Мобілізація українських чоловіків за кордоном: заяви українського консульства та європейських політиків

Фото ілюстративне: Борис Корпусенко
Фото ілюстративне: Борис Корпусенко

Закони різних європейських країн не передбачають можливості видавати українських чоловіків.

Через новий законопроєкт про мобілізацію у європейських країнах утворилися черги до паспортних сервісів України, а консульства отримують чимало звернень щодо роз’яснень норм законопроєкту. У лондонському консульстві уже прокоментували можливі обмеження для чоловіків та пояснили вимоги законодавства.

Своє бачення щодо можливого повернення українських чоловіків на Батьківщину озвучили також політики кількох європейських країн.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Українські чоловіки, які проживають у Великій Британії, мають стати на облік. Про це заявила прес-служба консультсва України в Об’єднаному Королівстві.

Там нагадали, що всі чоловіки призовного віку (18-65 років) мають стати на військовий облік за межами України у випадку перебування закордоном довше ніж терміном на три місяці. Це вимоги Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

«Призовники, військовозобов’язані та резервісти особисто, в семиденний строк з дня прибуття до Сполученого Королівства, мають прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до однієї з закордонних дипломатичних установ України на території Великої Британії для взяття на військовий облік», — йдеться в заяві.

Разом з тим у консульстві наголошують, що на сьогодні чинним законодавством не встановлено будь-яких обмежень для чоловіків призовного віку з надання консульських послуг. «Тобто, інформація про те, що без документів з військкомату чоловіки не можуть оформити паспорт/доручення тощо, не відповідає дійсності».

ЕСТОНІЯ

«Естонія не вирішує, хто з українців, коли і чи взагалі має йти захищати Батьківщину». Таку заяву опублікував на своїй сторінці в Фейсбук міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс.

Зокрема урядовець наголосив, що українці все ще є громадянами своєї країни, незважаючи на захист, який вони отримали від Естонії. Це означає, що якщо українська держава вирішить відкликати чоловіків через мобілізацію, Естонія має поділитися з Україною інформацією про людей, які перебувають на території країни.

«Але моя сьогодні позиція полягає в тому, що якби Україна звернулася до Естонської держави з проханням про допомогу в мобілізації українських громадян, які проживають тут, нам було б досить важко відмовити. По суті, це було б відвернення від України, яка воює і потребує допомоги у війні. І зрозуміло, що ми з початку повномасштабної війни твердо підтримували Україну і намагалися всіляко допомагати. Однак варто сказати, що на сьогодні ми не маємо такої можливості за міжнародним правом, для цього потрібна окрема угода між країнами і принаймні рішення на урядовому рівні», — говорить Лаурі Ляенеметс.

ПОЛЬЩА

У Польщі політики пропонують ініціювати перевірку українських біженців під час працевлаштування на роботу.

Таку думку висловив голова Комітету у закордонних справах Сейму Польщі Павел Коваль в інтерв’ю виданню Sestry.

Він вважає, що країнам, в яких перебуває найбільше українців, потрібно задіяти механізми, щоб молоді українці, які можуть боротися, які хочуть воювати, повернулися в Україну.

«Тобто треба дбати про те, щоб під час отримання дозволів на роботу, продовження терміну перебування, на партнерських засадах відбувалася перевірка, чи люди, які перебувають на території інших країн ЄС, могли б бути мобілізованими в Україні», — говорить політик.

Павел Коваль зазначає, що це також «спустило б пару» тим, хто каже, що українці виїхали, замість того, щоб йти і боронити свою країну.

НІМЕЧЧИНА

Німецькі закони не передбачають можливості видавати українських чоловіків, які отримали прихисток на території країни.

Про це заявив міністр юстиції ФРН Марко Бушманн в інтерв’ю німецькій газеті Welt am Sonntag.

«Я розумію прагнення українського уряду повернути українських призовників з-за кордону на військову службу. Виклик законний. Але ми не зможемо змусити будь-кого в Німеччині служити в збройних силах за кордоном», — сказав Бушман.

Текст законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» (№10 378) Верховна Рада планує розглянути у першому читанні в четвер, 11 січня. Про це оголосив з трибуни парламенту керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Законопроєкт має удосконалити окремі питання мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. У ньому прописані пропозиції щодо: ротації, вручення повісток, зокрема в електронній формі, обмежень для тих, хто вчасно не прибув до військових частин, зміни призовного віку з 27 до 25 років, відпусток для звільнених із полону, рекрутингу та базової військової служби.

Оксана КОШОВА, «Вечірній Київ»