Бюджет Києва в час війни: про розумні акценти великого міста

Мітингувальники хочуть, аби акції під КМДА трансформувались в ефективну взаємодію з депутатами Київради. Фото: Борис Корпусенко
Мітингувальники хочуть, аби акції під КМДА трансформувались в ефективну взаємодію з депутатами Київради. Фото: Борис Корпусенко

Наприкінці року особлива увага до формування головного фінансового документа на 2024-ий — бюджету міста. Активісти мітингують, вимагаючи зосередити ресурси виключно на ЗСУ. Поряд з цим — побут і базові сфери столиці потребують фінансування. «Вечірній Київ» обговорив тему з мітингувальниками і депутатами.

Вже сьогодні попередньо Київрада розгляне питання бюджету Києва на наступний, 2024-ий рік. Керівництво міста вже анонсувало, що серед головних пріоритетів столиці буде соціальний захист, інклюзія та укриття. Для порівняння, до війни зазвичай акценти були на освіті та медицині. Зараз, коли кількість ветеранів постійно зростає, зокрема, й тих, які, на жаль, повертаються з інвалідністю, — фокус очевидно зміщується.

Поряд з цим, нагадаємо, що Київ, як й інші міста України, залишився без військового ПДФО: у листопаді ВРУ прийняла закон, який забирає цей податок з місцевих бюджетів у державний, і суттєво впливає на розподіл коштів.

Водночас є й інші виклики: у листопаді в Києві пройшла низка акцій з вимогою зосередити столичний бюджет на допомозі армії. Зазначимо, що цього року за різними програмами та джерелами зі бюджету Києва виділили допомогу захисникам на майже 7 мільярдів гривень. Також мер Кличко повідомив, що Київрада має виділити 10 млн грн цього року і 50 млн грн наступного на виплати киянам, які мобілізуються до лав ЗСУ з грудня 2023-го.

ЯКА ПОЗИЦІЯ АКТИВІСТІВ

За словами представника ініціативної групи «Гроші на ЗСУ» Мирослава Гаврищука, розподіл бюджету столиці сьогодні має зосереджуватися на трьох пріоритетах. Перший — це допомога військовим ЗСУ. У випадку Києва, як каже співрозмовник, — це виділення коштів на міську програму «Захисники та Захисниці Києва». Другий пріоритет, — це облаштування медзакладів та реабілітаційних центрів, в яких лікуються воїни та захисниці. А третій — питання інклюзивності Києва, що вже перегукується з чинними бюджетними акцентами, про які згадували вище.

Водночас на переконання активіста, треба відкинути не першочергові під час війни витрати: капітальний ремонт парків, будівництво нових інфраструктурних об’єктів, а саме некритичних нових доріг та транспортних розв’язок. Натомість говорять про створення сервісної служби, яка б розвантажила бюрократичну складову для військових частин — запити вдавалось робити швидше, а тендерні торги — закривати оперативніше. І це, мовляв, допомогло б активізувати міські програми.

Мирослав Гаврищук

На запитання, з якого міста України варто брати приклад, співрозмовник відповідає: «Розподіл коштів на ЗСУ в кожному місті унікальний». І на завершення додає, що «хочуть, аби акції під КМДА трансформувались в ефективну взаємодію з депутатами Київради»:

«Під час однієї з акцій до нас вийшли депутати з фракції «УДАР» Дмитро Білоцерковець, Андрій Странніков та Секретар Київради Володимир Бондаренко та запропонували створити ініціативну групу, яка б могла працювати з депутатами Київради, щоби просувати та розвивати наші вимоги.

Ми створили її заради цієї комунікації. Якщо будемо бачити, що співпраця йде, а депутати дійсно проактивно намагаються допомагати військовим та приймуть 14 грудня бюджет, гідний столиці воюючої країни — акції припиняться».

БАЛАНС МІЖ ГОСПОДАРСЬКИМИ ПОТРЕБАМИ І ФІНАНСУВАННЯМ АРМІЇ: ЩО КАЖУТЬ ДЕПУТАТИ

Депутати з різних фракцій, з якими нам вдалося поспілкуватися, кажуть: влада Києва від початку великої війни завжди активно допомагала армії — в межах тих повноважень, які мало місто, і які на нього покладаються.

