Пішов з життя видатний київський археолог Іван Мовчан

16 січня 2024 року на 85-му році помер Іван Іванович Мовчан — очільник музею «Кирилівська церква» (1965-1970 років), відомий український археолог, дослідник археології та історії стародавнього Києва.

Про це повідомили у заповіднику «Софія Київська»

«Свою любов і пошану до рідної української землі, Іван Іванович вкладав у своїх наукових працях, археологічних дослідженнях, виставок в Україні та за кордоном. Мовчан проводив педагогічну й громадську роботу, тривалий час був членом вченої ради, понад 30 років очолював профспілку Інституту археології НАН України, був активним учасником багатьох міжнародних і республіканських конгресів, конференцій, — зазначають в дописі. — Як голова секції пам’яток археології Київської міської організації Товариства охорони пам’яток історії та культури України Іван Іванович плідно співпрацював з архітекторами й реставраторами, був консультантом та співавтором багатьох проектів з розбудови історичних районів Києва, реконструкції численних пам’яток історії та культури, зробив гідний внесок у збереження національної історико-культурної спадщини України».

Колектив музею «Кирилівська церква» завжди з теплотою і вдячністю згадує про Івана Івановича Мовчана та висловлює співчуття рідним та близьким покійного.

«Гарна, порядна людина, вчений, археолог. Він увійшов в історію музею „Кирилівська церква“, отже в історію Софійського заповідника, в історію України», — написала історикиня культури, кандидат історичних наук Ірина Марголіна.

Народився Іван Мовчан 1939 року в селі Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області. У 1954 році закінчив неповну середню школу, навчався в педагогічному училищі у м. Гуляйполі та в місті Нікополі. З 1958 року працював учителем початкових класів у рідному селі, а згодом служив у армії.

Після демобілізації у 1961 році вступив на історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, з 1963-го продовжив навчання на кафедрі археології історичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка, який закінчив 1967 року. Під час навчання активно працював в експедиціях Інституту археології АН УРСР, що вивчали пам’ятки трипільської культури: Шкарівка, Миропілля, Веселий Кут, Гарбузин, Березівка та ін. Цій проблематиці присвячена серія статей Івана Мовчана.

Упродовж 1965–1970 років Іван Мовчан очолював філію архітектурно-історичного заповідника «Софійський собор», пам’ятку архітектури XII ст. Кирилівську церкву. Під його керівництвом проводилися архітектурно-археологічні дослідження та реставраційні роботи в заповіднику.

У 1970 році він переходить на роботу до Інституту археології НАН України в новостворену Київську постійнодіючу археологічну експедицію. Іван Іванович очолив один з найбільших загонів експедиції — Києвоокольний, який здійснював розкопки давньокиївської околиці — Видубичі, Китаєве (городище, курганний могильник і селище), Клов, Передславине, Печерський монастир. Ці дослідження суттєво змінили уявлення про приміські села, слободи, феодальні двори, монастирі, що були віддалені від стародавнього міського ядра, але становили невід’ємну частину давнього міста.

У 1986 році Іван Мовчан захистив кандидатську дисертацію «Історична топографія околиці стародавнього Києва». Упродовж 1981–1986 років Іван Іванович брав участь (разом з П. П. Толочком і В. Д. Бараном) у розкопках західнослов’янського городища Старигард (ФРН). За результатами розкопок 1991 року в Німеччині вийшла друком книжка «Старигард-Ольденбург», автори якої — німецькі та українські вчені.

З 1990 по 2005 рік Іван Мовчан очолював комплексну Старокиївську експедицію з вивчення Верхнього Києва та околиць стародавнього міста IX–XIII століть. Були досліджені храми (Ірининська церква та ін.), окремі боярські садиби, житлові квартали та оборонні споруди Київського дитинця, «міста Ярослава», Копиревого кінця, Щекавицький та Китаївський могильники, укріплений пункт на західній околиці Києва (на території парку поблизу станції метро «Берестейська») тощо. Виявлені матеріали збагатили науку новими даними про стародавнє місто IX–XIII ст.

Здобутки польових досліджень відображені в численних наукових працях вченого. Він — автор понад 90 наукових статей, трьох монографій, серед яких — «Кирилівська церква в Києві» (1968, співавтор І. Ф. Тоцька), «Древние Выдубичи» (1982), «Давньокиївська околиця» (1993), розділів у колективних монографіях «Стародавній Київ» (1975, 1993), «Археологічні дослідження Стародавнього Києва» (1976), «Новое в археологии Киева» (1981), «Археологические исследования Киева 1978–1983 гг.» (1985).

За цикл наукових робіт з історії середньовічного Києва (1972–1982) Івану Мовчану (разом з іншими авторами) присуджено Державну премію в галузі науки і техніки 1983 року.

Прощання відбудеться в четвер (18 січня 2024 року) в лікарні на вул. Петра Запорожця о 13:00.

Вічна пам’ять Івану Івановичу Мовчану!

Не витримало серце: 12 січня у Києві попрощались з народним артистом України Віталієм Білоножком. Артист пішов з життя на 71 році через зупинку серця.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»