція «Земні шляхи Небесної Сотні» відкрита із нагоди десятої річниці Революції Гідності та з метою вшанування пам’яті загиблих Героїв. У приміщенні Музею історії міста Києва її підготував Музей Революції Гідності.
Вперше в одному місці відвідувачі можуть побачити багато персональних речей Героїв Небесної Сотні, унікальних артефактів, зібраних з різних куточків України.
«Ми розповідаємо про життя Героїв Небесної Сотні не як важливої, але символічної та знеособленої групи героїв. А як про звичайних людей, наших сучасників, які жили поряд з нами, мали родини, мрії, плани, — підкреслив директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. — Людей різного віку, професії, політичних симпатій об’єднав Майдан, захист гідності та майбутнього власної країни. Соціологічні дослідження говорять про те, що понад 70% українців вважають необхідним вшановувати пам’ять Героїв Небесної сотні та російсько-української війни, але мало хто знає їх поіменно».
Перші блоки експозиції занурюють в контекст — адже українцям постійно доводиться виборювати право на власну свободу, незалежність, ідентичність. Тому на початку представлені попередні протести останніх десятиріч — від Революції на граніті до Помаранчевої та Мовного Майдану.
Шляхи героїв перетиналися у ключові для країни моменти, а вибір їх був усвідомленим. Хтось був ще учасником Революції на граніті, в той час, як тринадцятеро із Небесної Сотні тоді навіть не народилися. Для багатьох поштовхом до громадської діяльності стала Помаранчева революція 2004 року. А для когось Революція Гідності виявилася першим і останнім проявом громадянської позиції.
«Здавалося б, це прості історії пересічних людей. Непересічними їх зробила громадянська позиція і почуття власної гідності. Розуміння, що вони хочуть жити у вільній та незалежній українській державі», — розповіла співкураторка виставки Ольга Сало.
До слова, сама назва «Герої Небесної Сотні», як вважається, належить поетці Тетяні Домашенко.
«У 2014-му році, коли на Майдані прощалися з загиблими героями, оголошували: воїн такої сотні, воїн такої сотні. А я подивилася в небо, і мені прийшла назва „Небесна Сотня воїнів, воїни Небесної Сотні“. Тоді ж й написала однойменний вірш, — згадує Тетяна Домашенко. — Видала книгу „Небесна Сотня воїнів Майдану“ з короткою біографією загиблих. Також у 2021 році почала писати кожному з них присвяти. Коли почалася війна, написала лише 70. Далі писала про жахливі події війни. Відчуваю, що мушу завершити, це мій борг перед Героями».
В офіційному переліку загиблих Героїв Небесної Сотні — 107 осіб. Наймолодшому, Назарієві Войтовичу, було 17. Найстаршому, Іванові Наконечному, — 82 роки. В експозиції згадують всіх, але детально розказують про 35 осіб.
Серед речей — блакитний шолом Устима Голоднюка, каску Анатолія Жаловаги, бандуру Сашка Капіноса, листівку Михайла Жизневського, мапи Юрія Вербицького, стрічку з написом «Я голодую» Якова Зайка, рукописи Богдана Сольчаника, медичний халат Людмили Шеремет, квиток «Харків–Київ» на 18.02.2014 Євгена Котляра.
«Після побиття студентів 30 листопада мій чоловік не зміг бути осторонь і вийшов на Майдан висловити громадянську позицію проти Януковича, за євроінтеграцію і демократію. Ми вірили, що Майдан переможе і Україна стане новітньою європейською державою, — згадує дружина Володимира Бойків Надія. — 18 лютого він знову пішов на Майдан, я втратила з ним зв’язок. Знайшла тіло чоловіка лише за 5 днів серед інших неопізнаних. Для нас це була велика трагедія. Але вважаю, що їхні смерті недаремні. Наш обов’язок — пам’ятати та говорити про це. Без пам’яті не буде майбутнього».
«Десята річниця Революції Гідності — трагічне нагадування про те, що першими жертвами новітньої війни проти кремлівської диктатури стали полеглі Герої Небесної Сотні. Упродовж 94 днів Майдану і дотепер українці продовжують доводити, що ми готові захищати своє майбутнє. Тисячі тих, хто під час Революції Гідності були ще дітьми та не розуміли значущості тих подій, сьогодні захищають Україну від московської навали», — наголосила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Не всі Герої загинули безпосередньо під час Революції Гідності. Чимало з них відстоювали досягнення Майдану, чинили спротив у перші дні гібридної російської агресії — і віддали своє життя, боронячи країну. Завершує виставку символічна інсталяція небесного легіону наших воїнів-захисників.
20 лютого вхід на виставку вільний.
Щоб дізнатися деталі про життя Героїв, можна долучитися до кураторських екскурсій. Вони відбудуться: 24 лютого (субота) та 25 лютого (неділя) о 14:00.
Тривалість екскурсії — 1 година 15 хвилин. Кількість місць в одній групі обмежена, потрібна реєстрація.
«Земні шляхи Небесної Сотні»
Коли: до 25 лютого, графік роботи 12:00-19:00. Каса працює з 12:00 до 18:30
Де: Музей історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7
Вартість квитків: 120 грн, пільговий 60 грн.
Читайте також:
- Українці вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні: 10 років тому у центрі Києва відбувся масовий розстріл учасників протесту.
- Наш народ не злякався й не скорився, — Віталій Кличко вшанував пам’ять Героїв Небесної Сотні.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»