Афера на ПДВ: БЕБ запідозрило 19 столичних компаній

Співробітникам БЕБ вдалося упередити 9 мільйонів незаконного відшкодування цього податку трьома компаніями. Інші — перевірятиме податкова.
У Києві аналітики БЕБ знайшли 19 приватних компаній з потенційними ризиками незаконного відшкодування ПДВ з державного бюджету на понад 135 мільйонів гривень.
Деталі схеми незаконного «заробітку» на ПДВ розповів «Вечірньому Києву» т.в.о. начальника Управління аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ у м. Києві Олексій Барбашов.
— Розкажіть детальніше про механізм відшкодування ПДВ, і чому це важливо для бізнесу?
— Відшкодування ПДВ є важливим механізмом для підприємств, оскільки це дозволяє їм повертати частину податку, сплаченого при закупівлі товарів чи послуг. Це сприяє покращенню фінансової ситуації компаній і стимулює їхню економічну діяльність. Це важливий механізм для стимулювання економічної активності та підтримки підприємств.
— Які умови повинні виконувати компанії для того, щоб отримати відшкодування ПДВ?
— Для отримання відшкодування ПДВ підприємство повинно бути платником ПДВ та мати відповідні документи, які підтверджують його право на таке відшкодування. Так, компанія подає відповідному контролюючому органу декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Для отримання такого відшкодування потрібно, щоб результат декларування мав від’ємне значення, а правомірність заявлення бюджетного відшкодування ПДВ була підтверджена податковою перевіркою.

— А що таке безпідставне відшкодування ПДВ і чому це стає проблемою?
— Безпідставне відшкодування ПДВ виникає, коли підприємства або особи отримують повернення податку без належної підстави або на підставі неправдивих даних. Це серйозна проблема, оскільки призводить до великих фінансових втрат для державного бюджету.
— Які можуть бути основні причини неправомірного відшкодування ПДВ?
— Варто зазначити, що неправомірне відшкодування ПДВ може виникати з різних причин, включаючи шахрайство та ухилення від сплати податків.
Однією з основних причин є неправильна подача документів та фальсифікація інформації. Деякі компанії можуть штучно завищувати свої витрати або використовувати фіктивні компанії для отримання відшкодування, на яке вони не мають законного права, це стає джерелом фінансового правопорушення, оскільки через це держава втрачає значну частку своїх доходів.
— Як держава може протидіяти безпідставному відшкодуванню та забезпечити ефективний контроль?
— Для боротьби з цим явищем, держава повинна посилювати моніторинг та використовувати сучасні технології, такі як застосування глибокого аналізу діяльності підприємств на предмет виключення можливості махінацій з ПДВ.
Наголошую, що відповідно до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» одним із основних завдань Бюро є саме упередження ризиків економічній безпеці України, зокрема, незаконного відшкодування податку на додану вартість.
— Які заходи здійснює Управлінням аналізу інформації та управління ризиками ТУ БЕБ у м. Києві для протидії незаконному відшкодуванню ПДВ?
— За результатами поданої податкової звітності за вересень-листопад 2023 року для проведення аналітичного дослідження ми відібрали 317 податкових декларацій, поданих СГД. Усі вони перебувають на податковому обліку в територіальних підрозділах ГУ ДПС у м. Києві та заявили суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірах 2 548,1 мільйона гривень.
Під час проведення аналітично-інформаційної роботи ТУ БЕБ у м. Києві лише за вересень-листопад 2023 року відібрали 19 підприємств з потенційними ризиками незаконного відшкодування ПДВ з державного бюджету на понад 135 мільйонів гривень.
Це компанії, які здійснюють свою діяльність у сфері будівництва, виробництва металоконструкцій, сфери нерухомості, енергетики та сільського господарства.
Аби не допустити розтрати бюджетних коштів, ми скерували до ГУ ДПС у м. Києві рекомендаційні листи щодо необхідності проведення контрольно-перевірочних заходів. Але ще до їх початку три компанії подали уточнювальні розрахунки та самостійно зменшили бюджетне відшкодування на суму понад 9 мільйонів гривень. Йдеться про компанії, які займаються виробництвом металоконструкцій та сферою нерухомості.
Контрольно-перевірочні заходи, які проводить ДПС набули великої важливості в утриманні бюджетної стабільності та захисті від можливих фінансових порушень. Вони спрямовані на виявлення недостовірної звітності та порушень податкового законодавства. У разі виявлення недостовірної інформації та документів, ДПС може приймати заходи, спрямовані на зменшення бюджетного відшкодування ПДВ для таких компаній.
Отже, можуть бути ще результати щодо упередження незаконного відшкодування ПДВ. Наша робота була так званим проміжним етапом, тому чекаємо на відповідь від ДПС.
— Розкажіть про основні протиправні схеми при заявлені бюджетного відшкодування ПДВ.
— На сьогодні є три типові схемами неправомірного бюджетного відшкодування ПДВ.
Перша — це декларування фактично неіснуючих залишків товарно-матеріальних цінностей, які насправді вже реалізовані за готівку.
Ця схема включає подачу неправдивої інформації у фінансові звіти та податкові декларації компаній. Підприємства можуть декларувати наявність значних залишків товарів та матеріальних цінностей, які вже були продані та оплачені готівкою.
Так компанії намагаються штучно завищити залишки на складі, тим самим знижуючи базу оподаткування з податку на додану вартість. Це може дозволити їм уникнути оподаткування та отримати неправомірне збільшене бюджетне відшкодування ПДВ.
Друга схема — це незаконне використання пільгових умов оподаткування ПДВ шляхом фіктивного працевлаштування осіб з інвалідністю.
Деякі підприємства використовують фіктивні операції та штучно завищують кількість працівників з інвалідністю, отримуючи таким чином неправомірні пільгові умови оподаткування. Така практика може призвести до великих фінансових втрат для державного бюджету, оскільки пільгові умови призначені для сприяння реальному трудовому включенню осіб з інвалідністю.
Крім того, це порушує систему соціальної підтримки, оскільки фіктивно працевлаштовані особи не отримують реальних соціальних пільг та підтримки.
Третя — формування підприємствами-експортерами фіктивного податкового кредиту по операціях з придбання продукції (в основному це зернові культури) які купуються за готівку.
При купівлі, для прикладу, зернової продукції за готівку без належних документів, підприємства не будуть мати права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Тому «нечисті» на руку підприємці оформляють фіктивні операції нібито придбання зернової продукції від «ризикових» підприємств (які зареєстровані на незахищені верстви населення за грошову винагороду) та здійснюють експортні операції, що формально надає їм право на формування податкового кредиту та подачі заяви про бюджетне відшкодування ПДВ.
Така схема потребує глибшого дослідження. Варто зазначити, що підприємства, які використовують такі схеми, отримують неправомірні переваги щодо «білого бізнесу».
Раніше детективи БЕБ у Київській області знайшли у тендерах на відновлення житла порушення на 105 мільйонів гривень.
Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»