Ходив на блокпости й налаштовував зв’язок: як випускник Київської МАН перетворив дитяче хобі у справу життя

Його дідусь служив в армії, був радистом командира батальйону, часто розповідав про радіозв’язок та абетку Морзе. Одного разу він подарував онуку на День народження його першу радіостанцію. Вона пробудила у юному хлопці інтерес до радіотехніки, яка згодом стала більше, ніж просто захоплення.

Кіріл Федотов — випускник Київської Малої академії наук та член Київського радіоклубу. Хлопець займається радіо протягом восьми років та має офіційний дозвіл на це від Українського державного центру радіочастот.

«Я багато читаю, вивчаю інформацію стосовно пристроїв та систем радіозв’язку. В радіоклубі та в етері спілкуюсь зі своїми колегами, більшість з яких професіонали-зв’язківці, що мають військові звання. У вільний час займаюся виготовленням антен та інших пристроїв своїми руками», — розповідає він.

ШЛЯХ ДО МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

Портативна радіостанція, подарована дідусем, настільки захопила Кіріла, що він майже не розлучався з нею, і навіть брав з собою у школу. У п’ятому класі захоплення хлопця помітили вчителі і директор Предславинської гімназії №56 Рудковська Руслана Андріївна.

«У нас гуманітарна гімназія, але в ній дуже поважають особистість і створюють всі умови для розвитку унікальних здібностей кожного учня. Руслана Андріївна і порадила мені звернутися до Малої академії наук, щоб розвивати свої таланти з професіоналами», — каже Кіріл.

Так він став вихованцем Київської МАН відділення фізики.

«Київська Мала академія наук зробила для мене дуже багато. Це середовище, в якому я зміг розкритися. По-перше, вони вірили в мене. Це дуже важливо для самооцінки та натхнення, щоб рухатися далі. Цікаве спілкування надавало сил і допомогло мені визначитися в майбутній своїй професії», — додає хлопець.

У 10 класі він почав працювати над науково-дослідницькою роботою з експериментальної фізики в Київській МАН. Кіріл слідкував за тим, як працює зв’язок у пожежників, і мріяв його покращити.

Згодом його робота на тему «Підвищення ефективності радіозв’язку в умовах міста» здобула перемогу на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт Малої Академії Наук.

Восени 2022 року юному науковцю запропонували взяти участь у Міжнародному конкурсі — Виставці дизайну на Тайвані в місці Гаосюнь. Там Кіріл, який навчався тоді в 11-му класі, отримав золоту медаль. За високі досягнення його відзначили Президентською стипендією.

«Я розумію, що двигун прогресу залежить від рівня науки, від якості розробок, креативності молоді в державі. Мала академія наук — це те місце, де народжується нова українська еліта науковців. Це середовище, яке сприяє розкриттю талантів, яке підтримує обдарованих, здібних учнів. Вважаю, що мені пощастило.

Я дуже вдячний Київській Малій Академії наук за можливість втілити в життя свій проєкт, виступати перед різною аудиторією, представляти свої ідеї навіть на міжнародному рівні. Особливо вдячний Литвинець Ірині Григорівні за допомогу, розуміння і підтримку. А також дуже вдячний своїй рідній гімназії за теплоту і віру в себе, яку вони надавали мені всі роки навчання! Всі ці фактори допомогли мені визначитися зі своїм майбутнім», — каже хлопець.

ДОПОМОГА ВІЙСЬКОВИМ

З початком повномасштабного вторгнення рф захоплення юного науковця стало особливо корисним. Коли ворог намагався прорвати оборону і дістатися столиці, 16-річний Кіріл почав підходити до українських військових і пропонувати свою допомогу з налаштуванням зв’язку.

«Мені хотілося робити щось корисне, допомогти всім, чим я можу. На блок-постах потрібно було терміново вирішувати питання. Які радіостанції були, ті й пристосовували для передачі оперативних даних. Я займався налаштуванням, прошивкою. Всі станції, які в мене були, я віддав оборонцям», — розповідає хлопець.

Знадобилася й саморобна антена, яку Кіріл виготовив для експериментів під час своєї наукової роботи у Київській МАН. З перших днів хлопець передав її у Гостомель, і її використовували українські захисники.

«Я радий, що її параметри зійшлися з необхідними їм на той момент», — додає він.

Так у перші дні великої війни Кіріл познайомився з нинішнім міністром освіти Оксеном Лісовим.

«Я тоді не знав про те, з якою великою людиною я спілкуюся, коли Оксен Васильович вийшов захищати наші домівки на блокпост разом зі звичайними хлопцями з тероборони. У розмові виявилося, що він є директором Національного центру «Мала академія наук».

Пізніше, як я дізнався, він пішов добровольцем і воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у бойових діях поблизу Слов’янська, Краматорська та Кремінної. Я дуже гордим тим, що доля мені показала приклад», — каже Кіріл Федотов.

Після деокупації Київщини хлопець продовжив допомагати Збройним силам України. До нього через волонтерів почали звертатися військові з проханням налаштувати радіостанції.

Одного разу йому принесли 45 радіостанцій, які потрібно було терміново налаштувати та передати на фронт. Хлопець швидко виконав завдання. Також були запити щодо вдосконалення антен для дронів. Кіріл каже, що пробували різні варіанти та врешті покращували зв’язок.

«Неодноразово чув від військових, як опинившись в складних умовах на передовій, одна радіостанція могла врятувати життя. Бо для військових радіозв’язок — це дуже важлива річ. Почути голос командування в рацію на полі бою, це як почути голос Господа Бога», — розповідає юний науковець.

РАДІОЗВ’ЯЗОК ПІД ЧАС БЛЕКАУТІВ

Коли у жовтні 2022 року ворог почав обстрілювати енергетичну інфраструктуру України, Кіріл замислився над тим як забезпечити зв’язок у разі повного блекауту. Так він розробив та створив ретранслятор суспільної допомоги.

«Якось на великій площі міста не було світла і мобільного зв’язку, а радіозв’язок працював. Достатньо лиш мати недорогу портативну радіостанцію і можна на безліцензійних частотах спілкуватися завдяки безперебійній роботі нашого ретранслятора», — пояснює хлопець.

*****

Після закінчення 11 класу Кіріл вступив на радіотехнічний факультет Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Каже, що хоче навчитися створювати антени.

«Навчання зараз дуже серйозне, перший курс, сильне навантаження, але я знаю, що у держави на нас велика надія. В умовах нинішнього стану, нам потрібно буде відроджувати військово-промисловий комплекс», — зазначає він.

Кіріл каже, що нині його найбільша мотивація навчатися — це розробка та впровадження необхідних технологій для зміцнення своєї країни.

Раніше «Вечірній Київ» розповідав про десятикласницю з київського ліцею, яка шукає свинець у дитячих іграшках, досліджує вплив енергетиків на людський організм та працює над вирішенням проблеми щодо зменшення викидів парникових газів.

Юлія СЕРГЕЄВА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»