Так, депутат Київради з фракції «Батьківщина» та перший заступник голови комісії з питань бюджету міста Володимир Слончак одразу каже, що вимоги активістів перегукуються із постійною підтримкою армії, яку провадить місто.

Володимир Слончак

«Влада міста насправді робить все можливе для забезпечення наших військових необхідними ресурсами. На підтримку ЗСУ у 2023 році виділено понад 6,2 мільярда гривень. Це кошти за програмою „Захисник та Захисниці Києва“. Вони призначені для придбання зброї та обладнання, медичного забезпечення, продовольства, одягу тощо. Крім того, кияни, які були мобілізовані, отримають одноразову грошову допомогу у розмірі 30 тисяч гривень», — зазначив Володимир Слончак.

Депутат Київради вважає, що влада має ще більш прозоро говорити про цю допомогу, щоб громада розуміла: столиця не була і не буде байдужою до потреб фронту. Поряд з цим Слончак наголошує, що активісти мають бути готові спілкуватися із владою не лише у форматі мітингів, а й діалогу.

«Якщо громада не розуміє, як використовуються кошти міського бюджету, то завдання депутатів пояснити їм це. Активісти, зі свого боку, мають бути готові до діалогу та конструктивної співпраці з владою. Вважаю, що сьогодні влада міста має знайти баланс між оборонними та господарськими витратами.

З одного боку, необхідно забезпечити достатнє фінансування ЗСУ, щоб вони могли ефективно виконувати свої завдання. З іншого боку — треба забезпечити функціонування критичної інфраструктури міста, яка необхідна для життєдіяльності киян», — каже він.

Не можна, на думку депутата, заморозити будівництво навіть великих інфраструктурних обʼєктів, які на завершальній стадії. Бо це нераціонально і може звести до «нуля» вже витрачені раніше ресурси, або й навіть — розцінюватиметься як службова недбалість.

Своєю чергою депутат Київради від фракції «Голос» та військовий ЗСУ Вадим Васильчук першочергово згадує, що головна відповідальність за фінансування армії лежить на державі.

Вадим Васильчук

«Збройні Сили України фінансуються виключно, підкреслюю, з державного бюджету. Якщо кожна місцева громада в Україні буде фінансувати армію, то в нас створяться удільні князівства й ми перетворимось у феодальну країну», — наголосив Вадим Васильчук.

Але поряд з цим, зі слів депутата та військового, Київ шукає шляхів допомоги війську, передаючи потрібні субвенції: «Депутати Київради беруть кошти з місцевого бюджету, передають в державний бюджет, щоби згідно із законодавством надалі можна було профінансувати ту чи іншу військову частину».

Васильчук каже, що й сам розділяє думку про ще більше фінансування оборони країни, воюючої країни. Оскільки він військовий й розуміє нюанси. Проте як мешканець Києва, як депутат також усвідомлено говорить про фінансування соціальної сфери, медицини, освіти. А «соціалку» взагалі не можливо залишити без коштів, бо це дуже чутлива категорія населення, в яку, зокрема, входять і родини захисників, їхні діти, чи навіть — ті ж самі ветерани, які повернулися з інвалідністю.

«Тому, на мою думку, варто і потрібно підіймати тему додаткових фінансувань ЗСУ, але — без крайнощів», — резюмує Вадим Васильчук.

Його колега по фракції «Голос» та член постійної Комісії з питань бюджету в Київській міській раді — Григорій Маленко «Вечірньому Києву» додав, що ми мусимо постійно собі нагадувати: бойові дії тривають і наші воїни потребують нашої підтримки. Втім, треба пробувати знайти виважений баланс між допомогою армії й утриманням столиці України.

Григорій Маленко

«Я розумію і поділяю думки мітингувальників. Вони нагадують усім нам про важливе. Але закликаю також розуміти, що є господарчі потреби міста, є інфраструктура та інші важливі речі в столиці, які мусимо фінансувати. Якщо ми не підтримуватимемо в хорошому стані інфраструктурні напрямки, то потім це доведеться робити в рази дорожче, або взагалі — неможливо буде вирішити», — каже Маленко.

Завершує розмову думкою, що віддати всі бюджетні кошти на ЗСУ Київ не може — якби це зухвало не звучало. Але треба активно спілкувати із громадськістю, чути думки населення та пробувати разом знаходити компроміс.

Даша ГРИШИНА, Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»