«Коляда» під час тривоги: унікальне виконання різдвяної молитви відбулось у Нацфілармонії України

Руслана Лоцман під час концерту. Фото: О.Скотнікова
Руслана Лоцман під час концерту. Фото: О.Скотнікова

У колонному залі імені Миколи Лисенка прозвучали українські колядки в обробці Богдана Кривопуста та у виконанні Руслани Лоцман.

На другій хвилині концерту у Національній філармонії оголосили про поширення «повітряної тривоги» і запросили всіх присутніх на «мінус» перший поверх в укриття.

«Під час тривоги в укритті ми нащедрували 5 тисяч 300 гривень на 22-й тепловізор для ЗСУ. Продовжуємо працювати на перемогу!» — написала Руслана Лоцман, яка з 2014 року всією родиною невтомно волонтерить.

Академічний оркестр народної й популярної музики Українського радіо під керівництвом Михайла Пікульського.

«Я була готова співати в укритті. Подумала: „Ну, що, я не дам концерт — люди прийшли. Я люблю співати, коли бачу очі людей перед собою!“ Ми поспівали там дуже гарно. Глядачі почали запитувати, чи ми ще збираємо на тепловізори. Отак ми за пів години „тривоги“ зробили добру справу для ЗСУ», — поділилась з кореспонденткою «Вечірнього Києва» Руслана Лоцман.

Академічний оркестр народної й популярної музики Українського радіо під керівництвом Михайла Пікульського, Хор хлопчиків ліцею імені Миколи Лисенка з керівницею Марією Коваль дали змогу показати інтелектуальну музику.

Під час виконання «Коляди» Богдана Кривопуста.

Композитор Богдан Кривопуст розповів про програму:

«Дванадцять обробок, які увійшли до циклу „Коляда“ та були записані в фонд Українського радіо. Буде ще дві обробки які прозвучали минулого року в Краківській філармонії 21 січня (цьогорічний концерт буде 12 січня).Таку ж звукову симетрію утворять дві версії Щедрика)))».

Мрія Руслани Лоцман, заслуженої артистки України про сольний концерт здійснилась. «Вечірній Київ» дізнавався: чим особлива була ця музика?

— Чим особлива «Коляда» Богдана Кривопуста?

— Кожен твір який я виконувала, а їх 11 й один з них інструментальний, це самостійні твори для солістки й оркестру.

Навіть якщо по одному твору подивитись, то це оригінальні речі. Авторська версія скоріше, а не обробка. Наприклад в колядці, яку Кривопуст бере з оригіналу, він міняє музичні ходи — солістка може імпровізувати. Це та поліфонія, яку співає наш народ у чотири голоси. І саме Кривопуст зумів показати український мелос через складні ходи.

Українська обрядова музика, яка осмислена сучасними композиторами, дає поле для імпровізацій виконавцю й оркестру.
Переповнений колонний зал імені Миколи Лисенка під час концерту.

— На прикладі одного з творів розкажіть тим, хто слухатиме при нагоді, адже йдеться не про звичайну колядку.

— У колядці «Ой, гула, гула камяна гора» — народні мотиви, їх в різних селах по-різному співають. Спочатку я співаю один мотив, а потім переходжу на інший. І переплести в одній колядці три версії — це вже самостійний твір. У Богдана Кривопуста — кожна пісня цілий космос. Він імпровізатор, мені це близько. У нього неочікувана, не однотипна музика.

— Складно виконувати такі сучасні версії архаїчного співу?

— Треба бути математиком. Розкажу про одну пісню — «Пустіть до хати». Там кожні два-три такти міняється розмір, ритм. Щоб її заспівати треба добре рахувати! Але коли ви чуєте її в готовому вигляді — то переповнюють почуття. Як це красиво… Як хвиля на хвилю накочується музика! Це інтелектуальна музика, яка і солістку, й оркестр, і диригента примушує думати та імпровізувати. А люди у залі слухають і дивуються — що це було?

— Скільки готували цей концерт?

 — Готували увесь грудень. З перервою. Два тижні виступали в Англії. Там «Коляду» презентували з Борнмутським симфонічним оркестром під управлінням Кирила Карабиця.

— Як там сприйняли українську сучасну «Коляду»?

— Для них це екзотика. Вони звикли до класики більше. Ми намагаємося національні речі виконувати в академічній манері — для них це цікаво. Англійці зізнавались, що не чули такого співу. А у нас це є давно у хорі Верьовки. Англійці гарно сприйняли всі зали були переповнені. Ми були достойні!

Люди не знали мови та добре все розуміли. Я їм дякувала за підтримку України. Це було важливо для мене, адже Британія з першого дня війни підтримує Україну. Ми творимо духовну місію.

— Після «Коляди» в Англії ви приїхали в Київ?

— Я зробила концерт у Лондоні та у Варшаві для українців у церквах. Заробила на тепловізор для ЗСУ.

— У Національній філармонії з вами співав Хор хлопчиків ліцею імені Миколи Лисенка з керівницею Марією Коваль. Як з ними таку складну музику виконувати?

— Ці діти читають з нот, вони, як професіонали. Вони свідомо їдуть до музики — навчаються 10 років музиці. З них потім виростають композитори, диригенти, співаки. Вони дуже достойно виступили на цьому концерті. Вони чітко виконували все, у нас був хороший контекст. Особливість цього твору в тому, що дитячі голоси — чудова основа триголосся з дорослим голосом народним — «від землі». Поєднується народний голос і академічні дитячі голоси у композиції «Небо і земля», наприклад.

— Цьогоріч всі свята різдвяні й новорічні змістились, відбувається перехід на новоюліанський календар. Скільки тепер триває коляда?

— Розколяду співають в Україні до кінця січня. Десь до 20 чисел за новим стилем.

Тема коляди та Різдва дуже глибока — адже колядки та щедрівки — родом з весни. Архаїчні щедрівки закликали весну. Новий рік наші пращури навесні відзначали. Треба, щоб наші діти це вивчали у школах, знали традиції. А не лише раз на рік співали колядки чи щедрували.

— Чим став для вас цей концерт, постфактум, як ви сприйняли все, що вдалось зробити?

— В цілому, вся програма концерту — це різдвяна молитва за Україну, за наших воїнів, за Перемогу.

Читайте також:

«У столичному музеї картини Марії Примаченко „ожили“ під пісню гурту „ДахаБраха“».

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»