Директор Інституту геронтології: від старості еліксиру немає
Зате ми можемо задатися питанням, як старіти: з хронічними хворобами і немічно чи бадьоро, продовжуючи тримати руку на пульсі життя.
«Щоб вивчати довгожителів, у дослідників-геронтологів часто свого життя не вистачає», - жартує професор, доктор медичних наук, директор Інституту геронтології імені Д. Чеботарьова НАМН України Владислав Безруков. Сам Владислав Вікторович у свої «сімдесят плюс» пише вірші і музику, займається живописом, графікою, аквареллю, на його рахунку 27 виставок і 3 збірки фортепіанних п’єс...
– У 2050 році, за прогнозами ООН, у нас буде порядку 38 відсотків осіб похилого віку. Зараз більше 20. Нині кожен п’ятий українець – це людина у віці 60 років і старше. Це свідчить про те, що ми довше будемо жити чи менше народжувати?
– Менше народжуватися. Але й жити будемо все-таки довше, не так, як зараз. А нині ми відстаємо на 10-15 років за середньою очікуваною тривалістю життя. Важливе уточнення: ці прогнози належать до тих дітей, які зараз народжуються і при тому, що нинішні умови життя залишатимуться без змін.
– А чому ж ми відстали від очікувань?
– Усьому виною важкі дев’яності. Якщо раніше в медицині і декларували, і намагалися здійснити принцип профілактики хвороб, то сьогодні ситуація інша. Хвороби, інвалідність легше і дешевше – попередити. Після розпаду Союзу, коли обвалилася економіка, катастрофічно погіршились соціальні умови, люди увійшли в ситуацію постійних стресів. Особливо для старшого покоління, яке в якійсь мірі раніше більше могло займатися собою, витрачати гроші на своє здоров’я, а тут постала потреба підтримувати своїх дітей, онуків... У багатьох родинах тоді пенсія старої людини стала єдиним джерелом доходів. Це привело до того, тривалість життя порівняно з кінцем 80-х і початком 90-х у нашій країні зменшилась приблизно на 2-2,5 роки. Тільки минулого року цей показник повернувся до рівня, який був двадцять з лишком років тому.
– Є речі, які ми, на жаль, змінити не можемо.
– Але ми можемо змінити спосіб життя. Крім того, ми можемо змінити харчування і ставлення до життя, стосунки в родині. Досліди показали, що якісно повноцінне харчування – з вітамінами, мікроелементами і в нормальному співвідношенні жирів та вуглеводів – ось таке якісне, але кількісно неповне харчування може продовжити нам життя...
(Повний варіант матеріал ви можете знайти в газеті «Вечірній Київ», черговий номер вийде 3 листопада ц.р.)